Зміст
Вступ
А ця прозорість та доступність до інформації з нами в одній кімнаті?
У Полтаві громадські слухання для «галочки»?
То що Потрібно змінити Полтаві?
Вони послухали і все одно зробили так, як вважали за потрібне?
Громадські слухання як поле для маніпуляцій
Чому все одно треба ходити на громадські слухання, навіть якщо здається, що все марно
Як долучитися до громадських слухань
– Що ми можемо зробити, коли хочемо впливати на рішення міськради?
– Громадські слухання – «Це основа прямої демократії, коли люди можуть долучатися до питань містоуправління. У цьому формується демократична, відкрита влада, яка працює на благо громади», – розповідає аналітик Громадянської мережі ОПОРА Костянтина Донченко.
Як говорить фахівець, якщо ви хоче прийняти якесь рішення, і щоб ніхто НЕ вносив ніяких пропозицій треба:
- публікувати анонси про громадські слухання в неочевидних розділах на сайті міськради (наприклад, в документах міської ради), де ніхто не побачить, та не повідомляти про це медіа
- не комунікувати про рішення
- призначати слухання в понеділок на 09:00 ранку.
І Полтавська влада з цим «прекрасно справляється».
Що потрібно змінити міській раді та чому нам однаково треба ходити на громадські слухання – розбираємося з фахівцями.
Громадські слухання – зустрічі громадян з представниками місцевої влади. Це можливість разом обговорити та ухвалити пропозиції щодо розв'язання актуальних проблем міста.
І в Полтави з цим проблеми:
- Немає доступної та зрозумілої інформації про анонси та результати;
- Іноді самі слухання наче «для виду»;
- Влада певною мірою «саботує» участь громадян в громадських слуханнях;
- Немає культури впливу громадян на містоуправління.
Давайте по порядку.
А ця прозорість та доступність до інформації з нами в одній кімнаті?
Регіональна аналітикиня Руху ЧЕСНО Наталка Бахамент розповідає «Полтавській хвилі», що механізм громадських слухань передбачений 13 статтею Закону України «Про місцеве самоврядування».
(Він формує канву і вказує, з яких питань громадські слухання мають відбуватися обов’язково (прийняття чи внесення змін до статуту, програм, перед ухваленням бюджету), однак перелік не вичерпний. Деталі закладає місцева рада у свої нормативно-правові акти: статут чи окреме положення про громадські слухання.)
Уся інформація (про ініціювання, підготовку, проведенням громадських слухань, розгляд прийнятих рішень, рішення органів місцевого самоврядування, акти посадових осіб, прийняті за результатами їх розгляду) та копії документів мають бути на офіційному сайті органів місцевого самоврядування у розділі «Громадська участь».
Про необхідність доступу до інформації зазначено в статуті 2024 року (стаття 23) із додатком 3 до нього «Положення про громадські слухання в Полтавській міській територіальній громаді».
Знайти інформацію про громадські слухання у Полтаві непросто. Наразі існує стара і нова версії сайту Полтавської міської ради. На новій підрозділу «Громадські слухання» (який прямо передбачений чинним положенням) немає або він не заповнений. Людина не може швидко знайти інформацію, яка має бути відкритою та доступною.
Аналітикиня Руху ЧЕСНО Наталка Бахамент міркує, що сайт у процесі наповнення. Але проблема в тому, що положення діє ще з 2024 року. Тобто вимоги про публікацію інформації вже давно треба реалізувати.
«Організація доступу до інформації нерідко виглядає так, ніби її не хочуть зробити справді зручною для людей. Документи розкидані по різних розділах сайту, частина інформації відсутня, знайти її без додаткових зусиль складно. І це суперечить самій ідеї відкритості, яку мають забезпечувати такі механізми участі», – наголошує Наталка Бахамент.
Виникає питання не лише до технічної недопрацьованості, а й до загального ставлення Полтавської міської ради до прозорості та доступу громадян до інформації.
Про це також пишуть автори Громадянської мережі ОПОРА в тексті про громадські (не)слухання у Полтаві з 2021 до 2023 року:
«Головною проблемою під час аналізу громадських обговорень та слухань є відсутність розуміння того, чи були врешті враховані пропозиції від громадськості. Наприклад, у звітах за результатами обговорень вказана загальна інформація, однак не конкретизовано, що саме було враховано і як».
