«Вишенька на торті України»: чому Путіну так важлива Полтава?

Скандал навколо інтерв’ю Полтавського міського голови Олександра Мамая одному з телеканалів, яке потім використала у своїх цілях російська пропагандистська машина, набирає обертів. Ветерани російсько-української війни вже зібрали необхідну кількість підписів для скликання позачергової сесії Полтавської міської ради, на якій вимагають висловити недовіру мерові міста.

Утім експерти та політологи вбачають проблему значно глибшою: стверджують, що висловлювання, які прозвучали в ефірі телеканалів — більше ніж політична помилка. Кому на руку грає міський голова Полтави та чому його вчинок має зацікавити не тільки Службу Безпеки України, але й контррозвідку — зібрали для вас думки у матеріалі.

Пряма робота на агресора?

У полтавському політикумі, в медіа й серед простих полтавців уже тиждень обговорюють резонансні слова міського голови Олександра Мамая про те, що на Донбасі нині відбувається не факт російської окупації України, а протистояння Росії та Америки. Він вважає, що у цій боротьбі українці та росіяни зійшлися у «братовбивчій війні». До слова, це вже не вперше мер міста просуває подібний наратив. У 2014 році він відмовився голосувати за визнання Росії агресором, а самопроголошені республіки — так звані ЛНР та ДНР — терористичними організаціями.

«На сьогоднішній день у мене немає жодної інформації окрім засобів масової інформації. Моя особиста думка на сьогоднішній день: політичні всі питання визначає Президент, Верховна Рада, а також Кабінет Міністрів України. Наскільки мені відомо, Верховна Рада визнання «ДНР» і «ЛНР» терористичними організаціями не підтримала (на той момент відповідна постанова Парламенту вже була прийнята — ред.), наскільки мені відомо, Європа теж не підтримала, тому, мені б хотілося, щоб не втягували жодну місцеву громаду в політику. Як прийме рішення Верховна Рада, так ми і будемо користуватися», — говорив тоді Олександр Мамай виданню «Полтавщина».

З огляду на цей коментар 8-річної давнини тим більш дивним видається факт, що Олександр Мамай, який за замалим не 10 років на посаді не дав жодного інтерв’ю ані місцевим, ані центральним телеканалам, раптом зрадив своїм принципам непублічності і одразу ж виступив із такою гучною геополітичною заявою.

На думку політексперта, директора Школи відповідальної політики Андрія Юсова, було б хибним вважати, що Олександр Мамай припустився помилки або ж спокусився ефірним часом на одному з національних мовників і тому підіграв журналістові. В ефірі телеканалу «ІРТ» він зауважив, що політичний досвід Мамая досить великий, аби не допускати двозначних тлумачень своїх слів. Відтак експерт висловив припущення, що цілком імовірно цей виступ був спланованою акцією в одному великому сценарії для роботи російської пропаганди. Адже саме до цих слів апелювали в ефірі російських телеканалів.

«Полтавський міський голова Олександр Мамай узяв участь у гібридній агресії Росії проти України. Взяв участь власне на боці російських окупантів. Це дуже прикра ситуація, тому що Полтава безумовно важливе місто – місто один з культурних центрів України. І це чудово розуміє агресор, що без Полтави в ХІХ- ХХ столітті український національний проект, держава по суті не відбулася б. Саме тому ми чуємо подібну заяву. Саме тому ми чуємо подібні заяви Мамая, яка має всі ознаки прямої роботи на агресора. З точки зору логіки політика для нього самого прямої вигоди від цього немає. Тому цілком можливо, що він був змушений це сказати. Можливо, під упливом російських спецслужб. Його заява має всі ознаки того, що, можливо, полтавський міський голова Олександр Мамай є агентом російських спецслужб», — зазначив Юсов.

