Новини
2 хв читання
Обороняв Авдіївку: воїн з Полтавщини служить у ТЦК після діагностики хвороби
Зміст
Вступ
Бойовий шлях Григорія Степаненка: Авдіївка, служба з сином, пережиті обстріли та переведення в тил після хвороби.
Старший сержант Григорій Степаненко, який пройшов бойові дії у складі кількох бригад та тривалий час воював під Авдіївкою, нині продовжує службу в тилу після виявлення у нього невиліковної хвороби під час лікування у відпустці. Про це повідомили у Полтавському обласному ТЦК та СП.Григорій Степаненко відслужив півтора роки строкової служби, де отримав сержантське звання.
Спершу проходив службу в Лохвицькому райвійськкоматі на посаді водія, згодом пройшов навчання та в лавах 13 батальйону 58-ї ОМБр на посаді старшого оператора протитанкового взводу упродовж року виконував бойові завдання поблизу Авдіївки.
24 лютого 2022 року Григорій відразу пішов до місцевого ТЦК. Того ж дня разом із ним до лав ЗСУ долучився його син.
Чоловіків мобілізували до роти охорони Другого відділу Миргородського районного ТЦК та СП. Через місяць вони виїхали на виконання бойового завдання у прикордоння на Сумщину.
Майже рік він із сином були в одному підрозділі, доки їх не розділили по різних бригадах у травні 2023 року.
Старшого сержанта Григорія Степаненка перевели до лав 110 окремої механізованої бригади імені Марка Безручка. Спочатку у них були навчання, а потім вони поїхали на позиції в розбиті будинки на околиці Авдіївки.
Як розповів військовий, він був стрільцем у розвідці. Завданням його батальйону було стримувати ворога, щоб він не зайшов в Авдіївку. Воїн зізнається, що боявся не загинути, а отримати поранення. Вони по два тижні на бойових виходах воїни практично не спали.
Одного разу їх хтось, здав. До них прицільно прилетіли дві ракети. Воїни були під землею. Хоч їх і завалило, вони мали запасний проритий хід.
Григорій розповів, що взимку було складно. На бойових виходах вони шукали можливість хоч якось зігрітися, а щоб попити води, її спершу треба було розтопити. Гріли руки над окопними свічками. Воду гріли на туристичній газовій пічці.
Старший сержант згадує, що росіяни кидали газ і фосфорні бомби, а коли воїни вискакували з укриття, цілили FPV-дронами.
У січні 2024 року Степаненко зібрався їхати у відпустку на 15 днів, і планував підлікуватися. Коли він поїхав і зателефонував побратимам, і йому сказали, що влучило прямо туди де він зазвичай спав.
Під час лікування у Григорія виявили невиліковну хворобу. Через це він потрапив спершу до Лубенського районного ТЦК та СП, а з березня 2024 року проходить службу у Лохвиці.
0