З цим погоджується і аналітик Громадянської мережі ОПОРА Костянтин Донченко:
«Коли немає інформації про анонси та результати, або її публікують на спеціалізованих сторінках сайта, що знайде не кожен – це проблема. Після будь-якої участі громадськості потрібно комунікувати про результати. Це формує культуру долучення. Якщо міська рада зацікавлена в тому, щоб полтавці долучалися до громадських слухань, має бути політика відкритості. Насправді це проблема багатьох міст, коли інструменти громадської участі є формальністю», – говорить Костянтин.
За спостереженнями аналітика, під час повномасштабного вторгнення та відсутності виборів, влада поступово закривається, бо розуміє, що її не можуть змінити.
«Це не лише проблема Полтави, це проблема багатьох міст, коли інструменти громадської участі не в повній мірі реалізуються. Вони або формальні, аби ми не знаємо про результати», – ділиться Костянтин Донченко.
Політолог Ігор Рейтерович теж говорить, що інформація про громадські слухання погано висвітлюється не лише в Полтаві. Така проблема характерна для всієї країни.
У 22-му та 23-му інформацію не публікували, бо прикривалися особливостями режиму воєнного стану. Частину інформації прибрали, щоб ворог не зміг нею скористатися. Але зараз це порушення, яке не має логіки, особливо в не прифронтових містах.
У Полтаві громадські слухання для «галочки»?
Фахівчиня Руху ЧЕСНО Наталка Бахамент проаналізувала частину інформації про громадські слухання, які можна знайти на старому сайті:
Наталка Бахамент зазначає, що тут роль слухань процедурна та не має мети знизити чи заблокувати запропоновані тарифи, а фактично легалізувати їх.
Комунальне підприємство подало розрахунок за формулами, а міськрада чи виконком перевіряє наскільки ці цифри обгрунтовані. Фактично рішення про підвищення було готове ще до слухань, а не формувалося під час обговорення.
Навіть, якщо під час слухань були пропозиції не підтримувати підвищення тарифу, то виконавчий орган має їх розглянути, але може не підтримати. Бо висновки і рекомендації до проколу про громадські слухання мають рекомендаційний характер. Ради часто таким зловживають та аргументують «дивіться рішення законне, бо його обговорили з людьми».
«На жаль, це не специфічна проблема Полтави. Це системна історія для багатьох українських громад. Часто сама влада апелює до того, що рішення пройшло громадське обговорення, навіть якщо на слухання прийшло 20 людей у місті з населенням у сотні тисяч. Формально процедура дотримана, а от наскільки вона була змістовною та чи справді забезпечила вплив громади — уже інше питання», – підсумовує Наталка Бахамент.
2) У межах обговорень «Детальний план території на перехресті вулиці Небесної Сотні та Воскресенського узвозу в м. Полтава» провели громадські слухання.
Ще на початку спікер каже 19 учасникам, що детальний план затверджений управлінням капітального будівництва. Значну частину часу займала презентація проєкту архітекторкою. Критичних питань не було.
3) Оголошується проведення громадського обговорення щодо врахування громадських інтересів у проєкті містобудівної документації «Детальний план території, обмеженої вулицями Павла Горобця, Марії Башкирцевої, Гожулівською та Мирослава Кабушки в м. Полтава» зі звітом про стратегічну екологічну оцінку документу державного планування та «Громадськими слухання Детального плану території».
Тут було 30 учасників, але питання стосувалися радше супутньої інфраструктури: укриттів, шкіл, транспорту, церкви. Тобто йшлося не про те, чи потрібна забудова загалом, а про окремі нюанси вже фактично погодженого проєкту.
І саме це підсвічує ключову проблему. Законодавство декларує посилення участі громади у плануванні розвитку міста та ухваленні рішень. Але на практиці часто громадські слухання перетворюються на формальність, яка потрібна, щоб у майбутньому влада могла сказати: «ми провели консультації з громадськістю».
Також громадські слухання у Полтаві у 2021-2023 роках аналізувала Громадянська мережа ОПОРА:
У 2021 році компанія Novos Development Group запланувала звести на березі Ворскли три 16-поверхові будівлі, але без змін до зонінгу цей проєкт не міг бути реалізованим.
Оскільки збільшення висотності впливає на збереження історичної частини міста, місцеві жителі організували протести проти забудови. Це питання порушувала і Полтавська обласна прокуратура. У 2021 році була зареєстрована відповідна петиція, яка набрала 841 голос із необхідних 250. Врешті, проти забудови висловлювалися й депутати міськради.
