Чому в Полтаві калічать дерева, або що не так з кронуванням

Чому ми фактично вбиваємо дерева?

Рослини – не лише для «краси», це важлива частина вулиці, яка допомогає Полтаві не згоріти від спеки. І в місті рослини мають бути посаджені та доглянуть «з розумом». Але у Полтаві:

«Є чимало проблем з озелененням. Трапляються непоодинокі випадки кронування дерев, що скоротило їх вік та спотворило загальну структуру крони», – описує ситуацію в місті  інспектор з обстеження зелених насаджень Володимир Ветроградський.

У тексті ми розповімо про те, чому в Україні калічать дерева, коли їх можна спилювати та які види варто садити (спойлер: не липи та тополі).

Догляд (вбивство) дерев

За поясненнями ми звернулися до арбориста. Це фахівець, який зберігає життя дереву, лікує та безпечно видаляє рослину.

Арборист та інспектор з обстеження зелених насаджень Володимир Ветроградський ділиться, що обрізка дерев в Україні (відповідно і в Полтаві) лишається однією з найболючіших тем. Дерева кронують, обрізаючи нашвидкоруч. Як саме, можете побачити на фото:

Такий підхід до догляду за роки незалежності призвів до значного знищення дорослих дерев. За словами арбориста, закордоном немає такого варварства, яке в нашій країні можна побачити ледь не на кожному кроці. Причин чимало: відсутність у персоналу та керівництва комунальних підприємств мінімальних фахових знань з догляду за зеленими насадженнями, інструменту для виконання робіт і фінансування. Керівництво міста хоче вкластися у виділений бюджет та норму часу.

Традиція класичного кронування прийшла до нас з білорусі та росії, як варіант швидкого та лінивого догляду за деревами. Таке незнання фізіології рослин породжує міф:

Обрізати будь-яке дерево «на стовп» і воно з легкістю відновиться та стане красивим і охайним за короткий проміжок часу.

Насправді глибоке (варварське) «омолодження» дерев призводить до ряду неприємних наслідків:

• після такої обрізки 30-60% дерев, в залежності від виду та віку, гинуть у перший рік або у наступні кілька років;
  
• дерева, які дивом вижили після кронування, відрощують поряд з обрізами скелетних гілок чи навколо пагони відновлення. Вони мають у 80% випадків анатомічно ненадійне кріплення до стовбура;
  
• частина пагонів виламується в перший же рік. Інша має ризик виламування у наступні 5-20 років життя;

• кожен обріз скелетної гілки на дереві, що вижило, має велику площу. Природним чином ці великі рани не можуть загоїтись без негативних наслідків. Тому перетворюються на дупла. Що призводять до аварійності самого дерева;
  
• кроновані дерева, які вижили, мають віникоподібну, незбалансовану структуру, яка ламається через вітер;
  
• утворюється ряд гілок, які мають перехрестну структуру, тому для таких дерев характерне травматичне тертя гілок між собою;

• такі дерева недовговічні – термін їх життя значно менший на відміну від дерева, за яким фахово доглядали;
  
• через  обрізування всієї крони, коренева система такого дерева частково відмирає. Часто це можна помітити по щорічному пригніченому приросту;
  
• якщо кроноване дерево виживає, стовбури через великі рани вражають дереворуйнівні гриби.

«Деякі екземпляри дерев все ж відносно рівномірно відновлюються після такої обрізки. Але це більше поодинокі вийнятки з правил, які не виправдовують підхід», – запевняє фахівець.

Також згідно з Правилами утримання зелених насаджень в містах України (Наказ №105 від від 10.04.2006) така обрізка є прямим порушенням цих правил.

Через це страждають не лише дерева, а й містяни

Володимир Ветроградський ділиться, що температура повітря на вулицях з кронованими деревами підвищується мінімум на 5-8 градусів. Це перегріває кореневу систему дерев, яка знаходиться прямо під асфальтом або бруківкою.

Саме через це є ризик падіння дерев під час буревіїв, що створює аварійну ситуацію у місті.

У 2022 році в Кременчуці у дитячому садку каштан впав на дітей та виховательку. Одна дитина загинула. Як повідомляє «Рубрика», це трапилося через кронування, яке провели майже десять років тому. Під час обрізки дерево залишили з гнилим стовбуром, через що і впало.

Дерево візуально може бути зеленим і здоровим, але вітерець або шквальний вітер можуть повалити дерево чи гілля. Такі ситуації не завжди можна передбачити завчасно, бо руйнування стовбура зазвичай зовні не видно.

Що про це говорить урбаністика

Думки арбориста та урбаністки Ірини Оя тут збігаються. За словами фахівчині, існують європейські правила, як поводитися з деревами. Натомість в Україні на місцях, де мають бути професійні арбористи, працюють люди без відповідної кваліфікації.

«На архітектурному форумі головний архітектор Вінниці Євгеній Совінський розповів, що в Україні є проблема з законодавчою базою щодо догляду за деревами. Має бути певна процедура, щоб її прийняти та призначити відповідального. Але це довго та складно».

Ірина говорить, що бачила кроновані дерева ледь не в усіх містах:

«Останні літа були справді спекотні. Не потрібно мати 10 дипломів, щоб зрозуміти – в затінку приємніше, ніж на сонці. Є дослідження, що бетон та асфальт набагато більше нагріваються, ніж рослини. Правильний догляд за деревами та достатнє озеленення комплексно впливає на зменшення температури», – розповідає експертка.

