Чому полтавські діти граються на іржавих гойдалках або як будувати майданчики з розумом

Дитячі майданчики у Полтаві – це наче лотерея:

Дитячі майданчики у стані занепаду досі можна зустріти у полтавських дворах. Нові дитячі зони будуються, але рідко. Батьки постійно жаліються на некомфортні й старі гойдалки чи гірки, і не безпідставно.

Розповідаємо, що не так з полтавськими майданчиками та що можна змінити.

Ми прогулялися містом – від парку «Перемога» і до мікрорайону Пушкарівський (колишні Половки) – і побачили різне.

Доволі пристойний майданчик у парку «Перемога».

Здається, ніби така гойдалка одна на всю Полтаву, адже до неї завжди черга.

На цю гірку в Сонячному парку нам поскаржилася полтавка Тетяна, бо, на її думку, вона небезпечна для дітей.

У сквері «Матері і дитини» – пошарпаний «палац».

У дворах неподалік Павленківського парку можна і з гірки з’їхати, і почухатися об колючу сітку.

Локація також поруч з Павленківським парком.

Не першої свіжості атракції в Павленківському парку.

У дворах поруч з Авіамістечком ще одна сумна локація.

На Браїлках є таке досягнення космічної авіації.

Зона у парку на Браїлках урізноманітнює полтавські майданчики.

Але варто пройти кілька кварталів і карусель на виживання так і манить покрутитися.

Такий металобрухт – звична картина на Пушкарівському.

Вдалося ще зняти такий АСМР:

За словами батьків, це ледь не найкращий майданчик на Пушкарівському.

Також в кінці завітали на Леваду:

«Де їм гратися, серед сміття чи металобрухту?»

На цьому маршруті ми поспілкувалися з батьками про гойдалки, гірки та пісочниці. Деяких і такий стан справ цілком влаштовує, але більшість нарікають на зовнішній вигляд, зручність, доступність, безпеку.

Тетяна жаліється, що гірка, на перший погляд гарного майданчика, небезпечна для дитини:

«Вони травмонебезпечні для дітей. Їх потрібно вдосконалити, бо, якщо взяти цю гірку, то можна спуститися з неї та отримати травму спини. Ми вже не вперше зустрічаємо таку проблему. Потрібно все оновлювати, бо стан майданчиків у наших парках не дуже гарний».

З цим погоджується і Валентина. Жінка додає, щодалі від центру міста, тим гірші майданчики:

«У центрі ще більш-менш, а на окраїні все геть сумно. Вони або старі, або їх зовсім немає. Тож батьки самі щось будують».

Наталія наголошує, що комфорт дітей має бути в пріоритеті:

«Майданчики у жалюгідному вигляді. Діти – це наше майбутнє, потрібно, щоб для них все робилося».

Ліза порівнює Полтаву з Черніговом та Харковом. Очікувано, полтавські майданчики програли:

«Там ситуація набагато краща. Я оцінюю цей майданчик на 3 з 5. Можна було і краще, він старенький».

Світлана також скаржиться, що поруч з її домом немає нормального майданчика:

«Якщо подивитися, які в нас майданчики, то дуже прикро і шкода, що діти мають гратися там. Я зверталася до Валерія Пархоменка, але поки що нічого».

Зі слів Світлани можна зрозуміти, що Пушкарівський (Половки) – це наче гетто у світі дитячих майданчиків:

«Щодо Половків, то жахливо, ви самі бачите. Якщо місту важливо, щоб у Полтаві були діти, якщо влада хвилюється за народжуваність, щоб не закривалися садочки та школи, то це важливо. Бо якщо є діти, то де їм гратися? Серед сміття чи металобрухту?».

Скільки у Полтаві майданчиків

У відповідь на інформаційний запит УЖКГ розповіли, що на території Полтавської міської територіальної громади знаходиться близько 600 дитячих та спортивних майданчиків.

