Ізоляція Огнівки: як розвʼязати проблему з транспортом у Полтаві

Жителі Огнівки щовечора проходять транспортний квест. Після 20:00 район фактично відрізає від міста: маршрутки зникають із графіків, у застосунках транспорт «наближається», але на зупинках — порожньо. Люди їдуть не туди, куди потрібно, а туди, куди ще можна доїхати. Полтавська Хвиля розбиралася, чому мікрорайон регулярно залишається без сполучення.

Дефіцит водіїв

28 травня під час засідання виконкому Полтавської міськради до проблеми Огнівки повернулися знову. Начальник відділу з питань транспортних перевезень та зв'язку Сергій Гладких розповів нам, що влада веде перемовини з трьома перевізниками, однак розвʼязати ситуацію заважають кілька чинників: подорожчання пального та дефіцит кадрів.

За словами посадовця, автобуси є, однак виводити їх на рейси часто нікому:

«Більшість машин працює з одним або двома водіями. Щоб маршрут функціонував до 23:00, необхідно щонайменше три водії на одну одиницю транспорту. На сьогодні таких людей немає», — розповів Сергій Гладких у коментарі.

Окремо керівник відділу наголосив, що ситуацію ускладнює мобілізація працівників. Лише за останній тиждень із маршрутів вибули сім водіїв.

Наразі мерія шукає альтернативних перевізників, які мають резерв персоналу.

«Після восьмої вечора сідаєш на будь-що, аби виїхати»

Для жителів Огнівки пояснення про брак водіїв уже стали звичними. Полтавка Вероніка, яка мешкає в мікрорайоні понад 20 років, зазначає, що з кожним роком ситуація лише погіршується:

«Можна доїхати додому лише до восьмої вечора. Далі – навіть не з пересадками, бо ти їдеш “куди доїде”, а потім просто йдеш пішки».

Окремою проблемою мешканка називає відсутність чіткого та зрозумілого графіка руху:

«Маршрутки їздять не тоді, коли це потрібно людям, а тоді, коли вирішать водії. Вони між собою домовляються, хто і коли виїжджає на маршрут. Через це на зупинках збираються десятки людей. Коли маршрутка нарешті приїжджає, там уже не те що сісти - там стояти ніде, а іноді навіть нормально вдихнути неможливо».  

Проблема не лише в сполученні з центром. Інша мешканка, Ольга, розповідає про марні спроби доїхати на Леваду чи Південний вокзал:

«Левада чи Південний – це взагалі окрема історія. Стоїш на зупинці, дивишся в EasyWay: маршрутка має під'їхати за хвилину, але вона просто зникає з маршруту. У застосунку показує, що транспорт уже біля тебе, але перед очима лише порожня дорога. І ти вкотре думаєш: як тепер добиратися додому?» — розповіла Наталія.

Комунальний транспорт

Спроби вирішити проблему тривають роками. Обурені мешканці неодноразово зверталися до міськвиконкому з конкретними пропозиціями. Зокрема, люди вимагали:

1. Спрямувати на Огнівку щонайменше чотири одиниці комунального транспорту, який працюватиме суворо за графіком.
2. Посилити контроль за приватними перевізниками та карати за самовільне скорочення вечірніх рейсів.
3. Запровадити публічну звітність щодо виконання умов договорів.

Чи можна розвʼязати проблему транспортного маршруту?

Історія з транспортним сполученням Огнівки демонструє значно ширшу проблему, ніж просто нестачу маршруток на окремому напрямку. Віддалені та переважно житлові мікрорайони часто опиняються в ситуації, коли їхні потреби не збігаються з економічними інтересами приватних перевізників.

У години пік пасажирів на таких маршрутах вистачає. Однак протягом дня пасажиропотік зменшується, а разом із ним падає і прибутковість перевезень. Для приватних компаній це означає додаткові витрати на пальне, заробітну плату водіям, ремонт транспорту, амортизацію та інші супутні витрати.

