Підсумки року від «Полтавської хвилі»: вибір читачів
Цьогоріч «Полтавська хвиля» вже традиційно підбиває підсумки року. Однак тепер ми вирішили орієнтуватися на вподобання наших читачів та глядачів, тож зробили підбірки матеріалів, які набрали найбільше переглядів, лайків та коментарів.
Нумо разом згадаємо, як минув цей рік для Полтави й полтавців.
1. На площі перед альтанкою страчували злочинців, а козаки були соціальною елітою — забутий спадок Полтави
А ви знали, що Полтава була центром селітроваріння? Або що саме полтавські козаки розпочали серію повстань великої національно-визвольної війни Богдана Хмельницького? Один з них навіть був правою рукою гетьмана. Чим жило наше місто до Полтавської битви — читайте в історичному блозі.
2. Полтава нагадує Гобітанію — як змінилося місто за сім місяців повномасштабної війни
На створення саме цього матеріалу надихнула розповідь харків’янки у соціальній мережі. Тоді вона приїздила до Полтави на кілька годин і була шокована тим, що відбувається у місті. Говорила, що Полтава війни не відчуває і не знає що це таке. Та чи так це насправді і як змінилося наше місто за останні сім місяців — за посиланням.
3. Старі будинки Полтави та їхні перші мешканці
Здається, ми так звикли до Полтави, що часто не помічаємо красу, застиглу в дереві та камені, яка нас оточує і виринає інколи в найнеочікуваніших місцях. Про старовинні споруди міста, ще й оповиті легендами — у нашій віртуальній фотоекскурсії.
4. «У гостях класно, але дуже хочеться додому»: історії полтавок, які перетнули кордон
«Треба вивозити дітей», — закликають знайомі. «Як буде, так і буде», — кажуть сусіди. «Нас там ніхто не чекає», — чуємо від родичів. Однак рішення приймати тільки нам. Що чекає українців за кордоном — у кількох історіях жінок, які мусили покинути Батьківщину.
5. «Дядь Коль, скажи спасіба, шо не взірвали». Цикл «Свідчення воєнних злочинів» — Раківка, Мощун
«І один козел ставить автомат і каже: “Відійди до стіни, ставай на коліна і читай молитву”. Я кажу — молитву я прочитаю, але на коліна я не стану. Став, обіперся рукою до стіни. Він автомат, с*ка, наставляє і каже: “Давай його пристрелимо нахєр. Ти прикинь, що я пережив», — розповідає Любомир, про те як його випускали з полону, де він провів два дні.
1. Вечір сиру та вина: як відпочиває полтавський бомонд
Класична музика, вишукані напої та елегантні вбрання – буквально за місяць до початку великої війни в полтавській філармонії зібрався ледь не весь місцевий істеблішмент. Було навіть затісно. «Полтавська хвиля» також завітала на «вечір сиру та вина» який мав би стати провісником нового дихання оновленої філармонії. «Живий» репортаж і багато фото — за посиланням.
2. «Душу й тіло положили за нашу свободу». Репортаж-реквієм українським воїнам
237-й день великої війни. Повітряна тривога триває четверту годину. Доки у різних куточках України лунають вибухи, до Собору йдуть люди й несуть червоні гвоздики, білі троянди, синьо-жовті букети хризантем. Того дня Полтава провела в останню путь ще чотирьох синів українського народу: Євгенія Браха, Олександра Белозерова, Сергія Бибу і Ярослава Капка.
3. Надії, що під завалами хтось уцілів, уже немає. Як Кременчук оговтується після російського теракту
Минула доба після чергового, певно, найкривавішого обстрілу Кременчука. Сотні рятувальників, розгублені працівники ТЦ та свідчення очевидців. Усі подробиці з місця подій — у репортажі «Полтавської хвилі».
4. «Спаський двіж» посеред Полтави: як заробляти й наближати перемогу
«Полтавська Хвиля» побувала на першому дні «Спасього двіжа», який волонтери організували у центрі нашого міста, й зібрала найцікавіше з того, що побачила. Це був далеко не останній подібний захід, а суми зборів щоразу зростали. З чого все починалося — за посиланням.
5. Черги, гарячий чай і юрми дітей: як Полтава переживає блекаут
«Кому зарядити телефон? Вільна зарядка! Хто хоче чаю?». Така атмосфера панує на одному з пунктів незламності у Полтаві. Люди скаржаться на довгі черги й холод, та попри все гуртуються і намагаються підбадьорювати одне одного. Більше фото — за посиланням.
1. На початку вторгнення у Полтаві розстріляли машину місцевого поліцейського
Заступник командира батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Полтава» Олександр Білаш загинув 26 лютого 2022. Його автомобіль, в якому він їхав разом з напарником, розстріляли неподалік контрольно-пропускного пункту однієї з військових частин у Полтаві.
