О пʼятій годині ранку площа Слави у Полтаві вже живе за власними законами: для пасажирів перших потягів Південного вокзалу та приміських електричок тут розгортається особлива комерційна екосистема, яка мало змінилася з початку нульових років.
Ринки «Південний» та «Південний-1» — це своєрідний торговельний вузол, де щоранку перетинаються інтереси фермерів, перекупників, дрібних підприємців та тіньових посередників. Проте замість легальних угод на ринках діє мережа тіньової суборенди, а розрахунки за торгові місця відбуваються готівкою з рук у руки щодесятого числа кожного місяця.
Аналіз актуального стану ринку демонструє, як муніципальні структури перетворилися на інструмент виведення прибутків від громади на користь посередників, залишаючи місту лише іржаві павільйони та борги.
Історичний бекграунд
Історія «Південного» ринку, який у народі отримав цілком виправдану назву «Хитрий», тягне за собою шлейф майнових конфліктів. Його специфіка як «раннього ринку» сформувалася ще в девʼяності роки: торгівля стартує о 5:00. Вона орієнтована на пасажиропотік залізничного та автовокзалів, що дозволяє швидко збути товар перекупникам до початку роботи інших міських базарів.
Стихійний ринок на Південному вокзалі у Полтаві. Фото: Полтавщина
Розбудовою інфраструктури ринку займалися підприємці: Аліна та Олександр Шаповал. Вони інвестували гроші в асфальтування території, підведення електромереж та базовий благоустрій. Однак у 2010 році міська влада на чолі з Олександром Мамаєм відмовилася продовжувати договори оренди з приватними засновниками. У результаті, територія разом з побудованим майном фактично без компенсацій перейшла під контроль міста.
Операційне управління площею передали Комунальному підприємству «Полтава-Сервіс». Громаді обіцяли наведення порядку та збільшення надходжень до бюджету, але на практиці відбулося монополізація ринкових площ. Ексвласники стали боржниками, а комунальне підприємство – єдиним легальним розпорядником землі і запустило схеми непрозорої суборенди.
Роль КП «Полтава-Сервіс» у діяльності «Південного» ринку
Доцільність існування КП «Полтава-Сервіс» для міської економіки викликає сумніви. Показовою є історія взаємин цього підприємства з Антимонопольним комітетом. Свого часу АМКУ встановив монопольне становище підприємства та практику укладання так званих «договорів про співробітництво» з приватними компаніями на кшталт ТОВ «Полтава-Союз». Це доводить, що комунальники часто виконують функцію легальної «прокладки» між міською землею та бізнесом. Завдяки такій схемі воно уникає прозорих орендних відносин, а фінансові потоки акумулюються поза бюджетом Полтави.
Ринок на «Південному» у 2026 році. Фото: Полтавська Хвиля
Свіжі рішення міськради підтверджують незмінність цієї стратегії. Так, 30 січня 2026 року на 76-ї сесії Полтавської міськради КП «Полтава-Сервіс» вчергове продовжили на пʼять років право оренди ділянки на площі Слави під ринок «Південний». У договорі йдеться про масив площею 0,4860 га.
Договір оренди землі підписали 20 березня 2026 року перший заступник міського голови Валерій Пархоменко та начальник КП Денис Поліщук. Нормативна грошова оцінка ділянки становить понад 11 мільйонів гривень.
Скільки місто заробляє на оренді ринку:
Хоча в договорі не вказано, яка частина ринкової кількість землі припадає на павільйони з погляду на мапу можна зʼясувати що це щонайменше 70% від всієї території.
Місто заробляє трохи більше семи гривень за квадратний метр на місяць на комерційно привабливих гектарах землі. Натомість усі «вершки» дістаються адміністрації ринку та приватним власникам павільйонів. Через механізми суборенди вони знімають реальну ринкову вартість із цих торгових площ.
Як орендувати магазин на Південному вокзалі?
Ринок на «Південному» у 2026 році. Фото: Полтавська Хвиля
Під легендою підприємця, ми спробували орендувати приміщення під кавʼярню на території Південного ринку.
Пошуки вільної площі привели нас до власника одного з павільйонів Сергія (імʼя змінено). Він запропонував нам обʼєкт (типовий ринковий «флажок» із металевими стінами завтовшки 0,8 мм та без водопостачання). Проблему з доступом до електромережі 380В Сергій порадив вирішувати самостійно з адміністрацією.
