«Женщіна, передаєм за проєзд», або десять типів полтавців, яких ви точно зустрічали в Кільцевому

Ви можете подорожувати усіма країнами світу, їсти екзотичні страви, але, якщо ви не їздили полтавським Кільцевим о восьмій годині ранку, де вологість повітря вища ніж у джунглях Амазонки то знайте – життя ви не бачили. По-перше, це унікальний маршрут, який ходить колом (насправді там трохи неоднозначна закільцьована схема). По-друге, це прекрасна можливість за 15 гривень, або 10, якщо пощастить з траліком, об’їхати майже всі райони міста. А по третє, і найголовніше, тут ви можете зустріти всі типи людей, які живуть у Полтаві. Тиждень я їздила кільцевим у різний час і стежила за людьми, аби зібрати для вас десять класичних персонажів, без яких наше місто втратило б свій шарм.

Тип №1 Спецназ «7:30»

Це представниця елітної піхоти полтавських автобусів. Її не лякає переповнений салон. Головне, аби можна було по пенсійному і кравчучка влізла.

Вона має біологічний годинник, налаштований рівно на 06.00, щоб зібратися і о 07:15 бути на на виході з квартири. Зазвичай їде на ринок. Може гучно говорити, що зараз «молодьож неблагодарна», що «ніхто мєстом не поступицця», і що «в її времена такого не було». Зазвичай вона сильно напахчена, а губи нафарбовані яскравою рожевою помадою. Своє незадоволення може показати лише поглядом, від якого не сховається навіть студент з навушниками, що всю дорогу старанно дивиться у вікно.

Супер сила: постійна енергія та бажання кудись рухатися.

Тип №2  DJ «Ютуб-Бєзпрєдєл»

Чомусь це завжди представники чоловічої статі будь-якого віку, які вочевидь переплутали власну квартиру з громадським транспортом, бо дивляться відео без навушників так, аби чув весь салон.

Їхні телефони тріщать від звуку, а з динаміку доноситься, залежно від віку, або ролики з ТікТоку (це якщо помолодше) під трендову музику, або відео-поради про ремонт машини (це якщо мелінеали), або ж огляд складної політичної ситуації російською мовою (50+).

Зазвичай, ця категорія пасажирів не помічає ваших незадоволених поглядів. Вони просто в моменті. Їм нравиця. Їх устраює.

Супер сила: вміння жити в моменті.

Тип №3 Увага. Говорить Полтава

Вона заходить до автобусу вже з телефоном біля вуха та з пакетами в руках. Угукає комусь в трубку поки передає за проїзд, повністю включена в розмову. Ті хто їдуть поруч несвідомо стають слухачами випуску «Говорить Україна» в прямому ефірі. І слухаючи на початку про Максіма-алкаша, який уже задовбав свою жінку із зупинки 23 вересня та, дізнавшись деталі всього, що відбувається в тій сім’ї до зупинки Великотирнівська уже й починають жаліти того Максіма.

Супер сила: одночасно тримати пакєти, говорити по телефону і діставати з гаманця гроші за проїзд. Ну і гучний голос, який почує кожен, навіть попри музику від водія і ревіння мотору.

Тип №4 Король аромату

Це єдина людина, яка їздить у полтавському кільцевому з комфортом, бо лише він одним своїм кроком може звільнити простір для себе навіть у переповненому транспорті. Він доказ того, що для комфортної їзди не потрібно мати багато грошей, бо важливо лише правильно підібрати лук. Його гардероб – це справжнє нашарування поколінь зі сміттєзвалищ: тут тобі і піджак з випускного, під яким ховається светр з 90-х, і джинси-кльош, які повертаються в моду, і кросівки якогось відомого бренду з відклеяними передками. Він не має дому та шафи, тому зазвичай все своє носить із собою, навіть у автобусі.

Супер сила: щойно він заходить у салон, довкола стає тихо, а люди відкривають у себе вміння про які раніше і не здогадувалися. Наприклад, затримувати дихання на три хвилини.

Тип №5 Люди-рюкзаки

Зазвичай це діти до 16 років, які їдуть до школи чи з неї невеликими групами. У них є проїзні документи, тому їх не страшить здорожчання проїзду і вони можуть їхати одну зупинку, бо сьогодні щось так лінь йти пішки. Їхня особливість – шкільний рюкзак, що важить як третина їх самих.  Зазвичай вони стоять купкою і не скидають рюкзаки зі спини, тому останні як перешкоди у грі – врізаються в пасажирів на кожному повороті, або блокують дорогу до місця, яке звільнилося.