На громадських слуханнях 6 липня погляди розділилися — частина полтавців виступала проти забудови, а частина її підтримала. 16 листопада питання про Прирічковий парк винесли на розгляд сесії. Під стінами міськради зібрався мітинг проти забудови, однак голосами 22 депутатів рішення про дозвіл на зміну висотності прийняли.
Хоч частина жителів виступила проти, використала одразу кілька інструментів участі (електронні петиції й громадські слухання) та навіть провела протести. Однак рішення про затвердження детального плану території все ж прийняли.
На думку Костянтина Донченка, формалізація механізмів участі громадськості підриває довіру жителів до влади. І це палка двох кінців, бо довіра громади забезпечує прихильність на майбутніх виборах:
«Якщо влада справді хоче врахувати думку громади, то людей потрібно залучати до рішень не на етапі, коли воно готове, а на етапі розробки. Часто ми бачимо, що процедури консультації виконуються формально».
То що Потрібно змінити Полтаві?
Аналітикиня Руху ЧЕСНО Наталка Бахамент наголошує, що важливо, аби органи місцевого самоврядування перестали сприймати громадські слухання як обов’язкову бюрократичну процедуру для «закриття питання». Бо сама ідея цього механізму не у формальному виконанні закону, а у співучасті громади в ухваленні рішень.
«Це, як не смішно, залежить від політичної волі влади. Якщо вона справді зацікавлена в діалозі, то слухання стають інструментом пошуку рішень. Якщо ні — вони перетворюються на протокол», – говорить фахівчиня.
Водночас далеко не кожен мешканець є фахівцем у сфері містобудування, тарифоутворення чи бюджетної політики. І тут теж потрібен баланс. Бо участь громади не означає, що всі рішення мають ухвалюватися емоційно або виключно більшістю голосів без врахування експертної оцінки. Варто залучати незалежні громадські організації, що володіють експертизою у тому чи іншому питанні.
Слід змінювати сам формат слухань. Щоб воно не виглядало як презентація вже готового рішення, де люди можуть поставити кілька запитань наприкінці. Натомість громадські слухання могли б проводити ще на етапі формування ідеї, коли рішення не остаточне. Тоді у громади з’являється відчуття реального впливу, а не просто участі «після факту».
Гарний варіант – громадські асамблеї, але цей інструмент для громад під час війни занадто дорогий. А от наповнення сайту – не настільки фінансово затратне. Тому базовим кроком мала б стати нормальна структура сайту міської ради: «живий» розділ громадської участі, календар усіх слухань, архів документів, відеозаписи засідань, пояснення процедур і прості інструкції, як долучитися.
Також треба звернути увагу на час проведення слухань: на 14:00, на 10:00. Чи зможуть люди долучитися до заходу, якщо працюють чи навчаються?
Костянтин Донченко говорить, якщо слухання припадають на будній день, то багато людей не можуть доєднатися.
«Люди або не знають про це, або в них немає часу, або немає довіри. Важливо організовувати це не в робочий час, коли значна кількість людей зможе приєднатися», – радить фахівець.
Вони послухали і все одно зробили так, як вважали за потрібне?
На думку політолога Ігоря Рейтеровича, в Україні громадські слухання є вагомим інструментом. Фахівець пригадує кейси, коли в Україні перейменування вулиць або процеси декомунізації відбуваються через громадські слухання. В ідеалі позитивні приклади мають бути завжди, бо врахування думки громадськості робить рівень легітимності рішення на порядок вищим.
«Будь-яка адекватна влада зацікавлена в підтримці зі сторони громадськості. Тоді тим, хто незадоволений рішенням, завжди можна сказати, що ми робили все у відповідності до законодавства з урахуванням думки громадян. Які до нас питання можуть бути», – говорить Ігор Рейтерович.
Але все індивідуально та залежить від громади. Може бути «ми послухали, і все одно зробили так, як вважали за потрібне. Але галочку поставили, бо процес відбувся».
«Якщо громадськість має достатньо сил, щоб дотиснути питання і змусити орган влади його втілити в життя, то це одна історія. Інша історія, коли громадські слухання робляться для галочки», – ділиться фахівець.
Про успішні кейси додає політехнолог Сергій Таран. За його словами, громадські слухання можуть бути впливовим інструментом. Наприклад, у Києві у 2018-2019 знайшла рештки старих будівель під час будівництва ТЦ. Після громадського слухання вирішили законсервувати ці знахідки та будівництво торгівельного центру зупинилося.