Експерт зауважив, що такі висловлювання особливо небезпечні зараз, коли на кордонах з Україною помічені стягування озброєнь агресора. Відтак, говорить міська влада і влада області мають виступати з контрпропагандою. Особливо варто це робити після того, як очільники так званих ЛНР і ДНР не просто отримали російські паспорти, але й стали членами партії Єдина Росія.

«Саме тому це має бути серйозним предметом для розслідування заяви Мамая і в СБУ, і в контррозвідці», — наголосив Юсов.

Мамай — шикарний варіант для російської розвідки?

Думки щодо імовірної належності Олександра Мамая до сфери впливу російських спецслужб ми вирішили підтвердити або розвіяти запитавши людину, яка свого часу мала до них безпосереднє відношення. Ілля Богданов, колишній співробітник ФСБ Росії, який у 2014 році перейшов на бік України, пройшов усі перевірки СБУ та воював на Сході, захищаючи Донецький аеропорт, говорить, що подібний сценарій цілком можливий.

За словами Богданова, свого часу була ціла програма з вербування місцевих керівників громад під час грузинського конфлікту. А перевірені сценарії, говорить, використовують і дотепер.

«Як місцевий агент впливу Мамай просто ідеальний, я б сказав “жирний” варіант. І будьте певні, на кураторство таким поставлять не звичайного оперативника, а особисто умовного начальника управління оперативним відділом Ростовської області, щоб суб’єкт постійно відчував свою значущість і важливість. Особливо, якщо ідеологічно, для нього це відпочатку близька тема. Це цілком реально. Навіть я під керівництвом старших “товаришів” свого часу вербував керівників сіл у прикордонних грузинських районах. Це звичайна справа».

Полтава — «вишенька на торті» для Путіна?

На думку експертів в сфері культурного, політичного та історичного надбання Полтава для Владіміра Путіна є особливо важливим об’єктом зокрема у самоствердженні в якості «збирача земель» і відновлення Російської Імперії. У російських підручниках з історії, як вузівських, так і шкільних, Полтава — «город русской славы», а день Полтавської битви відзначений у календарі Святом російської доблесті.

Представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олег Пустовгар схиляється до думки, що сумнозвісне вже інтерв’ю Олександра Мамая є елементом класичної гібридної війни.

«Ця заява була зроблена в той термін за класичними канонами інформаційних війн, один із аспектів якого полягає в тому, що спробам збройного вторгнення завжди передує інформаційне “накачування” суспільства. І ця заява зроблена якраз на тлі скупчення російської армади біля наших кордонів. І друге: її не спроста підхопили московські телеканали, які фінансуються з державного бюджету і напряму підпорядковані Кремлю. Її просто подали під потрібним соусом: “Полтавщина прозріває”. Тут люди прозріли і мало чи не з хлібом і сіллю чекають російських агресорів. А звичайно це маніпуляція».

Олег Пустовгар зазначає, що дуже симптоматично, що в означеному інтерв’ю Олександра Мамая цілеспрямовано запитують: «де ми проходимо?», на що він відповідає: «ми проходимо поруч зі славетним символом, символом, який сякі-такі полтавські активісти хочуть зруйнувати. А руйнування в його свідомості це те, що над російським імперським орлом, над пам’ятником славі російської зброї майорять українські прапори: червоно-чорний і державний синьо-жовтий.

«Справа в тім, — говорить експерт, — що цей міф про полтавську битву плекався впродовж всієї історії Російської імперії і вважається, що взагалі Російська імперія не може існувати без цього міфу. Але для України дуже важливо розуміти, що Полтава — це полкове місто і що воєнно-політичний виступ гетьмана Івана Мазепи попри тодішню поразку україно-шведського союзу став світлом для наступних поколінь боротьби за незалежність України».

Він також зазначає, що дуже важливо працювати над деміфологізацією таких міфів. Говорить, коли той таки Олександр Мамай так яскраво й упевнено верифікує пам’ятник Полтавської битви, він тим самим ніби натякає: «це місто російської слави, російської зброї».