Проблема Огнівки системна, і міняти одного приватника на іншого — це лікування симптомів, а не хвороби. У цьому переконаний завідувач кафедри агроінженерії та автомобільного транспорту ПДАУ, кандидат технічних наук Сергій Ляшенко.

За останні роки Полтава змінилася: зріс приватний автопарк, додалося переселенців, розрослися нові квартали. Натомість інфраструктура залишилася старою:

«Міська логістика проєктувалася під зовсім інші навантаження. Останні п'ять років ми чітко бачимо, як віддалені спальні райони — Огнівка, Розсошенці, Левада — страждають у години пік. Але просте збільшення кількості дрібних маршруток лише заблокує дороги», — пояснює Ляшенко.

Таку тенденцію фахівці спостерігають щонайменше пʼять років.

Водночас Сергій Ляшенко наголошує, що просте збільшення кількості маршруток навряд чи стане універсальним вирішенням проблеми. На його думку, це може призвести лише до ще більшого навантаження на дорожню інфраструктуру.

Натомість місту варто переглядати підходи до організації перевезень загалом, враховуючи реальну кількість населення, зміни у забудові районів та нові транспортні потреби полтавців.

Експерт зазначає, що проблема Огнівки сьогодні – це лише один із симптомів значно глибшої кризи міської транспортної системи.

Великі автобуси замість «рут»

На думку науковця, розвʼязати проблему транспортного сполучення лише збільшенням кількості маршруток навряд чи вдасться. Виходом може стати використання великогабаритних автобусів, здатних перевозити значно більше пасажирів за один рейс.

Якщо стандартна маршрутка перевозить обмежену кількість людей, то один автобус може замінити одразу кілька транспортних засобів, не створюючи додаткового навантаження на дороги.

На його думку, особливо актуальним це рішення могло б бути у години найбільшого пасажиропотоку вранці та ввечері, коли жителі масово їдуть на роботу, навчання або повертаються додому.

«Можливо, у години пік варто випускати на маршрути великогабаритні автобуси, які відразу забиратимуть основний потік пасажирів. Після завершення пікового навантаження їх можна виводити з лінії, а ввечері знову повертати на маршрути», — зазначив Сергій Ляшенко.

Втім, навіть великогабаритні автобуси навряд чи стануть універсальним вирішенням проблеми без комплексного перегляду транспортної мережі міста.

Без точних цифр місто ходить по колу

На думку Сергія Ляшенка, жодне транспортне рішення не буде ефективним без детального аналізу реального пасажиропотоку. Експерт переконаний, що перш ніж змінювати маршрути чи запускати новий транспорт, місто має чітко розуміти, скільки людей користуються конкретними напрямками, коли вони їздять та які маршрути є найбільш затребуваними.

«За результатами дослідження можна встановити обсяги перевезень і прорахувати, яка кількість транспорту реально необхідна на тому чи іншому маршруті. Те, що ми прорахували у 2025 році, вже може бути неактуальним у 2026-му. Інфраструктура постійно змінюється, як і потреби людей», — розповів Сергій Ляшенко.

За його словами, кожен новий житловий квартал, збільшення кількості мешканців чи зміна транспортних потоків потребують перегляду існуючих рішень у транспортній мережі.

Як вийти із транспортного глухого кута?

Транспортна криза на Огнівці — це не локальна проблема одного мікрорайону, а симптом застарілої логістичної системи всієї Полтави. Дефіцит водіїв та нерентабельність вечірніх рейсів оголюють неефективність залежності міста від приватних перевізників.

Зрушити ситуацію з мертвої точки допоможуть лише системні кроки: комплексний аудит пасажиропотоку, перехід на великогабаритні автобуси та жорсткий муніципальний контроль за дотриманням графіків. Без актуальних даних та нової стратегії Огнівка й надалі залишатиметься транспортним «Бермудським трикутником» для містян.