Як у полтавському «Щасті» гуляють під російську попсу

Зміст

Вступ

Про готельно-ресторанний комплекс «Щастя»

За лаштунками «Щастя»: клуб, відвідувачі та розваги

Організаційна плутанина «Щастя»

Рейтинг 2.3 та когнітивний дисонанс: що про «Щастя» думають у мережі та на Леваді

Що кажуть правоохоронці?

Ілюзія миру за зачиненими дверима

^{З кінця травня у Полтаві діє мораторій на використання російського контенту у публічному просторі. З полиць мали б зникнути російські книжки, з афіш — російські концерти, а із закладів — російські пісні. Однак з останнім у місті виникли проблеми.}

^{Нині на Леваді, в окремі ночі, на звуки ворожих ракет і шахедів накладаються звуки російської попси, яка лунає «на всі гроші» з одного з розважальних закладів, що, очевидно, не дуже тішить мешканців будинків поряд.}

^{Йдеться про готельно-ресторанний комплекс «Щастя». Формально це готель, ресторан і караоке, однак уночі зали комплексу працюють у форматі, дуже схожому на нічний клуб: із платним входом, баром, караоке, танцями та відвідувачами, які заходять не лише як мешканці готелю. Тобто, попри комендантську годину, мораторій чи, так званий, «закон про тишу», заклад влаштовує нічні гуляння під Лєпса, Басту й інших російських зірок.}

^{Щоб і довести це, і показати вам це «щастя», ми взялися перевірити все самі: заселилися у номер, спустилися до бару та провели ніч у «Щасті». Спойлер: клуб тієї ночі працював на повну. І навіть попри заборону зйомки нам вдалося все зафіксувати.}

^{Про готельно-ресторанний комплекс «Щастя»}

^{«Щастя» відкрилося у березні 2023 року на базі старого комплексу. Нині заклад складається з кількох готельних номерів, окремої банкетної зали, ресторану з баром та тераси.}

Готельно-ресторанний комплекс «Щастя»

^{На сторінці закладу регулярно анонсують тематичні заходи й новинки меню та вечори караоке. Тож вдень «Щастя» справляє враження активного готельно-ресторанного комплексу: сюди приходять гості, проводять святкування, банкети й інші події.}

^{Однією з головних особливостей закладу є караоке. І саме воно, як ми побачили під час нічного перебування у «Щасті», змінює формат комплексу: з готельно-ресторанного простору він перетворюється на майже повноцінний клуб — з музикою, танцями і баром.}

^{Тут у вас могло б виникнути запитання: який нічний клуб, якщо у Полтаві діє комендантська година? Нагадаємо, що з 00:00 до 4:00 містом заборонено пересуватися без перепустки. У готелі ж пояснюють, що нічні розваги доступні лише для жителів комплексу. Проте, відвідавши «Щастя», ми переконалися, що зайти до клубу можуть усі охочі і звісно ж, за окрему плату.}

^{За лаштунками «Щастя»: клуб, відвідувачі та розваги}

^{Варто зазначити: всередині закладу, особливо вночі, до зйомки ставляться дуже обережно. Керівництво комплексу, ймовірно, розуміє, що те, що відбувається за зачиненими дверима, краще не показувати широкій публіці. Зазвичай подібні заклади «ловляться» саме на вірусних відео п'яних нічних танців, що розлітаються в Тік-Тоці чи Інсті. Однак це не завадило нам зробити кілька цікавих кадрів.}

^{Тож, коли ми заселилися до номеру, на території відбувалося весілля: усе красиво і цивілізовано. Під час бронювання кімнати працівники повідомили, що бар, кухня та караоке працюють до 4-ї ранку — тобто до завершення комендантської години. Нагадаємо, що в цей час також заборонений і продаж алкоголю. Але нас запевнили, що ці переваги стосуються виключно мешканців готелю.}

^{Втім, на практиці все виявилося зовсім інакше. Близько 23:30 сторонні чоловіки з вулиці просили охорону закладу пустити їх до бару. Працівники поцікавилися, чи бронювали вони номер. Почувши у відповідь «ні», охоронці перекинувшись кількома словами між собою, та все ж впустили компанію всередину. Так продовжувалося і після опівночі: попри зачинені двері, відвідувачів все більшало. Наприклад, близько першої години ночі біля входу закладу чоловік прохав впустити його:}

— Ну, гляньте, який гарний…
— (нерозбірлива відповідь охоронців).
— Дві тисячі? У мене немає… Нема у мене. Пізня ніч, не лишайте людину на вулиці (зітхає та йде геть).

