"Ми продамо все": чому село на Полтавщині зрівняли із землею

Наша експедиція почалася два тижні тому. Тоді у соцмережах ми побачили відеоролик Суспільного, в якому журналісти спілкувалися із мешканцями Лисівки, а мимохідь згадали Стрижівщину, у якій людей не лишилося. Туди ми й вирушили — шукати історії про тих, кого вже немає.

Пункт прибуття: Стрижівщина

Після години в дорозі GPS повідомив нам: «Ви прибули до місця призначення».

poltavska-khvilia_xcwi/OOwEaQ57R.jpeg
Стрижівщина зараз

Довкола було лише поле. А ще трактор, який те поле орав, охоронець біля зарибленого ставка, кілька собак.

poltavska-khvilia_xcwi/YB6L-wcng.jpeg
Колись тут було село. Уявляєте?
poltavska-khvilia_xcwi/yM-E-Qcng.jpeg
  • Добрий день, а ви не знаєте, тут село повинне бути. Стрижівщина, — запитали ми в охоронця.
  • Так ось же вона, — відповів і показав рукою на поле чоловік. — Ще минулого року будинки розвалені були, але їх трактором із землею зрівняли.
  • А кладовище?
  • Та й кладовище, мабуть.

Зараз на місці Стрижівщини поле і приватне рибне господарство. Про колишнє поселення нагадує хіба що сарай, який слугує господарською будівлею для охоронця ставка.

poltavska-khvilia_xcwi/D9D8uQc7R.jpeg
Ця будівля єдине, що нагадує про село
«Село утворили після Другої світової війни. Тоді в одне поселення об’єднали декілька хуторів. У 60-х роках XX століття у Стрижівщину провели електрику та збудували нову дорогу. До занепаду тут вирощували коноплі, був глиномазний тік. Зараз від села лишилася лише дорога», — говорить пан Микола з Крутої Балки.
poltavska-khvilia_xcwi/fNmaaw57g.jpeg
Микола Петрович
«Кладовище там було. Жило зовсім небагато людей. З них — хто поїхав, хто — помер», — додає жителька сусіднього села баба Галька.
poltavska-khvilia_xcwi/iNfKwQ5ng.jpeg
Баба Галька

Ми поїхали за поясненням до Драбинівки, аби поспілкуватися з головою ОТГ Тетяною Миколаївною.

«У нашій територіальній громаді Стрижівщина не єдина, де людей немає. Є ще Веселка. Там, до речі, люди прописані, але давно вже ніхто не живе. Та й хат давно немає. Молодь їде, старі помирають. Хто туди повернеться?
poltavska-khvilia_xcwi/BRHfawc7R.jpeg
Тетяна Лєскова — голова Драбинівської сільської ради
З усім тим у всіх хуторів є господарі. Діти, онуки, якісь далекі родичі. Коли будинок перетворюється на руїни, ми пишемо рідним листи з проханням привести земельну ділянку до ладу. Родичі приїздять і наймають трактор, аби зрівняти ту ділянку з землею. Це найпростіше. Тоді ділянку можна продати, або здати в оренду.
Ринок землі у нас працює. Люди заробляють на цьому гроші. У нас є ті, хто купує землю: паї та присадибні ділянки. Звичайно, зараз агрохолдинги офіційно не купують угідь. Але ж всі ми знаємо, як це працює насправді: декілька представників компанії-велетня можуть придбати невеликі земельні ділянки, які потім об’єднають в одну. Я проти цього. Бо так України не буде. І села не буде взагалі. Ми продамо все».
poltavska-khvilia_xcwi/c_RwbQ57R.jpeg

За словами очільниці ОТГ, село ніщо не може врятувати від вимирання. Дрібні підприємства витісняють фірми-гіганти, а робочі руки заміняє техніка.

То чи справді все так погано з українським селом?

Історія із селами що зникає — не нова. Майже все молоде населення їде у міста. А залишаються лише люди поважного віку.

poltavska-khvilia_xcwi/I6pkBQ5nR.jpeg

Основна причина від'їзду молоді — можливість навчання, пошук роботи, перспектив та можливостей для самореалізації. Окрім того, студенти, які приїхали до міста на навчання із села зауважують, що навчання в місті - це втеча від важкої сільської роботи, втома від того, що ти весь час у фокусі уваги свого вузького соціуму, коли всі про тебе все знають, потреба в закладах для відпочинку і розваг та інших вигодах.

Чому села залишаються без людей?

poltavska-khvilia_xcwi/jyJQbwc7g.jpeg
  • погіршується інфраструктура;
  • закривають школи, амбулаторії, магазини, поштові відділення;
  • трудова міграція;
  • зменшується народжуваність (за словами голови Драбинівської ОТГ у Драбинівці цьогоріч народилися лише дві дитини).

Авжеж, Україна не єдина держава у світі, де є подібні проблеми. Так, схожі процеси відбуваються і в сільських регіонах ЄС. Європейські демографи стверджують, що до 2050 року населення європейських урбаністичних зон зросте більш ніж на 24 млн, натомість селян поменшає майже на 8 млн (Євростат).

В Україні занепад села нерідко пов’язують із розпадом СРСР, але 70% сільських поселень ЄС зазнавали депопуляції ще в 1960-х.

poltavska-khvilia_xcwi/FamVBwc7R.jpeg

Найширше депопуляція охопила села Литви, Естонії, Болгарії, Латвії та Угорщини — там вимирають близько 80% сільських районів. За даними European Territorial Observatory Network, депопуляція пов’язана з тією ж соціально-економічною симптоматикою, що й в Україні: зменшення потенціалу місцевих ринків, зниження якості та доступності послуг, занепад інфраструктури, безробіття, старіння населення тощо.

Як врятувати село від знищення?

poltavska-khvilia_xcwi/0YGifw57g.jpeg

Усі опитані нами сільські мешканці впевнені, що села уже не відродити.

«Раніше про нас дбала держава», — говорили вони, а тепер кожен сам за себе.

Але позитивний досвід Сергіївської ОТГ доводить протилежне.

Важливо тільки:

  • підтримувати місцевих виробників;
  • давати вигідні кредити молодим родинам, які хочуть започаткувати бізнес у селі;
  • звільнити підприємців, які залучають до роботи місцевих жителів від податків на 5 років;
  • формувати держзамовлення на вирощену продукцію;
  • постачати у місцеві супермаркети продукти, вироблені в селі.

Коли людьми керує зневіра, навряд чи можна щось створити чи відновити. Але якщо ви активні та прагнете змін у своєму селі, то завжди можна знайти тих, хто допоможе. Бо як казав класик — сміливі завжди мають щастя.

Подякуй авторці!

Сподобалась стаття? Mожеш подякувати авторці гривнею.

Катерина Ткаченко

Ще з рубрики: "Новини регіону"

Останні публікації

Обговорення

Написати коментар