Зміст
Вступ
Керамічне панно із зображенням фантазійної квітки з Опішні з'явилося серед дев'яти предметів, які складають артінсталяцію на українській антарктичній станції «Академік Вернадський».
Про це повідомили на сторінці Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному.
Як з’ясувалося, панно спеціально придбали в онлайн-крамниці Національного музею-заповідника українського гончарства, щоб показати світу красу національної кераміки.
«І тут здивування! Ми дізнаємося, що серед кристалізованих елементів арт-інсталяції є глиняне панно нашої колеги, художниці-керамістки Зінаїди Близнюк! Неймовірно… Її панно представляє Опішне на іншому куточку світу!», — пишуть у музеї.
Зінаїда Близнюк поділилась враженнями від того, що знайшла свою роботу в артінсталяції:
«Мій добре знайомий художник-кераміст В’ячеслав Пасинок В'ячеслав Пасынок надіслав фото з запитанням, чи моє це панно. Я спокійно подивилася й відповіла, що моє. Потім запитала, де він його побачив. Відповідь мене просто вразила! Він сказав, що в Антарктиді!
Пам’ятаю, що їх тираж був обмежений, здається десять штук. Я багато робила панно, але це панно було і є для мене особливим – бур’янець, який розквітнув, перетворившись у чудову квітку. Воно мені так припало до душі, що одне з цього тиражу я залишила в себе на робочому столі. Воно мене надихає».
На території цієї станції розташований старий паливний бак, який давно не експлуатують за призначенням. Ця споруда – чи не перше, що бачать чотири тисячі туристів, які щорічно відвідують станцію «Академік Вернадський». Вона потрапляє на більшість фото, які залишаються на згадку про подорож Антарктидою.
Саме цей бак і став основою артінсталяції. Його перетворили у макет української хати.
За дизайн арт-інсталяції відповідала команда balbek bureau, а за виробництво – Дослідно-конструкторське бюро «Майстерня Чудес». Співзасновник balbek bureau Слава Балбек, з керівником «Майстерні Чудес» Дмитром Зінов’євим за два місяці створили конструкцію й відправили її в розібраному вигляді до Антарктиди з Одеси криголамом «Ноосфера».