^{Проте бар був не єдиною атракцією закладу, у якому є караоке. Ним користуються охоче. Але майже всі пісні, які там лунали, належать російським виконавцям.}

^{На п’ятий рік повномасштабного вторгнення у «Щасті» можна заспівати пісні Григорія Лєпса, який публічно підтримував так звану «СВО», Василя Вакуленка, більш відомого як Баста, який за проведення концертів в окупованому Криму 2017-го зловив заборону від СБУ на вʼїзд у Україну на три роки, та Любові Успенської, яка заявляла, що готова зі своїх грошей платити премії російським військовим за підбиті українські танки.}

❕

Якщо вас, як і нас, тригерить цей підпільний «русскій мір» під час війни, знайте: дане розслідування реалізується за підтримки спільноти Схвильованих. Поки відвідувачі закладу платять за пісні путіністів, ви можете підтримати незалежну журналістику підпискою або донатом і особисто долучитися до якісних змін у Полтаві.

Підтримати розслідувачів

^{У залі також виступали танцівниці. Атмосфера була настільки «клубною», що журналістку під час розмови навіть сплутали з «управляющєй по дєвочкам». Водночас охорона стежила за відвідувачами та забороняла зйомку на території, підходячи до гостей із персональними зауваженнями. У комплексі є навіть окремий пост із камерами відеоспостереження. Схоже, це допомагає запобігти витоку того, що відбувається в закритих залах.}

^{Втім, така кількість охорони не гарантує спокою. Деяких буйних відвідувачів, які з’ясовують стосунки біля бару, швидко виводять із готельно-ресторанного комплексу. Після цього конфлікти з бійками та нецензурною лайкою продовжуються вже під закладом і поруч із багатоповерхівками.}

— Чому тебе вивели із «Щастя»?
— Та того шо… (нерозбірливо)
— Я зрозумів, там почався незрозумілий якийсь рамс, б**дь. За який х*й він почався?
— То все він (відвідувач закладу)… Через Бодю…
— Через якого Бодю?! Шо з ним сталося?! Ти стояв з ним спілкувався і тебе викинули з «Щастя». З тобою рамс був! І через тебе викинули Бодю. А чого викинули? Бо ми попросили!

^{На ранок, близько 9-ї, готель і бар були майже порожніми. Ми не побачили потоку гостей на сніданок, який зазвичай очікуєш у готелі після ночівлі. Це викликає ще більше питань: скільки людей уночі були мешканцями готелю, а скільки — відвідувачами бару.}

^{Організаційна плутанина «Щастя»}

^{Коли ви купуєте коктейль чи замовляєте номер у готелі, очікуєте побачити у чеку назву цього закладу. Але у полтавському «Щасті» все трішки складніше. У чеках комплексу фігурують кілька різних підприємців і компаній: один приймає оплату за проживання, інший — за напої, ще один — за страви. Така організація роботи не є порушенням, однак ускладнює розуміння того, хто саме відповідає за діяльність комплексу та можливі порушення вночі.}

^{Хто за що відповідає у «Щасті»?}

^{Розпочнемо із сайту. Офіційно на сторінці комплексу та у чеках за проживання в готелі зазначена ФОП Пилипенко Надія Олексіївна. За даними системи YouControl, підприємство зареєстроване у травні 2026 року на 74-річну пані.}

Чек з готелю, який отримали журналістки Полтавської хвилі

^{Сам по собі вік, звісно, не обмежує людину у праві вести бізнес. Водночас поява нового ФОПа як оператора готельних послуг у давно чинному комплексі викликає запитання: чому саме на неї оформили частину бізнесу та хто отримував оплату за проживання у попередні три роки.}

