Як старі полтавські зупинки спричиняють затори і спеку в місті

Місто – це не про машини, це про людей. Але по Полтаві цього не скажеш. Бо гляньте хоча б на місця, де пішоходам доводиться чекати громадський транспорт.

Не секрет, що на зупинках без павільйонів та інформаційного табла незручно виглядати маршрутку. Проте за цією незручністю ховаються глибші проблеми: глобальне потепління та автомобілецентричність. Адже все в місті взаємоповʼязане. Як саме – нумо розбиратися.

Чим гірші зупинки, тим більше на дорозі автомобілів

Очевидно, що у місті сьогодні багато відверто некомфортних зупинок.

На це жаліються полтавці під час бліц-опитування:

«Зупинки – це базовий мінімум. Все в Полтаві виглядає не дуже презентабельно. Як і розбиті, закинуті зупинки. Вони навіть не схожі на зупинки. Некомфортно, коли сніжно, або коли дощ. Я художниця, беру холсти, воно все мокре, я мокра», – розповідає полтавка Поліна.

З цими словами погоджуються і Людмила та Катерина. За словами жінок, люди у віці потребують місць для сидіння:

Про інформаційні табло та павільйон годі й говорити. Така розкіш є на кількох зупинках, і то не в кожному районі.

У Полтаві й самі маршрутки не поступаються зупинкам по рівню незручності. Так би мовити, тримають планку, щоправда низьку.

«Мене бентежить, що маршрутки, часто не зупиняються, де треба. Навіть коли ти просиш, можуть не зупинитися. Там навіть не видно, що зупинка є. Просто стають на дорозі, і вилітаєш», – пригадує Поліна.

Раніше ми писали, чому маршрутки мають зникнути. У матеріалі ми розповідаємо про старий іржавий громадський транспрот у Полтаві, який є абсолютною протилежністю до європейських стандартів.

Серед 191 одиниці транспорту лише 36,6% безбар’єрні. Це 70 тролейбусів та автобусів (або маршруток). Стаціонарними валідаторами обладнані чотири тролейбуси та два комунальні автобуси. Більше про це – у відео:

Брудна правда про маршрутки│Так от 1

Так-от, ділянки, які язик не повертається назвати зупинками, зношені маршрутки (ще незручні переходи та недоступні підземки) роблять переміщення пішки й громадським транспортом незручним.

На думку урбаністки та архітекторки Ірини Оя, цьому приділяють недостатньо уваги, бо не розуміють важливості громадського транспорту в розрізі міста:

«Це проблема більшості українських міст. Значна кількість людей намагається заробити гроші та пересісти на приватне авто, що може формувати затори. Фізично ми зможемо проїхати без заторів лише тоді, коли більшість людей пересуватиметься громадським транспортом».

Та річ не в заторах єдиних. 100% жителів – пішоходи, але не 100% – водії. Тож місто має бути безбарʼєрним та доступним для всіх на рівних умовах. І для полтавців, які чекають на громадський транспорт, так само.

«Коли ми будуємо місто, яке орієнтується на автомобілі, то погіршуємо рівень якості життя та довкілля. Автівки, паркінги, вихлопи – це глобальне потерпління».

А це глобальне потепління з нами в одній кімнаті?

Це звучить абстрактно, але двигуни внутрішнього згорання викидають багато тепла, що в купі з розпеченим на сонці асфальтом утворює ефекти теплових островів у місті (це високі температури в міських ландшафтах порівняно з навколишніми сільськими районами).

Як пише «Екодія», транспорт забруднює повітря. Автомобілі на двигунах внутрішнього згорання завдають шкоди довкіллю оксидами сірки, азоту, карбону, вуглеводнями, сажею та дрібнодисперсними частками, що викидаються у повітря.

Суміш із кисню та продуктів згорання бензину і дизелю – одна з причин серцево-судинних та респіраторних захворювань.

В Україні транспорт є джерелом приблизно 12% (дані за 2021 рік) викидів парникових газів, що спричиняють зміну клімату. У країнах із вищим ВВП на душу населення частка викидів від автотранспорту ще вища, тож з економічним розвитком Україна може очікувати подальшого збільшення викидів від авто.

За словами фахівців з «Екодії», щоб викиди у секторі транспорту реально скорочувалися, потрібно закласти такі цілі:

• збільшити частку міських поїздок громадським транспортом до понад 50% і не допускати падіння на менш ніж 35%;
• маршрутки на дизелі та подібні до них транспортні засоби потрібно поступово виводити з ужитку;
• зменшити до 10% частку пасажирських поїздок приватними автомобілями у містах;
• збільшити пасажирські поїздки самокатами та велосипедами;
• збільшити популярність і можливість пересування пішки.

Та автівкам навіть не обовʼязково рухатися, аби робити прооблеми. Сarboncopy повідомляє про дослідження, яке доводить, що припарковані автомобілі відіграють значну роль у посиленні ефекту міського теплового острова.