Аналогічної думки щодо своєрідного запрошувального меседжу дотримується і політолог Андрій Окара, який почасти бере участь у розвінчувальних ефірах на російському телебаченні. Говорить, у Москві такі заяви мера одного з українських міст звучать абсолютно недвозначно.

«Дуже цікаво як такі заяви про те, що Сполучені Штати воюють з Росією на території України сприймають в самій Росії. Тут це приблизно з того штибу, коли російська пропаганда говорить, що “Америка напала на Росію на Майдані”, “Америка напала на Росію на Донбасі”. І коли українські посадовці або політичні діячі роблять подібні заяви, в Росії це зчитують як такий собі меседж, мовляв “дорогіє рускіє братья, ми тут ждьом вас уже с хлєбом-солью” – це своєрідне підморгування, Москві», — пояснює експерт.

Політексперт Андрій Юсов своєю чергою нагадує, що подібний сценарій не новий і вже неодноразово відпрацьований російськими спецслужбами. Він зазначає, що традиційно спочатку запускають певну інформаційну кампанію, яка має дестабілізувати ситуацію і розхитати суспільство. Потім з’являється своєрідна позиція місцевої влади чи представників громади — у нашому випадку Мамая — а згодом вже «зелені чоловічки». Юсов також зазначає, що Полтава не пересічне місто для агресора — має цілком осяжний сенс, адже автократичні та тоталітарні режими «хворіють» на різного роду символізм.

«Путіну безумовно потрібна Україна як пиріг, як торт. І на цьому торті Полтава надзвичайно важлива вишенька. Тому що не буде історії про “адін народ” без Полтави, яка власне в ХІХ-ХХ столітті, а ще до того за часів Гетьманської України відіграла визначальну роль у створенні самобутності України і українців. Ну і безумовно Полтавська битва для Путіна вона не закінчилася – вона триває й по сьогодні і він хоче бути ще одним Петром Першим, який переможе у Полтаві і можливо поставить ще одну колону — Путіну», — каже Юсов.

Знімати не можна залишити?

Нині крісло Олександра Мамая похитнулося і це очевидно помітили в штабі самого міського голови. Завжди байдужий до будь-яких скандалів навколо себе так само як уперше з 2010 року дав інтерв'ю телеканалу, тепер так само вперше відреагував і на резонанс, який викликали його слова. У це складно повірити, але Олександр Мамай чи не єдиний політик в Україні (без претензії на статистику, а виключно суб'єктивне враження), який за 12 років не робив жодної офіційної заяви. Утім зараз у міського голови зрозуміли, що ігнорувати те, що відбувається не вийде. Протести ветеранів та їхні безапеляційні вимоги відставки мера — серйозна загроза. Тим паче, що одного разу недовіру мерові вже висували і причини тоді були більш прагматичні аніж звинувачення в колабораціонізмі. Однак не таке складне завдання зібрати позачергову сесію міської ради — до всього треба ще й голосів зібрати. І якщо зараз опозиція цього зробити не зможе — всі подальші потуги будуть марними і виглядатимуть щонайменше смішно в очах виборців, особливо ядерного електорату Мамая: ідеологічних однодумців, які дивляться в бік Росії, й тих, кого підгодовують бюджетним коштом через подарунки до днів народження, премій до професійних свят тощо.

Наразі висловити можуть депутати фракції Слуга народу — дев'ять депутатів, шість «штиків» має фракція Рідного міста, якщо будуть упевнені в результаті, напевно проголосують ще шестеро депутатів Європейської солідарності. Також є двоє колишніх членів ОПЗЖ та двоє депутатів від ВО «Свобода». А отже не вистачає щонайменше три голоси. Один голос можуть отримати свободівці, якщо до сесії встигнуть відкликати Юрія Бублика і завести нового депутата. Сумнівно, що ініціативу підтримає хтось з ОПЗЖ чи За майбутнього. А отже два чи три голоси треба буде шукати в ППЛ Капліна, відомого частою зміною своїх політичних орієнтирів.