Репортаж

Чи думали ви колись, що можете опинитися посеред ночі десь у полі на Полтавщині? Якщо ваш сусід росія і ви їдете потягом, це цілком можливо. Ще менше години тому це була звичайна поїздка. Я зайшла в улюблений 7 вагон, придбала каву з хот-догом, написала мамі звичне «виїхала, доїду і зателефоную» і на кілька годин випала зі світу. Звичний спокій вагона розрізав хор повідомлень про тривогу з кількох телефонів. Потяг зупиняється, провідники оголошують евакуацію. Нам радять одягнутися, взяти з соб

Лікарняна палата навряд чи асоціюється у вас зі святом. Скоріше – з білими стінами, специфічним запахом медикаментів та постійним відчуттям тривоги за здоровʼя. Проте у Полтавській обласній лікарні на Великдень панує інша атмосфера. Два дні поспіль із п'ятої ранку й до пізнього вечора Ольга Шматченко та її команда випікають понад 700 пасок для всіх пацієнтів, щоб кожному дістався шматочок Великодня. У репортажі розповідаємо, як 16-річна традиція допомагає людям відчути домашній затишок у лікарн

Вибиті вікна, потрощені автівки та поранені діти — другу добу поспіль росіяни атакували дроном Полтаву. Є пошкоджені будівлі, автівки та шестеро поранених людей. Розповідаємо, що говорять про удар очевидці. Для родини Віталія Йови та його доньки Валентини звук ворожих дронів був гіркою буденністю. Але цього разу небезпека не пролетіла повз. Вибухова хвиля винесла всі вікна, а уламки сусіднього флігеля засипали їхню квартиру. Пан Віталій зізнається, що навіть не встиг злякатися: «Я в хаті був,

Ніч на 31 березня для 80-річної Берти Василівни почалася з танців під музику, а завершилась звуком вибуху. Ворожа атака дронів на спальний район Полтави забрала життя однієї людини, поранила чотирьох, серед яких двоє дітей. Про те, як люди пережили цю ніч та як збирають уламки після атаки — у нашому репортажі. «Я танцювала, а потім почула вибух» Берті Василівні вісімдесят. Того вечора вона почувалася зле, боліло тіло. Аби хоч якось розрадити себе і відволіктися від хвороб, жінка увімкнула муз

Ніч на 24 березня для багатьох полтавців минула без сну — під гуркіт шахедів, вибухи ракет та заграву від пожеж. Поки батьки ховали дітей у підвалах, стіни будинків здригалися від ударних хвиль, а звичне життя перетворювалося на руїни. Розповідаємо, як місто пережило масований удар, про тих, хто «народився в сорочці», та про загибель чоловіка, який вийшов на вулицю всього на кілька хвилин. «Перший шахед пішов, другий, а потім третій...» Для тих, хто живе чи працює безпосередньо в епіцентрі в

Один потяг зникає, а на його місце миттєво прибуває інший з новими обличчями та історіями. У цьому вічному русі все здається тимчасовим, окрім них – безхатьків, які застрягли між перонами та залами очікувань. Їх легко впізнати у натовпі, бо вони єдині нікуди не поспішають. Їхні погляди занадто втомлені для нових подорожей, а в руках немає валіз. Для них вокзал став не точкою відправлення, а глухим кутом. Південний вокзал та ті, хто чекають останнього потяга Від першої колії оголошують посадк

На вулиці Баленка у Полтаві календар завмер. Тут досі триває 1 лютого 2025 року. У цей день російська ракета обірвала 15 життів і позбавила десятки родин даху над головою. Минув рік, але замість відбудови тут панують холод, пліснява й гнітюча тиша. Її лише зрідка порушують скрип підлоги та вітер, що гуляє між порожніми вікнами. Місцеві мешканці тепер представляються не лише іменами, а й називають свої поверхи. Ми пройшлися пошкодженими коридорами, щоб розповісти історію тих, хто понад усе мріє

Розповідаємо унікальну історію палацу з вуст директора, який майже 20 років очолює установу і точно знає, через що довелося пройти за ці роки.

Ранок у Затуриному починається з тихого шурхоту. Це сотні синьо-жовтих прапорів б’ються на вітрі, створюючи звук, що нагадує шепіт. О восьмій ранку тут туман, самотній охоронець, кілька відвідувачів, пес Батон, і пам’ять, що стала важчою за граніт. Мабуть, кожен полтавець уже має власну історію, пов’язану з цим місцем. Меморіал Героїв росте швидше за саме місто. Я доїжджаю сюди з таксистом Русланом. Він повернувся з фронту два роки тому, а вперше опинився тут у 2023-му, коли ховав побратима Ван

Ми провели день в операційному блоці Другої міської лікарні Полтави. Як хірурги, анестезіологи та медсестри рятують життя під звуки сирен.