^{За віскі на барі необхідно заплатити іншій структурі. У барних чеках фігурує ТОВ «Подіум 2013». Його засновницею та керівницею є Юлія Рудь.}

^{Саме вона у соцмережах позиціонує себе як повноправна власниця «Щастя». Жінка регулярно постить відео з комплексу запрошуючи полтавців та гостей міста до ресторану.}

^{До речі, якщо назва ТОВ-ки вам здалася знайомою, то це не випадково. Юлія була керівницею і відомого у Полтаві закладу «Подіум» у ТРЦ «Метрополітен». Після його закриття і зʼявився комплекс «Щастя». На зв’язок між ними вказує, зокрема, і номер телефону, який використовували для «Подіуму», а нині він зазначений у контактах комплексу.}

^{Закуски, салати та гарячі страви у «Щасті» — це третя структура. За кухню відповідає ФОП Людмила Дзюбка.}

^{Цей ФОП теж «свіжий», зареєстрований у 2025 році.}

Ну і останнє — стіни закладу. Будівля комплексу належить Олексію Пергату. На місці, де зараз розташоване «Щастя», раніше працював готельно-ресторанний комплекс «Рівʼєра», який у відкритих джерелах згадується щонайменше з 2008 року.

Колишні готельно-ресторанний комплекс «Рівʼєра», фото: poltava.bestrest.com.ua (орієнтовно 2016 року)

Рейтинг 2.3 та когнітивний дисонанс: що про «Щастя» думають у мережі та на Леваді

^{Загальний рейтинг закладу на Google Maps в 2,3 бала з 5 можливих — вже наштовхує на певні висновки. Але не поспішатимемо із судженнями і переглянемо усі 100 відгуків.}

^{Вони чітко поділені на захоплені «п’ятірки» та розгнівані «одиниці». І цей дисонанс дуже легко пояснити. Адже вдень комплекс намагається тримати марку ресторану для сімейних свят. Багато користувачів щиро дякують закладу за організацію подій}

Коментарі з Google Maps

^{Деколи також користувачі залишають компліменти кухні та бару}

Коментарі з Google Maps

Це якраз та частина бізнесу, яку Юлія Рудь транслює у соцмережах: білі скатертини, щасливі молодята, вишукане меню. Але з настанням сутінків карета перетворюється на гарбуз, а ресторан — на нічний клуб «для своїх».

^{Тож, інша половина коментарів — це скарги відвідувачів і мешканців навколишніх будинків спального району}

Коментарі з Google Maps

^{Для жителів густонаселеної Левади сусідство зі «Щастям» стало справжнім випробуванням. Звуки повітряних тривог тут накладаються на баси російського караоке. А після закриття бару о четвертій ранку п'яні розбірки переміщуються під вікна багатоповерхівок.}

^{«По ночах пʼяні компанії виходять, кричать, розпивають алкоголь. Я прибираю постійно якісь пляшки з-під горілки чи коньяку… Одного разу бачила, як хлопець пішов (у заклад — ред.) мабуть “догнатися” і впав на півдорозі. Я ходила тоді до його друзів і казала, щоб вони його підібрали. Бо людина ні жива, ні мертва була. Напиваються загалом, і коли їх виганяють вони йдуть туди (неподалік закладу — ред.) і випивають та залишають пляшки з-під алкоголю», — розповіла місцева мешканка Діна.}

^{«Щодня постійно тут крики і розбірки. Минулого року вони (гості — ред.) зламали нам паркан. Ми тоді самі його полагодили. Кожен вечір тут відбуваються не зовсім, скажімо так, радісні події. І вони заважають. У нас тут дуже багато людей проживає: поважного віку, яким потрібен відпочинок, а вони (гості закладу – авт.) шумлять і скандалять. Ми навіть на сайті нашого підʼїзду це питання також намагалися вирішити, але поки успіхів немає. Зверталися також у поліцію і неодноразово, втім поки маємо шо маємо», — розповідає інша мешканка Людмила.}

^{Ставлення нічних гультяїв до законів та сусідів яскраво видно у коментарі відвідувачки закладу: «Нє мішай отдихать людям!»}

Поки вночі адміністрація «Щастя» заплющує очі на комендантську годину та крутить російські треки, то в інший час у закладі діє жорсткий фейсконтроль. І не проходять його українські захисники. У коментарях ми помітили скарги на те, що заклад іноді не пускає людей у військовій формі, виправдовуючи це «дрескодом».

