Куди зникають наші гроші: чому полтавці платять ЖЕО, а ремонти роблять власним коштом

Усі хоч раз були в такому під’їзді – специфічний запах вогкості з підвалу на першому поверсі, облущені стіни, пофарбовані у синій чи зелений колір, і темрява, бо «знову хтось викрутив лампочку». Якщо ж піднятися на останній поверх, то жовті плями на стелі, яка періодично підтікає, уже не викликатимуть здивування . І це лише видимі речі, бо ж у підвалах заховані старі іржаві труби, на яких латок більше, ніж ліній на долоні людини.

У таких будинках мешкають тисячі полтавців, які щомісяця сплачують ЖЕО за утримання будинкової та прибудинкової території й кожного сезону, коли під будинком нечищений сніг або листя або коли прорвало трубу, у них виникає питання: куди витрачають наші кошти і чому нічого не змінюється? Як же так сталося, що з кожним днем кількість будинків, що перетворюються на гетто, збільшується, та хто в цьому винен.

Ілюзія «утримання»: коли ти купуєш процес, а не ремонт

Максим живе у панельці на Алмазному. Будинок старий, зведений ще у 80-х роках і знаходиться на балансі КП «ЖЕО №2». Чоловік розповів як у під’їзді прорвало стояк і аварійку чекали близько трьох годин.

«Приїхали, перекрили воду і все. Коли ми з сусідами запитали за ремонт, нам сказали, що немає матеріалів, тож коли ми придбаємо труби, вони приїдуть їх замінити».

Максим зауважив, що тоді на труби скинулися всім під’їздом та найняли сантехніка, який усе замінив.

Полтавка Ксенія розповіла, що, коли на дев’ятому поверсі почав протікати дах, сусіди звернулися до ЖЕО з офіційним запитом відремонтувати його, на що їм відповіли, що це мають робити самі мешканці. Дах люди ремонтували власним коштом.

Такі історії ви почуєте чи не в кожному дворі, бо проблем у старих будинках ніколи не бракує: чи це заміна труб, чи ремонт даху, чи робота ліфтів. Мешканці ж будинків, які обслуговує ЖЕО не розуміють, за що вони платять і куди діваються їхні гроші. Аби зрозуміти це, ми звернулися за поясненнями до комунальної структури.

Погляд із кабінету: фокус-покус із тарифами та «нічийні» звіти

Що ж насправді входить до тарифу ЖЕО? Ми попрохали ЖЕО №2 надати перелік послуг, які вони мають у одному з будинків Полтави.

«До переліку послуг, які надає організація, не включені послуги з теплоізоляції труб у підвалах, заміна вікон, ремонт на сходових майданчиках, ремонт під’їздів та дахів. На підприємстві відсутні працівники відповідного фаху та непередбачені витрати на ці роботи», – зауважують у «ЖЕО 2.

Експерт у сфері ЖКГ Едуард Рева пояснює, що це продумана еволюція системи, яка пішла шляхом газових служб:

«Свого часу газовики, аби уникнути шквалу критики через підняття цін на газ, просто розбили один тариф на кілька: транспортування, обслуговування внутрішніх мереж тощо. А в результаті газові плити людям уже ніхто безкоштовно не ремонтує, хоча раніше це входило у вартість. Точнісінько так само вчинили й тут. З тарифу ЖЕО по тихому прибрали обслуговування покрівель та ліфтів, скоротили покрівельників. Тобто формально тариф на житло сильно не піднімали, але з нього викинули послуги, які вони тепер законно не надають».

У результаті, коли ваш будинок перебуває на балансі ЖЕО, на будь-який реальний ремонт ви з сусідами все одно скидаєтеся окремо. Але парадокс у іншому: ви не можете дізнатися, скільки саме коштів витрачають на обслуговування саме вашого будинку.

«ЖЕО №2 здійснює обслуговування великої кількості будинків, а закупівля усіх матеріалів, робіт та послуг проводиться централізовано. Тому бухгалтерський та аналітичний обліки витрат у розрізі кожного житлового будинку не ведеться», — зазначили у комунальному підприємстві».

Ментальна пастка патерналізму: «без ЖЕО буде гірше»

Мешканка одного з будинків Надія Іванівна впевнена, що без ЖЕО – гірше.

«Я неодноразово викликала працівників. Приїздили чистити каналізацію, ремонтували труби на подвір’ї. Не було жодного разу, коли б я позвонила у аварійку і мені відмовили. Єдине – прибирання прибудинкової території. Ми з сусідами замітаємо самі, але купи сміття виносити немає здоров’я. То вони можуть під під’їздом лежати довго. Ну як довго, поки не зателефонуєш їм і не скажеш цього. Тоді наступного дня приходить двірник і прибирає».

Пані Надія зауважує, що оплата в ЖЕО невелика і за викликом працівники служби завжди приїздять, тоді як її подруга, яка живе у будинку, де є ОСББ, платить набагато більше, і це не зменшує проблем із забитою каналізацією та оплатою рахунків.

Для багатьох мешканців, які звикли до совєтського патерналізму, будинок не підпадає під поняття «це моє». Квартира – фортеця про яку треба дбати, а під’їзд сприймається як територія, за яку має турбуватися мер, міськрада чи ЖЕО.

Досвід Лідії Іванівни: як колишній гуртожиток заводу «Знамя» виходив із піке

Однак є в Полтаві будинки, мешканці яких дбають, аби вони ставали кращими, звітують про зібрані та витрачені кошти, самі визначають, що потребує ремонту.