Супер сила: вони думають про те, як зручніше їм, а не іншим і зазвичай не чують шуму довкола, навіть якщо це зауваження інших людей.

Тип №6 Володарка терміналу

Це жінка, яка знайде можливість пройти від одних дверей кільцевого до інших, навіть коли іншим здається, що тролейбус забитий так, що вільно вдихнути не можеш. При чому її габарити не мають значення, бо вона використовує свої лікті як весла. Вона бачить людей, які не оплатили проїзд навіть через заповнені проходи і у неї майже ніколи немає решти з 500 гривень.

Її коронна фраза «Не стоїм, проходим по салону» звучить так, наче перед тобою не натовп полтавців, а червона доріжка.

Супер сила: вміє одночасно говорити з одними, рахувати здачу іншому і бачити, хто зайшов у транспорт та ще не оплатив проїзд.

Тип №7 Гросмейстер задніх дверей

Вона не з тих, хто буде чекати, поки люди перед нею зайдуть у маршрутку, передадуть за проїзд і сядуть. Вона мислить ширше: коли приїжджає автобус, то першою біжить до задніх дверей, щоб зайняти місце. Ставить на нього сумку і починає рухатися до водія, аби передати за проїзд, незважаючи на перепони у вигляді людей, що йдуть їй на зустріч. Або ж вона просто займає вільне місце, чекає поки всі, хто зайшов до маршрутки розмістяться  і каже «передайте пожалуйста за проєзд». Тоді її гроші проходять через сім рук і добре, якщо вона дає лише 15 гривень, і чудово якщо це не дріб’язок. У іншому разі, решта мандрує тим самим шляхом, через усіх людей попереду.

Супер сила: може однією фразою допомогти людині відчути себе частиною конвеєра на заводі.

Тип №8 Охоронець дверей

Це людина, яка заходить у напівпорожній автобус десь на 11 школі, але замість того щоб зайняти місце біля вікна – стоїть біля дверей. Її мета – не пропустити свою зупинку на Панаса Мирного, навіть якщо при цьому доведеться 1000 разів посунутися і 100 разів вдати, що не чуєш кондукторку, що просить сісти, або пройти по салону.

Супер сила: ігнорувати прохання «пройти в середину, там пусто», роблячи обличчя людини, яка щойно побачила привида, і при цьому говорити, що скоро виходить.

Тип №9 Людина-магніт

Ця людина в автобусі точно змусить почуватися так, ніби ви разом з ним їдете на побачення, а не на роботу. Бо він стоїть так близько, що кожним порухом руки ви торкаєтеся його, або він вас. Він бачить, що ви друкуєте на телефоні та відчуваєте за запахом з рота, чим він снідав.

Він поряд з вами, навіть коли автобус напівпорожній, бо ви притягуєтесь як шматочки пазла, які нарешті знайшли одне одного в районі Конкорду.

Супер сила: лише своєю присутністю може спонукати  більше заробляти, аби пошвидше купити автівку.

Тип №10 Археолог власного гаманця-кишень-сумочки

Це  — головний тестувальник терпіння полтавських кондукторів. Лише він може довести до нервового тику володарів терміналу, шукаючи в кишенях дріб’язок для оплати.

Він може платити за проїзд так довго, що дехто з пасажирів може не дочекатися своєї черги купити квиток. Бо шукати гроші за проїзд цей тип пасажирів починає уже коли кондуктор стоїть поряд. Власне сам пошук грошей – це складний багаторівневий процес. Бо треба обов’язково поплескати себе по кишенях, раптом там щось та й дзвенить, потім шукати того що не вистачає у сумці поміж чеками з АТБ чи Маркетопту.

Супер сила: має в кишенях таку комбінацію валют, якій би позаздрив навіть колекціонер.

***

Отож товариство, погодьтеся, як би ми не скаржилися на умови в кільцевому, він все одно є душею та особливістю Полтави. Тут можна дізнатися останні новини, ціни на гречку, де на ринку дешевше продають розсаду та навчитися тримати рівновагу, при цьому не тримаючись ні за що. Можна не їздити на ньому, або злитися, коли їдеш спекотного дня, та погодьтеся, що без цього атракціону на колесах, Полтава була б не такою колоритною.

Бережіть нерви і платіть за проїзд самі, а не передавайте гроші через інших.