«Хоч громадські слухання – це, звісно, не панацея, але це один з механізмів, як громадськість може контролювати те, що відбувається в їхньому місті».
Громадські слухання як поле для маніпуляцій
Ігор Рейтерович наводить приклад маніпуляцій, коли певні структури організовували фейкові слухання із привезених, немісцевих людей. Вони приймали рішення про дозвіл на будівництво, щоб забудовник отримав документ — штучне підтвердження того, що громада нібито не проти.
«Тому тут можна знайти як позитивні, так і негативні кейси, але мені здається, що позитивних кейсів все ж таки більше, бо, якщо є якесь ядро людей, які готові взяти на себе цю організацію, то це можна довести до логічного завершення і, в принципі, дуже чітко показати владі, як повинен виглядати розвиток тієї чи іншої ситуації», – говорить Ігор Рейтерович.
Чому все одно треба ходити на громадські слухання, навіть якщо здається, що все марно
«Насамперед, якщо люди не будуть ходити, то громадські слухання, то вони точно ні на що не повпливають», – додає Сергій Таран.
Коли громадяни ходять на громадські слухання, вони беруть на себе частину відповідальності за те, що відбувається, та мають реальну можливість впливати на прийняття рішень.
На думку аналітика Громадянської мережі ОПОРА Констянтина Донченко, громадськість має вимагати від влади проводить громадські консультації, обговорення та слухання, щоб це перетворювалося на інструменти залучення:
«Влада міста може закриватися, але громадяни повинні не здаватися, тиснути і формувати культуру участі в містоуправлінні. Це все між собою взаємопов'язано. Бо лише культура зламає закритість влади. Якщо ми не будемо долучатися і не будемо виражати громадянську позицію, то в якийсь момент в нас буде все більше закритості та менше інформації про зміни в місті та можливості вплинути реально на ситуацію».
Ігор Рейтерович наголошує, що громадські слухання – це важливий елемент в управлінні державою:
«У нас значна частина громадян свою участь в управлінні країною зводять виключно до виборів. “Я пішов на вибори, я проголосував, я делегував повноваження. Все, більше мене не чіпайте” але при цьому влада погана».
Як долучитися до громадських слухань
На сайті міської ради є статут про це:
Ініціювати таку зустріч можуть як самі жителі Полтави, так і місцева влада або громадські об'єднання. Це право мають усі жителі громади віком від 14 років, включно з переселенцями, які мають довідку ВПО. Також подати заявку можуть офіційні об'єднання, такі як ОСББ, житлові кооперативи та органи самоорганізації населення.
З боку влади запустити процес можуть міська рада, мер, виконавчі органи, профільні депутатські комісії, група депутатів (мінімум п'ята частина від складу ради) або староста у своєму окрузі.
Якщо слухання хочуть організувати самі жителі, їм необхідно підтвердити актуальність проблеми підписами однодумців. Кількість підписів прямо залежить від масштабу питання. Для обговорення загальноміських проблем або тем, що стосуються всієї громади, потрібно зібрати щонайменше 250 підписів. Якщо питання локальне і стосується лише одного району міста чи старостинського округу, знадобиться мінімум 60 підписів. Для вирішення проблем окремого села чи мікрорайону достатньо знайти 40 однодумців. Якщо ж справа стосується зовсім невеликої території — наприклад, однієї вулиці, кварталу чи кількох будинків — вимоги до кількості підписів будуть ще меншими.
Щоб слухання офіційно погодили, організатори мають подати письмове звернення. У ньому максимально чітко описують суть справи: яку саме проблему, питання чи проєкт майбутнього рішення пропонується розглянути. Також у документі обов'язково зазначають межі території, якої стосується проблема, а ще — точну дату, час і місце, де планують провести зустріч. Окрім цього, вказують повне ім'я та контакти представника, який виступає від імені ініціаторів, а також телефони та адреси членів ініціативної групи чи відповідальних за організацію.
Ми подали інформаційний запит до Полтавської міської ради, щоб дізнатися офіційну інформацію про те, скільки слухань відбулося з 2021 по 2026 рік. Матеріал будемо оновлювати
Громадські слухання мають потенціал бути ефективним інструментом містоуправління. Але лише тоді, коли громадяни будуть їх попри все відвідувати, а влада зробить інструменти громадської участі доступними та не «для вигляду».