Орендодавець був готовий віддати точку за символічні 1000 гривень на місяць, аби лише покрити плату, яку він боргує ринку. Також Сергій запропонував працювати «в чорну», без підписання договорів, а готівку просив передавати особисто щодесятого числа. На запитання журналістів під легендою чи погодиться підписати договір оренди він відповів позитивно.
«Взагалі звичайна ціна — 2–2,5 тисячі [гривень]. Але зараз я хоча б за тисячу [віддам]. Просто щоб вона працювала поки що. Ми домовляємося так: якщо вам треба, ми укладаємо договір, якщо ні — не укладаємо. Кожного 10-го числа ви мені платите просто мою оренду і за землю ринку. Все. Усе інше залишається вам».
2
0:000:00
1.0x
Описуючи місцеві реалії, він відверто розкрив специфіку Південного ринку: головний клієнтський трафік тут генерує ранковий «алкодвіж», що стартує з першими електричками. Серед головних конкурентів нашій потенційній кавʼярні він назвав не лише кіоски «Кулинічів», але і місцевих бабусь, які «бадяжать каву» для перехожих. У якості маркетингового гачка Сергій використав примарну надію на запуск повноцінного автовокзалу, який влада обіцяє відкрити вже понад два роки.
«Дивіться, там навпроти є наливайка поруч. Ну, тобто горілка й алкодвіж — усе як на кожному ринку. Також поруч є "Кулиничі". І ще каву бодяжать бабусі».
1
0:000:00
1.0x
Ринок «Південний». Фото: Полтавська Хвиля
Сторона адміністрації
Безпосередній контроль за розміщення продавців на ринку «Південний», за словами продавців, виконує Ольга Процай. Згідно з даними відкритого реєстру YouControl, вона зареєстрована як ФОП у селі Бричківка Полтавської області та займається оптовою торгівлею фруктами й овочами. Примітно, що саме в Бричківці раніше був депутатом та мав корупційну історію її можливий чоловік — Валерій Процай, якого у 2017 році затримали за отримання хабара.
Телефонна розмова з Ольгою розкрила інший погляд на ситуацію. Керівниця заявила, що Сергій вже більше року взагалі не платить ринку за оренду землі під своїм «флажком».
Ольга попередила про карту тіньових ризиків для нових підприємців: якщо суборендар віддасть готівку Сергію, той просто покладе її до власної кишені.
«На цьому ряду, конечно скажу, мені не дуже хочеться підприємця (радити — ред.), борги має, бо він недобросовісний просто, розумієте? Таке питання, що ви будете йому давати гроші безпосередньо, а він не платить у ринок. Потім я буду до вас приходити і казати: «Знаєте що? Собираємося і виходимо». Правильно? Воно вам таке не потрібне».
1
0:000:00
1.0x
Як альтернативу, директорка запропонувала нам працювати за встановленим адміністрацією внутрішнім тарифом, який становить 150 грн/кв.м (що майже у 20 разів перевищує ті 7,68 гривень, які КП платить місту за цей же метр щомісяця). Вона також зголосилася звести орендаря з іншим, «нормальним» власником павільйону на центральному ряду поблизу риби, де схема суборенди працює без конфліктів з адміністрацією.
«Дивіться, 150 грн м² це риночна ціна, що ви платите за ринок. Бо це магазини цих підприємців, тобто це не риночні магазини. Ну кожен якщо і дає в оренду комусь свій магазин, він кожен по-різному бере. Хто може 1000 сказати, а хто можеть сказати: "Плати тільки за оренду в ринок, щоб я лиш би не платив, щоб я нікому не був винен"».
2
0:000:00
1.0x
Ми зʼясували, що на території ринку діє неконтрольована суборенда. Це свідчить про одну з двох проблем: або КП «Полтава-Сервіс» не відстежує, хто саме працює на комунальній землі, або керівництво ринку не може вплинути на тих, хто перездає торгові місця. У будь-якому разі бюджет громади втрачає значну частину податків, адже торгові площі поділені між боржниками та неофіційними посередниками.
Реакція правоохоронців
У полтавському управлінні Бюро економічної безпеки у відповідь на запит повідомили: із грудня 2022 року до відомства не надходило жодних заяв чи скарг на порушення під час торгівлі на ринку «Південний». Відповідно, детективи не відкривали кримінальних проваджень і не вносили дані до ЄРДР. Імовірно, БЕБ зосереджене на масштабніших злочинах, тому фінансові махінації з орендою на ринку залишаються в «сірій зоні».