Відповідно до Програми розвитку житлово-комунального господарства та благоустрою Полтавської міської територіальної громади на 2025 – 2027 роки, у 2026 році є плани щодо ремонту ігрових майданчиків за адресами:

• вул. Героїв України, 7 у м. Полтава;
• вул. Тролейбусна, 12 у м. Полтава;
• вул. Гетьмана Сагайдачного, 8-А у м. Полтава;
• вул. Мироненка, 4 у м. Полтава;
• вул. Ігоря Дорошенка, 4 у м. Полтава;
• вул. Героїв України, 30 у м. Полтава;
• вул. Зіньківська, 8 у м. Полтава;
• вул. Івана Мазепи, 42 у м. Полтава;
• вул. Баленка, 9 у м. Полтава;
• вул. Івана Мазепи, 32 у м. Полтава.

Також у 2026 році є плани щодо капітального ремонту майданчиків за адресами:

• вул. Михайла Грушевського, 6, у місті Полтава;
• вул. Гожулівська, 18, у місті Полтава.

Чому це не ок? (очевидні та не дуже причини)

В Україні часто буває так, що будуть класний майданчик, але обмежують до нього доступ «чужим» дітям, щоб нібито нічого не зруйнували і не зламали. У результаті – десь плаче дівчинка з сусіднього двору, якій доводиться лазити по совєтській ракеті.

Урбаністка Ірина Оя говорить, що мешканцям дворів зі старими, аварійними майданчиками залишається самим їх окультурювати або звертатися до депутатів перед виборами.

У Полтаві більш-менш притомний майданчик зустрічається раз на декілька дворів, тож усім доводиться збігатися туди:

«Проблема не лише в тому, що є люди, які не поважають “не своє майно”, а в тому, що майданчик зношується через безліч охочих. Адже потік людей набагато більший, ніж розраховувався при будівництві», – розповідає фахівчиня.

А от в ссср…

Такий мотлох, що ми маємо наразі, колись будували за трендами модернізму. На той час ті ракети та інші «приблуди» були сучасними і цікавими. Але наразі це вже металобрухт. Кількадесятрічним гіркам і драбинам пора на пенсію.

Чому підлітки пʼють рево на майданчиках

Дитячі майданчики у поганому стані через старість та відсутність ремонту, ще й підлітки добивають ті нещасні гойдалки. У парку на Браїлках Яна, яка пришла погратися з дитиною на майданчику, жаліється, що старші діти знічевʼя приходять сюди проводити дозвілля та геть не цінують простір навколо.

Ірина Оя говорить, що підлітки опинилися між дорослими та дітьми. Їм не цікаво сидіти біля дорослих, але і майданчик вони переросли.

«Для них у наших містах немає просторів. Через це вони сидять будь-де, де тіки можна, і курять та вживають».

Проблема в тому, що місто, спільнота не пропонує молоді якісного громадського простору. Тож вони сидять на майданчиках, біля школи чи садочків. Це можна вирішити, облаштувавши такі відокремлені від дитячих зон чи стандартних лавочок простори:

Але мусимо зазначити, що на підлітків нарікають дорослі, скаржаться на їхню поведінку та й під час війни є доцільніші витрати, ніж спорудження нових мультимайданчиків. Допомогти з цим можуть батьки. Приміром, змайструвати лавки та столи, і як альтернативу телефонам зацікавлювати настільними іграми.

І памʼятаймо, незалежно до того, скільки ми нарікаємо на бездіяльність влади – саме ми несемо відповідальність за те, якими виростуть наші діти.

Як це впливає на дітей

Раніше ми писали, що дитина, яка бачить навколо лише сірі стіни, росте в сенсорному голоді. Простір формує її уявлення про світ: він або цікавий і безпечний, або ворожий і нудний. Без нормального середовища дітям важче вчитися спілкуватися, проявляти творчість і відчувати впевненість у собі.