Автівки розжарюють наші міста, перетворюючи вулиці на пастки для сонячної енергії. Корпуси машин швидше поглинають тепло і продовжують віддавати його в повітря, перешкоджаючи природному охолодженню ландшафту. Наприклад, в Лісабоні темні автомобілі підвищують температуру повітря навколо них на 3,8°C порівняно з дорогою поблизу.

Отже, для зебереження довкілля (не забуваємо, люди – це частина довкілля) місто має ставити в пріоритет доступну і сучасну інфраструктуру громадського транспорту, велоінфраструктуру та комфорт пішоходів.

Що з полтавськими зупинками

Повернімося до зупинок у Полтаві. У 2025 році ми писали, що фахівці житлово-комунального господарства перевірили стан зупинок. Вони виявили, що кожна друга у незадовільному стані. Там відсутні лавки, павільйони, посадкові майданчики, урни для сміття.

Загалом у 2025 році в Полтаві було 420 зупинок, з них:
129 не мають позначок та не облаштовані;
42 мають лише посадковий майданчик, без павільйону;
82 старі, але в задовільному стані;
48 старі та потребують ремонту.

У червні 2025 року депутати підтримали рішення про передачу проєктів капітального ремонту всіх зупинок міста до Управління капітального будівництва (УКБ).

Керівник УКБ Максим Медведєв розповів, що УЖКГ кілька років поспіль не проводило капітальних ремонтів зупинок. У спадок новому управлінню передали чотири проєкти ремонту, що охоплюють близько 50 зупинок. Їх розробили ще у 2021 році. Разом з ними УКБ отримало два мільйони гривень на коригування документації.

За словами Максима Медведєва, виробництво потрібних місту зупинок потребуватиме часу. Всі зупинки матимуть різний розмір, бо майданчики, де їх встановлюватимуть, теж різні. Тож розмір буде від чотирьох до шести метрів в ширину і до двох метрів углиб.

Окремою проблемою були напів розібрані зупинки, на які скаржаться мешканці. Їх у 2020 році встановила підрядна організація, проте Антимонопольний комітет зобов'язав УЖКГ розірвати з нею договір. Роботи припинили, а підрядник відмовився демонтувати конструкції. Це створює юридичну дилему: місто не має права використовувати ті конструкції, адже вони йому не належать і їх треба демонтувати. Ремонт зупинок у Полтаві відкладався через технічні складнощі, старі проєкти та юридичну невизначеність.

Безбарʼєрні зупинки

Як повідомляє Міністерство розвитку громад та територій України, ситуація на зупинках громадського транспорту потребує суттєвих змін. В Україні лише 6% обстежених зупинок є безбар’єрними. Особливо складне становище — у сільській місцевості, де зупинки часто взагалі не обладнані.

Під час фотографування зупинок ми випадково зустріли голову ГО «Полтавське міське громадське обʼєднання осіб з інвалідністю «Віра», заступницю голови ради безбарєрності Полтавської ОВА Ірину Твердохліб, яка розповіла нам, що не так з, на перший погляд, зручними зупинками у Полтаві.

Один з варіантів зробити зупинку зручнішою – додати помітку, щоб водію було зручно зупинитися для людини, яка пересувається в кріслі колісному.

Направляюча, по якій мають орієнтуватися люди з порушенням зору на зупинці «Будинок звʼязку» привела б їх в незручну ситуацію через сміттєвий бак на шляху. Та і загалом направляючі можуть заплутати людину з порушенням зору.

Якщо говорити про інші зупинки, де немає інфраструктури, то для людей на кріслі колісному головне, щоб громадський транспорт зміг підʼїхати близько до тротуару. Та тролейбусу не заважали лінії електропередач.

«Водієві треба бути ювеліром, щоб зупинитися і відкрити двері, аби стовпчики були якомога далі від дверей», – розповідає Ірина.

За словами Ірини Твердохліб, водії полтавських тролейбусів, коли бачать пасажира на кріслі колісному, зазвичай намагаються під’їхати до бордюру максимально близько.

Але у Полтаві існує чимало зупинок, де водій фізично не може здійснити правильний маневр. Там є дорожня «кишеня», тож тролейбус просто немає технічної можливості притиснутися до краю тротуару. Схожа ситуація і в районі Автовокзалу.

Ірина зауважує, що часто все залежить від «людського фактора» та моделі самого транспорту. Старі тролейбуси обмежені довжиною своїх струмоприймачів — тих самих «рогів», які не дають водію свободи для маневру.

Гальма на шляху до ЄС

Як ми раніше писали, на каналі «Міжнародний фонд “Відродження”» експертки з We Build Ukraine Оксана Рейтер та Анна Юрченко розповідають, що громади — це крок до європейської України знизу вгору.

Євроінтеграція – це стандарти вшиті в повсякденне життя у транспорті, безпеці, освіті, екології, управлінні громадами тощо. До прикладу, євроінтеграція в транспорті передбачає:

• якість, сучасні дороги, комфортний транспорт;
• безпеку, стандарти руху;
• екологію, енергоефективність;
• цифрові сервіси, прозорість, оптимізацію логістики;
• справедливість, доступність, інклюзивність, участь громадян у транспортних процесах.

