Російський слід
5 хв читання
(Оновлено: 2 months ago)
«Індуси в Карлівці»: як розганяють фейки про мігрантів на Полтавщині
У травні 2026 року соцмережі українців накрила лавина панічних повідомлень. У TikTok, Telegram та навіть у приватних чатах у Viber почали масово ширитися відео та публікації про те, що в Україну ввозять мільйони жителів Індії. Хвиля фейків не оминула й Полтавщину.
Сенсаційні заголовки на кшталт «Нас замінюють» миттєво підхопили тисячі користувачів. Але що стоїть за цією «міграційною кризою» насправді? Разом з експерткою VoxCheck ми розібралися у механізмах поширення інформаційної хвилі.
Вимір паніки на Полтавщині
Хвиля дезінформації швидко дійшла до регіональних пабліків Полтавської області. В інформаційному просторі Карлівської громади місцеві канали розповсюдили «новину» про прибуття перших груп мігрантів з Індії на залізничний вокзал Карлівки.
Як доказ додали фотографію, але вона виявилася черговою невдалою роботою нейромережі. Напис на даху будівлі мав імітувати українську назву «КАРЛІВКА», проте літери були викривлені й злиті в одну пляму. Рядок «Південна залізниця» перетворився на хаотичні штрихи, а люди на світлині не мали чітких рис обличчя.
Водночас у Полтаві зафіксували появу паперових листівок. Автори закликали не здавати житло мігрантам, «щоб вони не затримувались і поїхали додому». У полтавських Telegram-чатах обговорення цієї теми часто супроводжується відверто ксенофобськими закликами.
Фото: Telegram-канал «Фонтан за мільйон»
Центр протидії дезінформації повідомляє про поширення великої кількості відвертих фейків про нібито кримінальні злочини мігрантів в Україні. Власники сумнівних ресурсів використовують кричущі заголовки та згенеровані штучним інтелектом зображення для банального нарощування аудиторії.
Анатомія фейку: від крадених відео до теорій змови
Ми розібрали конкретні приклади маніпуляцій, що збирають сотні тисяч переглядів на різних платформах по всій країні.
«Прання у річці» у Львові
Яскравим прикладом створення паніки на рівному місці став ролик у TikTok-каналі «Новини Львова». Автори відео стверджували, що новоприбулі іноземні мігранти масово перуть свій одяг просто в місцевій річці й сушать його на березі.
Відео виявилося вкраденим. Справжня авторка ролика, блогерка Вікторія Ткач, у коментарях зазначила, що це кадри з її особистої подорожі Індією (на відео зафіксована річка Періяр у штаті Керала, а не українська водойма). Ролик устиг набрати понад 115 тисяч охоплень і спровокував шквал агресивних, ксенофобських коментарів.
@novyny_lviv Мігранти-індуси перуть свій одяг у річці і сушать на березі Джерело і відео: телеграм-канал Батальйон «Монако» львів новини мігранти франківськ індуси
♬ оригінальний аудіозапис – Новини Львова - Новини Львова
«Черкаські дороги» та вигадані заяви мерії
У мережі також поширився скриншот допису з анонімного Telegram-каналу зі ствердженням про масове асфальтування доріг мігрантами в Черкасах. Відео з цим скриншотом підхопив блогер під псевдонімом «Горец». Він бурхливо обурювався наймом «не своїх людей» та заявляв про вигоду олігархів.
@gorec_79 #украина #война #люди #рабочие #индусы
♬ оригинальный звук - Горец
Проте, міський голова Черкас Анатолій Бондаренко в інтервʼю «Апострофу» зазначив, що емігрантів до робіт долучив приватний підрядник. Вони прибудуть у місто за робочими візами. Очільник Черкас пояснив, що на комунальних підприємствах міста мігранти наразі не працюють
«Бійка в Івано-Франківську»
Не менш активно дезінформацію розганяють і через Facebook. Сторінка «Трембіта Inform» опублікувала вірусний ролик Reels із масовою вуличною бійкою та підписом:
«У центрі Івано-Франківська сталася жорстока сутичка між ромами та індусами».
Місцеві жителі швидко вказали, що архітектура та ландшафт на відео взагалі не притаманні Івано-Франківську. На автомобілях також помітно іноземні реєстраційні номери. Відео запустили через механізм Facebook Reels для максимального вірусного охоплення.
Штучний інтелект для поширення обману
На сторінці «Шобшо» з'явився нібито аналітичний сюжет про плани уряду офіційно заселити в Україну 4,5 мільйони мігрантів з Азії до 2030 року. Відео повністю згенероване штучним інтелектом низької якості. ШІ-спікера видає неприродна міміка, нетиповий темп моргання та специфічні дефекти вимови через кривий переклад з російської. Наприклад, замість «перуть одяг» ШІ-диктор каже «прають речі». Попри це, понад 3000 користувачів повірили в ілюзію.