Ситуація у Полтаві

Екоактивістка Олена Штитьова ділиться, що у Полтаві комунальні служби не хочуть, аби гілки дерев заважали інфраструктурі чи наносили травми людям. Тож вони перестраховуються і можуть залишити рослину без здорових гілок. Відбувається таке через нехватку спеціалістів, які знають, як не зашкодити дереву:

«У місті не прикривають дереву рани після кронування. Через це воно заражається інфекціями, хворіє та може впасти. Полтаві потрібні арбористи, яку будуть за цим стежити».

Арборист Володимир Ветроградський пригадує, що кілька років тому був у Полтаві та може підтвердити, що наразі є чимало проблем з озелененням.

«У місті відсутня процедура лікування дерев, що є життєздатними, але мають пошкодження кори або порожнини. На жаль, такі дерева непоодиноко доводять до критичного стану або зрізають завчасно».

Також у Полтаві проводять полардінг (метод радикальної, але регулярної обрізки дерев, при якому щороку або кожні кілька років видаляють усі однорічні пагони, залишаючи лише основний стовбур або скелетні гілки). Якщо його робити правильно, то він може бути не шкідливим. Але це не той вид обрізки, який варто наслідувати.

Полтавська хвиля відправила інформаційний запит в Управління житлово-комунального господарства. Ось що нам відповіли: у 2025 обрізали 1617 дерев, у 2026 – 775. Та будь-які маніпуляції з деревами вони роблять на основі чинних нормативно-правових документів та відповідно до актів обстежень зелених насаджень.

Також у 2026 році комунальникам відомо, що у Полтаві 3543 дерева в незадовільному стані. Загалом видалили 1658 дерев у 2025 році, у 2026 – 430.

У місті неодноразово були випадки падіння дерев на людей. Наприклад, у 2021 році на Червоному Шляху, дерево впало на сидячу на лавці людину. Також у 2024 біля провулку Мальовничий на 35-річного чоловіка впало дерево. Постраждалий помер у кареті «швидкої». У 2025 по вулиці Соборності на 9-річного хлопчика впало дерево. Стан дитини був вкрай тяжкий, він перебував у комі.

Що означає правильний догляд

Арборист Володимир Ветроградський ділиться, що якісний догляд за деревами – це той, якого майже не видно. У цьому і полягає робота арбориста. Тобто дерево лишається структурно цілісним після втручання.

Арборист втручається лише там, де в цьому є необхідність відповідно до умов росту. Крону дерева можна проріджувати, знімати сухі, зламані або сильно пошкоджені гілки, вкорочувати гілки, які мають надмірну довжину.

Ці роботи виконують так, щоб нанесені дереву рани були анатомічно вірними та могли легко загоїтись самостійно або з додатковою допомогою.

Зрубати дерево чи не зрубати

Фахівець каже, що у місті незалежно від віку можна і потрібно спилювати сухостій, дерева, які повільно ростуть, мають значні площі мертвої кори, вивертання коріння.

Дерева, які мають порожнини, розколи стовбура, невеликий прогресуючий нахил стовбура, обсихання кори, суховерхість, але достатньо здоровий річний приріст та можливості до обростання ран, можна вилікувати.

Чому потрібно озеленюватися, але не поголовно всіма рослинами

«Потрібно озеленювати прибудинкові території та все, що не тротуар чи проїжджа частина. В Україні є проблема: якщо є вільний клаптик землі, то його заасфальтують або закладуть бруківкою, бо це легше», – говорить урбаністка Ірина Оя.

На думку арбориста Володимир Ветроградського, у Полтаві та інших містах саджати варто витривалі дерев, які будуть стійкими до ущільнення та забруднення грунту, обмежених умов росту й посухи. Наприклад, це дуб черешчатий, тополі, що не дають пуху, акація біла та клен платановидний.

Не варто саджати у місті дерева, які погано переносять літню спеку чи засоленість грунту. А також рослини, що подразнюють слизову носа та очей. Наприклад, це липи дрібнолисті, верби матсуди, клени ясенелисті та тополі.

У інформаційному запиті УЖКГ повідомили, що у Полтаві наразі садять черемху, каштан, липу, клен кулястий, клен срібнолистий, клен гостролистий та горобину восени і навесні.

Тут ви можете побачити карту зелених локацій у Полтаві.

На думку фахівчині Ірини Оя, між однорічними та багаторічними рослинами є різниця — фінансова та ресурсна.

«Багаторічні рослини на старті коштують дорожче, але це довготривала інвестиція. Ми вкладаємо кошти один раз і надалі витрачаємо значно менше людських ресурсів на підтримку цих насаджень», — зазначає фахівчиня.

Коли місто має системні проблеми з якісним озелененням, пріоритет варто віддавати багаторічникам. І йдеться про повноцінне різнотрав'я, яке  значно ефективніше за звичні нам клумби чи газони.

Мабуть, найбільший бар'єр у впровадженні природного озеленення — стереотипи. Бо злакові трави та дикороси часто сприймаються як бурʼян. Проте захоплення «стерильними» газонами «не подобається» комахам.

Коли нема квітучого різнотрав'я, міське середовище стає «пустелею» для запилювачів.

Здорові дерева та трави замість «стовпів» і випалених газонів — це не примха урбаністів. Це базовий комфорт, який визначає, чи зможемо ми вийти на вулицю в липні без ризику отримати тепловий удар.

Читайте також

Всі гріхи сучасних ЖК, або як мало бути у Полтаві здорової людини

Читайте також

Полтава депресивна? Що не так з нашими спальними районами

Читайте також

Чому лавочки у Полтаві роблять нас самотніми