Будинок Лідії Іванівни, що знаходиться на вулиці Оксанченка, колись був на балансі заводу «Знамя». Коли підприємство занепало, кошти мешканців, які вони сплачували за утримання, просто розчинилися на рахунках заводу. А у будинку були мільйонні борги перед Обленерго, проблеми з ліфтами, дірявий дах та інше.

У 2012 році Лідія Іванівна юридично зареєструвала ОСББ. Далі було відкриття рахунку, капітальний ремонт даху та запуск ліфтів. З часом будівлю поставили на баланс ОСББ, самостійно розробили всю технічну документацію та проєкти меж прибудинкової території. Далі члени правління почали займатися обслуговуванням будинку.

Відновлення будинків після обстрілів: дія чи очікування «з моря погоди»

Навесні 2026 будинок на вулиці Оксанченка опинився в епіцентрі удару. Тоді удар припав на нижні поверхи, була знищена система опалення в одному з під’їздів, пошкоджено цоколь та фундамент.

Але завдяки рішенню правління та наявності резервного фонду, вдалося швидко закупити матеріали для ремонту. Лідія Іванівна розповіла, що уже в день прильоту о 12:00 в квартири дали воду, а на другу добу повністю відновили роботу каналізації.

«Ми не опустили руки після прильоту. Розуміли, що починати треба з підвалу, з фундаменту та цоколю, бо це монолітна надійна конструкція. Вікна це авжеж важливо, але їх треба ставити на міцну основу. До опалювального сезону ми за допомогою фонду повністю відновимо систему опалення», – ділиться керівниця ОСББ «Знамя».

Є в Полтаві і протилежні приклади, як от будинки на Баленка, які опинилися під ударом росії в лютому 2025 року. Одна з будівель знаходиться на балансі КП «ЖЕО №2», а міська рада місяцями не може провести тендери через бюрократію та небажання підрядників заходити на об’єкт. Найцікавіше, що ОСББ можна створити уже після того, як будинок постраждав від обстрілу, але мешканці все чекають, коли почнуть працювати комунальники.

Підводне каміння полтавських ОСББ

Попри очевидні переваги, самоорганізація в реаліях Полтави – це щоденна боротьба з новими викликами.

Оскільки будинок Лідії Іванівни – колишній гуртожиток, Обленерго уклало з ними колективний договір. Монополіст бачить лише одну юрособу – ОСББ. Це означає, що об’єднання зобов'язане щомісячно до 20-го числа стовідсотково розрахуватися за електроенергію за весь будинок: і за сумлінних платників, і за боржників. Гроші доводиться виділяти з рахунку ОСББ, а вже потім вибивати їх з неплатників. Боржників в ОСББ притягують до відповідальності через суд.

До того ж, завжди ризиком є вибір управляючого. Бо ніколи не знаєш наскільки людина компетентна і відповідальна. А війни між сусідами у ОСББ завжди на рівень вище ніж між сусідами у будинку на балансі ЖЕО. Бо часто люди не можуть дійти згоди у вирішенні банальних питань по-типу, у який колір фарбувати під’їзд.

Разом з тим, щомісячна плата за утримання будинку де є ОСББ значно вища ніж у того, що на балансі ЖЕО.

Чому люди обирають ЖЕО

Найцікавіше, що поряд з будинком, де створено ОСББ, може бути жеківський. Мешканці останнього можуть бачити як сусіди оперативно ліквідовують аварії, облаштовують прибудинкову територію і самостійно ухвалюють рішення на що витратити кошти, тоді як самі платять ЖЕО та додатково скидаються на ремонт і все ж, відмовляються створювати ОСББ. Основними відмовками є:

– небажання приймати рішення та діяти самостійно, бо перекинути відповідальність на когось значно простіше.

– страх прозорості. Люди не цікавляться, куди йдуть гроші, які платять у ЖЕО, але відкритий рахунок будинку лякає та викликає підозру.

– колективний саботаж. Люди готові критикувати публічно, але бояться брати на себе відповідальність за власний простір.

Чи готовий ваш будинок до створення ОСББ

Для того, аби створити ОСББ, не потрібно згоди абсолютно всіх мешканців. Достатньо створити ініціативну групу з 3-5 людей, які готові витрачати свій час. Важливо, аби керівник ОСББ розумівся в законодавстві та справді хотів покращити умови в будинку.

Як каже Лідія Іванівна:

«Закон про ОСББ та закони №417 і №8 про житлово-комунальні послуги кожна людина розбере без проблем, якщо захоче».

Важливо, аби мешканці нарешті усвідомили, що ніхто крім них не буде дбати про власний будинок. Тож коли в під'їзді зникають крики та претензії і з’являється конструктив – одразу стає видно результат.

І найголовніше, коли ви створюєте ОСББ, маєте розуміти, що ніколи не залишитеся з цим сам на сам. У Полтаві є активна спільнота голів об’єднань, де учасники можуть порадити та поділитися контактами. Саме через цей чат Лідія Іванівна свого часу і знайшла вихід на Фонд «Взаємодія».

Тож ми нарешті маємо усвідомити, що захищати свій будинок, як і свою країну, доводиться самостійно. Час комунальних ілюзій минув, і поки Полтава вчиться жити й виживати в умовах війни, кожній багатоповерхівці час нарешті відповісти на одне просте питання: ми готові бути господарями чи продовжуватимемо гнити в черзі за комунальною милостинею?