^{Ми знайшли згадане у постах відео. На ньому Олена Легенчук, волонтерка та капеланка, розповідає як влітку 2024 року її не пустили до ресторану:}

^«Заселяюся в комплекс, там готель і караоке, яке працює посеред ночі… Я в формі, змучена, тому що декілька діб були важкі, стою, чекаю, доки мене заселять, він (охоронець — ред.) каже: “Я перепрошую, за законом України ви не маєте права заходити в ресторан”. Я така “Чому?”. Він: “Бо ви в формі”. Питаю: “Який це закон? Наскільки я знаю, закон не дозволяє продавати спиртні напої. А охоронець: “Ну, це не закон, це наші правила, щоб гостям не було дискомфортно”».

^{Крім того, у коментарях ми помітили, що це не єдиний подібний випадок.}

Відео з Facebook під постом Олени Легенчук

^{Що кажуть правоохоронці?}

^{З січня 2023 по липень 2026 до правоохоронців надійшло 35 звернень, щодо порушень з боку «Щастя», а саме:}

^{з 01.01.2023 по 01.01.2024 – 18 повідомлень;}
^{з 01.01.2024 по 01.01.2025 – 8 повідомлень;}
^{з 01.01.2025 по 01.01.2026 – 6 повідомлень;}
^{з 01.01.2026 по 14.07.2026 – 3 повідомлення.}

^{Скарги стосувалися порушень тиші та громадського порядку, конфліктних ситуацій, а також питань дотримання вимог комендантської години — тобто усього того, про що ми писали раніше.}

^{Однак, лише у серпні 2023 поліція разово притягнула адміністрацію закладу до відповідальності наклавши штраф.}

^{У свою чергу власниця комплексу Юлія Рудь запевняє, що у «Щасті» відпочивають дуже достойні люди:}

^{«Можу сказати по-перше: у закладі відпочивають дуже достойні люди і вони не дозволяють собі якісь бійки та шум. Але є гості, яких ми не раді бачити у нашому закладі, тому ми їх непускаємо і вони влаштовують галас навулиці. Проте, ми не можемо за них відповідати, адже вони не знаходяться на території комплексу».}

А щодо російської музики у закладі, то пані Юлія говорить, що «нічого не чула жодного разу».

Ілюзія миру за зачиненими дверима

^{Комплекс «Щастя» — яскравий приклад цинізму та подвійних стандартів. Удень це пристойний сімейний ресторан, а вночі — підпільний клуб, де за гроші ігнорують комендантську годину, закони та безпеку.}

Проте найбільший дисонанс залишають внутрішні правила комплексу. Важко збагнути, чому військова форма захисників на вході «створює дискомфорт», тоді як російські треки під звуки нічних сирен тут вважаються нормою. Спроба купити собі ілюзію миру за зачиненими дверима, ігноруючи закони країни, навряд чи додасть місту спокою.

👥

^{І поки хтось створює «комфорт» для поціновувачів російської попси, ми робимо місто прозорішим. Це та інші розслідування стають можливими завдяки Схвильованим — спільноті «Полтавської хвилі». Хочеш впливати на теми наших наступних матеріалів і допомагати журналістам викривати підпільний цинізм? Оформлюй підписку на спільноту — конвертуй свої хвилювання у реальну дію!}

Читайте також

Підтримай зміни на краще у Полтаві

📍

Цей матеріал здійснено за підтримки програми “Сильніші разом: Медіа та Демократія”, що реалізується Всесвітньою асоціацією видавців новин (WAN-IFRA) у партнерстві з Асоціацією “Незалежні регіональні видавці України” (АНРВУ) та Норвезькою асоціацією медіабізнесу (MBL) за підтримки Норвегії. Погляди авторів не обов’язково відображають офіційну позицію партнерів програми