Фахівчиня психологічного центру «Без Паніки» Марина Чорнобай розповідає, що місце, у якому росте дитина, не просто декорації. Це активний учасник її розвитку. Мозок дитини дошкільного та молодшого шкільного віку активно формується і потребує «їжі» у вигляді різноманітних вражень.

Хороший майданчик – це місце, де дитина вчиться ризикувати в безпечних умовах, домовлятися з іншими дітьми, програвати і пробувати знову. Це, по суті, перша соціальна школа. І якість цієї школи має значення.

Занедбаний майданчик дає протилежне: обмеженість, небезпеку, відсутність краси. Дитина, яка грається там регулярно, несвідомо засвоює: «про мене не дбають». Це не метафора – це реальний механізм формування ставлення до публічного простору, до спільноти, до себе.

Поганий дитячий майданчик не є вироком для психічного здоров'я чи формування особистості дитини. Не існує прямої залежності за принципом  занедбаний майданчик = психологічні проблеми. Розвиток особистості є багатофакторним і дуже індивідуальним процесом. Вирішальну роль відіграють емоційна підтримка в сім'ї, безпечні стосунки з дорослими, особистісні особливості дитини, досвід навчання та взаємодії з однолітками.

Утопія чи реальність: як може виглядати локація для дитини

Урбаністка Ірина Оя описує сучасний дитячий майданчик як простір з природною естетикою, а не агресивними «кислотними» кольорами. Замість пластику «вирви око» варто використовувати дерево, метал та текстиль, які гармоніюють з містом. Та зазначаємо, що ці матеріали швидше зношуються і потребують більше уваги та обережнішого використання.

Такий підхід є у терапевтичному саду на ВДНГ. Дерев'яні конструкції можуть бути значно привабливішими візуально.

Майданчик має бути функціональним, а не лише гарний. Важливо, щоб простір пропонував різні сценарії гри: від активних «лазалок» до інтерактивних зон, що стимулюють сенсорний розвиток.

Якісний майданчик має бути з безпечним покриттям, наприклад з м’якою полімерною плиткою, піском, подрібненою корою або спеціальним ґрунтом, бо це мінімізує ризик травм при падіннях.

У «Довіднику з відбудови міст» йдеться, що для задоволення потреб всіх мешканців треба створювати зони для різних вікових груп. Майданчики з тихими (настільні ігри, засмагання) та шумними активностями (ігри, змагання) ставити якнайдалі один від одного.

Майданчики та пішохідні шляхи розмежовувати зеленою огорожою та облаштовувати за принципами безбар’єрності та інклюзивності.

Для емоційного та фізичного відновлення після сенсорного перевантаження, варто передбачити відокремлені зони, як-от альтанки, бесідки, ігрові будиночки.

Кожна дитина має право на доступ до безпечного та інклюзивного ігрового простору, який відповідає її потребам розвитку та соціалізації. Хороший майданчик розвиває одразу декілька напрямків:

• слух — через музичні інструменти, розмовні трубки;
• опорно-руховий апарат — через скалодроми, сітки, драбини та батути;

Майданчик в Іспанії

• дотик — через текстурні покриття елементів, обладнання для гри з піском та різноманітні ігрові панелі.

• вестибулярну систему — каруселі, гойдалки та балансири;

Майданчик у Нідерландах

• зір — кольорові ігрові панелі, контрастні покриття, іграшкові біноклі та телескопи.

Як говорить психологиня Марина Чорнобай, середовище – це лише один із формуючих факторів. Не вирішальний, але реальний. І якщо ми можемо зробити цей фактор кращим, то варто це робити. Бо кожна дитина заслуговує на простір, який підтримує її цікавість, безпеку та відчуття цінності. Покращення дитячих майданчиків – це інвестиція не лише в комфорт, а й у психологічне благополуччя дітей та розвиток громади загалом.

Робота над цим матеріалом стала можливою завдяки проєкту Fight for Facts, що реалізується за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.