2. Полтавські вчительки зняли кліп на пісню «Враже»
«Кому не складно, поширте це відео, в кого є можливість, зробімо донат на Фонд “Повернись живим”. Тому що це основний мотив даного відео», — написали педагогині колективу.
3. Халатність чи непорозуміння: дідусь в реанімації, а полтавську лікарку звинуватили в недбалості
Сусідка знайшла 86-річного Володимира непритомним на кухні у власній квартирі. У чоловіка впала сатурація до 87%, проте зі «швидкою» він не поїхав. Що сталося насправді, що говорять лікарі, сусіди та родичі чоловіка — за посиланням.
4. Сільський голова на Полтавщині написав заяву до поліції через те, що люди в селі самі ремонтували дорогу
Голова Щербанівської ОТГ Ігор Процик написав заяву до поліції через те, що жителі сіл Малий та Великий Тростянець самостійно відремонтували дорогу між населеними пунктами.
5. На Полтавщині на честь пілота, який відвів падаючий літак від житлових будинків назвали вулицю
У Кременчуці вулицю Гастелло перейменували на честь Капітана Олександра Корпана. Ціною життя чоловік врятував близько 40 людей.
1. «Радий, що тут не відчувається війна» — бійці підрозділу «Одін» повернулися до Полтави
Сльози та посмішки змішались на обличчях жінок, дітей і родичів, коли колони полтавців повернулися зі Сходу. Бійці підрозділу «Одін» з першого дня були «на нулях» на Донеччині. Нині земляки-добровольці вдома. Не обійшлося і без романтичних історій. Як це було — дивіться у відео
2. Багатодітний тато-одинак самостійно будує дім для шістьох дітей
В’ячеслав — батько восьми дітей. Життя його родини йшло за планом — кілька років тому сім’я придбала будинок під розбудову, аби влаштувати тут своє життя. Все змінилось, коли дружина повідомила чоловікові страшну новину: вона покохала іншого й будуватиме своє життя із ним. Діти в її нову картину світу не вписались, тож багатодітний тато-одинак залишився сам на сам із шістьома дітьми та недобудованим будинком.
Наразі всі зусилля В’ячеслава спрямовані на добудову, адже діти ростуть, а місця у старій хаті не більшає. Однак грошей на завершення будівництва постійно бракує. Полтавська хвиля поспілкувалась із родиною — перегляньте їхню історію та не лишайтесь байдужими, сьогодні всі разом ми можемо зробити плюс одну добру справу.
3. «Схопив чайник і почав гасити» — розповідь п’ятикласника, який виніс сестру з пожежі
Історія 11-річного Олександра, який намагався загасити пожежу у квартирі та зрештою виніс дворічну сестру з полум’я, можливо, не унікальна. Але в ній вкотре є чому повчитись багатьом дорослим. Як то було, ми запитали в самого хлопця.
«Схопив чайник і почав гасити» — розповідь п'ятикласника, який виніс сестру з пожежіІсторія 11-річного Олександра, який намагався загасити пожежу у квартирі та зрештою виніс дворічну сестру з полум'я, можливо, не унікальна. Але в ній вкотре є чому повчитись багатьом дорослим. Як то було, ми запитали в самого хлопця
Posted by Полтавська хвиля – всі новини Полтави та області on Friday, October 21, 2022
4. Нічні обстріли Полтави — як це було з місця подій
Вночі 1 листопада росія вдарила дронами-камікадзе по Полтаві. Вибухи пролунали у цивільних будівлях. Від обстрілу спалахнула чимала пожежа, яку надзвичайники гасили пів ночі та половину дня. Ми поспілкувались з полтавцями, що живуть по сусідству та побували на місці прильотів. Як розвивались події цієї ночі — дивіться у відео.
5. Ми не потрапили до жодного сховища, і ви не зможете: куди бігти полтавцям у випадку обстрілу
За даними ОДА у Полтаві налічується 95 укриттів, вони позначені на інтерактивній мапі. Проте нам не вдалося потрапили до жодного сховища, і вам теж не вдасться. Чому і що робити полтавцям у разі надзвичайної ситуації — у матеріалі «Полтавської хвилі».
Висновки?
Ми дякуємо кожному, хто цього року попри все був з нами на хвилі, хто підтримував редакцію донатами, допомагав закривати наші збори на потреби армії.
За цей рік маленька редакція «Полтавської хвилі» виросла не лише в прямому, а й у переносному сенсі. Ми фільмували воєнні злочини росіян на Київщині, Чернігівщині, Харківщині, Донеччині та Миколаївщині, писали історії про наших воїнів з передової й про тих, кого назавжди забрала війна. Ми стали іншими, як і наші читачі.
У новорічну ніч ми загадаємо одна бажання на всіх і знаємо — воно обов’язково збудеться!