Бідне підприємство — багаті менеджери
Офіційно КП «Полтава-Сервіс» перебуває у скрутному фінансовому становищі. У квітні 2026 року директор підприємства та депутат міськради Денис Поліщук звертався до депутатів, заявляючи, що підприємство має лише «бюджет проїдання». Він попросив розірвати договори оренди та передати 13 земельних ділянок, зокрема площу Слави, у постійне користування КП, щоб звільнити його від орендної плати на користь міста.
Ми перевірили декларацію Дениса Поліщука за 2025 рік і виявили суттєве покращення матеріального стану його сімʼї на тлі збитковості установи: його дружина задекларувала понад 3,6 мільйонів гривень доходу від підприємницької діяльності, придбала комерційну нерухомість та BMW X5, а готівкові заощадження родини склали близько 14 мільйонів гривень. Крім цього, заступник директора підприємства Сергій Олексенко придбав Audi Q7, при цьому обидва посадовці отримували додатковий дохід від компанії обласного депутата Олега Хардіна.
Читайте також
Мільйони готівки та BMW X5: що задекларував депутат міськради Поліщук
Що кажуть експерти?
Економіст ГО «Харківський антикорупційний центр» Євген Лісічкін пояснює, що часто комунальні підприємства роблять збитковими штучно, аби керівництво могло збирати готівку. Проте відповідальність за це лежить не лише на дирекції, а й на профільному департаменті міськради:
«Це управлінська криза, яка є не тільки в Полтаві. Так відбувається, коли люди управляють не своїми коштами і нічим не ризикують. Часто такі комунальні підприємства роблять збитковими офіційно, де-юре, а де-факто отримують кошти готівкою. Але відповідальність за це несе не лише керівник підприємства. Кожне КП підпорядковане профільному департаменту. Підприємство не просто створене міськрадою — має бути вертикаль, яка конкретно відповідає та слідкує за тим, що там в тому КП взагалі відбувається».
На думку Євгена Лісічкіна, єдиним реальним виходом із цієї ситуації є не зміна власника чи керівників, а встановлення терміналів безготівкового розрахунку за кожне торгове місце, щоб унеможливлювати тіньовий збір готівки:
«Не так багато значення має, приватна це власність чи комунальна — це анархія і менеджерська криза. З точки зору покращення ситуації єдиним виходом є підвищення прозорості. Як стоять паркувальні автомати — от якщо так на ринку буде стояти 10 таких автоматів, і сплатити за місце можна буде тільки через них. Якщо місто дійсно буде зацікавлене в тому, щоб гроші надходили офіційно і "в білу", то такий ресурс має бути створений і виведений в онлайн. Тільки тоді всі бачитимуть, скільки поступає коштів за кожне місце, а хто має заборгованість».
Монополія, що гальмує розвиток
Податківці та обласна робоча група «Прозорість і підзвітність» перевіряють діяльність КП «Полтава-Сервіс». Головне запитання до підприємства: чи працює воно в збиток і водночас передає збір готівки приватним посередникам, замість того щоб напряму наповнювати бюджет громади. Зараз аудитори зосередилися на комунальних автостоянках. Податкова вже зафіксувала там роботу фірми-двійника та порушення касової дисципліни. Проте остаточні висновки будуть після того, як КП «Полтава-Сервіс» надасть фінансові документи.
Аналіз функціонування «Південного» ринку у травні 2026 року доводить: існування КП «Полтава-Сервіс» у його нинішньому вигляді є архаїчним механізмом, що відверто гальмує розвиток міських просторів. Комунальне підприємство не виконує ролі ефективного управлінця, а слугує інституційною ширмою для тіньової економіки.
Замість висновку: європейська альтернатива
Для порівняння того, як може функціонувати сучасний торговельний простір без тіньових схем, варто поглянути на європейський досвід. Яскравим прикладом є ринок Balti Jaama Turg у Таллінні (Естонія). Це повністю приватний проєкт, у масштабну модернізацію якого компанія Astri Grupp інвестувала понад 24 мільйони євро. Замість прямої оренди об'єкт генерує доходи для міста й держави через щорічний податок на дорогу землю, ПДВ, а також податки на працю від сотень розміщених орендарів.