Для вступу до ЄС Україна має прийняти Acquis communautaire. Це сукупність усіх законів, правил, рішень Європейського Союзу, його спільних цінностей та політик, які мають бути повністю імплементовані державами-членами та країнами-кандидатами на вступ до ЄС, представляючи фундамент європейської інтеграції та правову систему співтовариства, що постійно оновлюється.

Acquis communautaire охоплює 35 розділів від енергетики, транспортної інфраструктури та довкілля до правосуддя, цифрової політики, освіти й культури. Кожен розділ — окремий напрям реформ, у межах якого Україна адаптує своє законодавство, інституції та практики до стандартів ЄС. Якщо ми хочемо бути в клубі ЄС, наша транспортна інфраструктура має відповідати цим вимогам. Але в Полтаві окрім недоступних маршруток є і недоступні зупинки.

Які зупинки могли бути

У відповідь на інформаційний запит нам відповіли, що наразі у Полтаві 416 зупинок. У період з 18 червня 2025 року по сьогодні відремонтували (встановили) три зупинки громадського транспорту, а саме:

1. По вулиці Старокотелевська до вулиці Охтирський шлях підрядники встановила два нових павільйони на загальну вартість 248 909 грн.
2. Також відремонтували зупинки громадського транспорту: 22-Школа (вул. Сакко на Дублянщині) та по вул. Охтирський Шлях – 23 502 грн.

Раніше ми писали, що 16 квітня 2026 року депутатська комісія з питань містобудування та ЖКГ погодила виділити 20 мільйони гривень управлінню капітального будівництва для капремонту зупинок громадського транспорту.

Розберімося разом з урбаністкою Іриною Оя на що забудовникам варто звертати увагу під час ремонту та облаштування нових зупинок.

Зручна зупинка — зрозуміла навігація. Вона повинна бути доступною для молоді зі смартфонами і людей із кнопковими телефонами. Має бути чіткий перелік маршрутів та похвилинний розклад. Таку ж інтуїтивність варто впроваджувати і в систему оплати: пасажир не має бігати салоном у пошуках термінала або гадати, чи приймає ця маршрутка картку. Інструкція «як і чим платити» має бути ще на зупинці.

Будувати сам павільйон потрібно з міцного металевого каркасу та гартованого скла. Це безпечно, адже в разі пошкодження скло розсипається на дрібні крихти, і водночас практично, бо дає змогу бачити транспорт здалеку. Важливо, щоб конструкція реально захищала від вітру та опадів, а ввечері була якісно освітлена.

Лавки повинні бути дерев’яними, адже на металі неможливо сидіти ні в лютий мороз, ні в літню спеку.

Обов’язкова умова безбар’єрності — наявність поручнів, на які можна спертися, та зручної ділянки для підʼїзду транспорту. Також має бути тактильна плитка для незрячих людей.

Також є варіант облаштування зеленої зупинки, бо, як пише Wwf.ua, рослини відіграють ключову роль у формуванні мікроклімату міських екосистем та позитивно впливають на психоемоційний стан містян. У спекотні дні, коли конструкція зупинки може нагріватися до 45 градусів, завдяки рослинам температура знижується на 7-10 градусів.

Зупинку такого типу вже збудвали в 2015 році у Львові, але наразі її не доглядають.

«Хмарочос» розповідає, що у Варшаві будують зелені зупинки. На даху висаджують трав’янисті сукуленти, стійкі до посухи, тож особливого догляду зелений дах не потребує. Рослинам не потрібен штучний полив і добрива, їм цілком достатньо дощової води.

Така зупинка ефективно охолоджує повітря, що ілюструють знімки з тепловізором. У сонячний літній день, коли конструкція може нагріватися до 45 градусів, озеленення на даху знижує температуру на 7-10 градусів.

Це все – прояв людиноцентричної архітектури, де простір проєктується для комфорту кожного жителя. Коли громадський транспорт стає прогнозованим, безпечним та інклюзивним, він перетворюється на сучасну систему мобільності.

«Для змін у місті люди мають створювати попит, соціальний запит та ходити на громадські слухання. Тоді міська влада має реагувати на це відповідно», – підсумовує фахівчиня Ірина Оя.

Понівечені зупинки та маршрутки у Полтаві — це не просто побутова незручність, а симптом байдужості до людської гідності та довкілля. Настав час визнати, що транспортна інфраструктура — це про право на комфортне пересування для кожного. Ми переконані, що місто має бути для людей і ці зміни мають початися з поваги до пішохода вже сьогодні.

Читайте також

Чому полтавські діти граються на іржавих гойдалках або як будувати майданчики з розумом

Читайте також

Чому в Полтаві калічать дерева, або що не так з кронуванням

Читайте також

Полтава депресивна? Що не так з нашими спальними районами

Цей матеріал став можливим за підтримки програми “Голоси України” / SAFE, що координується Європейським центром свободи преси та медіа спільно з Лабораторією журналістики суспільного інтересу. “Голоси України” / SAFE реалізується в рамках ініціативи Ганни Арендт за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.