Також пропагандисти створюють зображення іноземців у робочій формі на тлі українських міст і додають підписи, що б'ють по емоціях:
«Іноземцям дають можливість спокійно працювати й заробляти в тилу, поки українців масово забирають на фронт. Де тут справедливість?» «Мій батько загинув на війні для того, щоб тепер його робоче місце зайняли індуси?».
Паралельно користувачі масово записують ролики з однаковим написом: «Коли дізналися, скільки будуть платити індусам в Україні», де підручними матеріалами або фільтрами імітують індійський одяг та копіюють рухи з боллівудських фільмів.
@amic342345 ♬ оригинальный звук - Mithun chakraborty
@mebli.gurtovenko ♬ оригинальный звук - tigr2015_amg65s
Як виник фейк?
Аналітика VoxCheck Катерина Гресь розповіла нам, що першопричиною цієї хвилі був не один конкретний фейк, а поєднання декількох факторів. Зокрема, існування реальної проблеми дефіциту робочої сили в Україні, обговорення зміни міграційної стратегії, а також те, як почали розганяти кілька історій підприємців, які публічно розповіли про свій локальний досвід залучення іноземців. Усе це, звісно ж, робилося в гіперболізованій і маніпулятивній формі. Загалом ця тема активізувалася десь наприкінці квітня-на початку травня, тоді ж у публічному просторі знову з’явилася цифра 4,5 мільйона працівників як потреба ринку праці, яка походить взагалі ще з середини 2024 року, коли Мінекономіки заявляло про потребу в додатковій робочій силі для підтримки економіки. Тоді ця цифра стосувалася загальної кількості людей, якої потребує український ринок праці, а не лише мігрантів.
Проте, ботоферми вихопили ці цифри. Теза «Україні до 2030 року стратегічно потрібно 4,5 мільйона будь-яких працівників» за кілька годин перетворилася на «Влада вже підписала контракт на термінове завезення мільйонів індусів».
Чи причетна до цього росія?
Частина фейкового контенту надходить із російських джерел.
Аналітикиня Катерина Гресь зазначила, що насправді росіяни давно використовують тактику розпалювання антимігрантських настроїв у Європі. Якраз одна з характерних ознак кремлівського наративу про мігрантів — акцент на нібито критичній культурній і ціннісній несумісності та підживлення страхів про «загрозу» для місцевого населення, який прослідковується і в наших внутрішньоукраїнських дискусіях.
Тема міграції — болюча. Вона бʼє по вразливих місцях українців: мобілізації, демографії, втомі від війни та недовірі до влади. Ворог намагається переконати суспільство, що влада проводить політику «заміщення населення».
Образ індійських мігрантів обрали не випадково: індійська діаспора є однією з найбільших у світі, це впізнаваний образ, а в мережі вже існує чимало стереотипного контенту про Індію, на якому легко паразитувати.
Чому ці фейки небезпечні
Наслідки таких інформаційних вкидів серйозні:
- Внутрішня дестабілізація. Фейки провокують агресію, мову ворожнечі та міжнаціональну напругу. Заклики до протестів проти «завезення мігрантів» розхитують суспільство зсередини.
- Міжнародний імідж. Ксенофобські дискусії в мережі шкодять репутації України як демократичної держави.
- Ілюзія масовості. російські ботоферми штучно накручують коментарі, створюючи враження, що радикальні погляди підтримує більшість.
Як розпізнати фейк?
Фейки мають за мету викликати емоції: страх, паніку або агресію. Якщо повідомлення б'є по емоціях, але не має посилань на офіційні джерела — це привід зупинитися і перевірити інформацію.
Як виявити згенерований ШІ контент:
- Шкіра та очі: у згенерованих людей шкіра часто надто гладка (ніби під фільтром), а погляд — «скляний» і спрямований у нікуди.
- Деталі: шукайте глітчі (зайві пальці, спотворені написи, незрозумілі предмети на фоні).
- Міміка: рухи обличчя ШІ-аватарів часто не збігаються зі сказаними словами.
Аналітики VoxCheck наголошують, що просте спростування фейків («дебанкінг») працює погано. Потрібен «пребанкінг» — держава та медіа мають пояснювати ситуацію превентивно. Якщо бізнес залучає іноземців, влада повинна чітко озвучувати цифри та сфери роботи, щоб не залишати простору для маніпуляцій про «масове переселення».
І головне правило для кожного: не поспішайте поширювати емоційний контент. Кілька хвилин перевірки інформації здатні зупинити ланцюжок поширення ворожої пропаганди.