Рішення
5 хв читання
(Оновлено: about 2 years ago)
Кожен з нас — влада: як полтавці можуть змінювати місто на краще через петиції
Петиції — це інструмент, завдяки якому містяни можуть говорити владі про те, що їх турбує. Якщо проаналізувати період з 2022 до 2023 року (поточний рік не враховуємо, адже поки не зареєстровано жодної петиції), найбільше полтавців звертаються із петиціями на теми житлово-комунального господарства, транспорту та культури. Однак якщо у сфері ЖКГ є успішні приклади реалізації пропозицій, то у сфері транспорту, за досвідом одного з авторів кількох петицій, міська рада лише дає обіцянки.
Демонтували огорожу Монумента Слави завдяки петиції
Близько 200 років тому у центрі Полтави збудували Монумент Слави й лише у 2009 році його огородили. Мовляв, щоби вандали не пошкодили історичну памʼятку.
Минуло ще 11 років і містяни вирішили, що паркан варто прибрати. Таку петицію подав полтавець Ігор Ізотов у травні 2020 року. Його ідею підтримали 250 людей.
«Паркан не передбачений там архітектурно. Його встановили тимчасово, але він так і лишився. Він перешкоджав огляду памʼятки, не зручно було для всіх. Завжди монумент стояв без паркану. Від того, що його прибрали, памʼятка не постраждала. Тому була ідея демонтувати», — пояснює свою ініціативу Ігор Ізотов.
Хоч місцева влада мала сумніви щодо доцільності демонтажу, паркан прибрали доволі швидко. Влітку 2020-го комунальники почали знімати огорожу.
Комунальники з «Декоративних культур» демонтують огорожу навколо Монумента Слави (Фото — Суспільне)
Спершу частина депутатської комісії підтримала петицію, а частина — утрималася. Тому автор петиції домовився з колишнім заступником міського голови з питань ЖКГ Олексієм Чепурком про те, щоб не зачиняти вночі вхід до памʼятки та прослідкувати чи пошкодять монумент. Якщо ж ніяких пошкоджень не знайдуть — паркан знесуть.
«Періодично з Олексієм Чепурком ходили туди, дивились. Я йому надсилав фото, а він перевіряв. Але все було окей».
Монумент Слави без огорожі у 2022 році під час заміни прапорів
Але чи зручно подати/проголосувати за петицію?
Загалом Полтава запровадила електронні петиції ще у 2015 році, створивши окремий сайт. Функціонал платформи доволі простий. Спершу потрібно авторизуватися через електронний підпис або Bank-ID. Аби подати петицію варто заповнити лише кілька розділів:
- заголовок петиції;
- суть петиції;
- тема петиції;
- зображення.
Інтерфейс сайту петицій
За словами консультанта громадянської мережі «Опора» в Полтавській області Костянтина Донченка, головне питання в зручності реєстрації на сайті. Адже в деяких інших громадах, наприклад, в Івано-Франківську, також працює власний сайт, але процедура реєстрації дещо складніша, ніж у Полтаві.
Консультант громадянської мережі «Опора» в Полтавській області Костянтин Донченко
Після модерації петиція повинна зібрати 250 голосів, щоб її розглянула профільна депутатська комісія. Депутати можуть ухвалити різні рішення. Наприклад, взяти до відома або ж доручити Управлінню чи Департаменту розробити проєкт рішення.
«Надалі вже питання того, як Департамент врахує. Можуть надати відповідь автору петиції або передати проєкт рішення на сесію і перейти на рівень реалізації», — додає Донченко.
«Відписки» від влади
Про розподіл кількості петицій за сферами розповімо пізніше. А поки зазначимо, що сфера транспорту входить у пʼятірку тем, які найчастіше обирають для петицій. Деякі з них подавав полтавець Назарій Никончук, зокрема щодо оптимізації маршрутної мережі, запуску комунальних автобусів на нові маршрути та заміну приватних маршруток.
За його словами, жодну з пропозицій не реалізували, а деякі петиції отримали «відписки».
«Загалом складається враження, ніби петиції працюють лише там, де занадто очевидно, або є "профіт" для Полтавської міської ради. Всі інші — якщо й назбирують 250 голосів, розглядаються з подальшими "передамо на виконання" і все».
Для прикладу, петиція Никончука про запуск комунального маршруту «Огнівка-Левада» торік зібрала необхідні 250 голосів, її навіть розглянули на комісії. Депутати вирішили взяти до відома, однак відстежити реалізацію петиції на сайті — неможливо.
Петиція Назарія Никончука щодо комунального транспорту
«Немає змоги переглянути звіти про виконання доручень. Було б добре, якби хоча б формально описували результати», — сказав консультант громадянської мережі «Опора».
Чи користуються полтавці петиціями
Протягом 2022-2023 років міськвиконком отримав 82 петиції від містян. Водночас протягом цього року полтавці не зареєстрували жодної петиції. Такі дані надала Полтавська міська рада для «Полтавської хвилі».
Протягом 2023 року 25 петицій не набрали голосів, а у 2022 — 13. Однак, такі пропозиції розглядали як звернення громадян.
Що турбує містян
Костянтин Донченко з «Опори» говорить, що найчастіше полтавців турбують проблеми, які їх оточують. Тому протягом трьох років реєструють чимало петицій щодо благоустрою (ремонтів доріг, пішохідних переходів) та громадського транспорту. Також містян цікавить перейменування, культура та деімперіалізація.
«Це зрозуміло, бо на вулиці побачиш проблеми, які оточують. Тому намагаєшся їх виправити».
Дані міської ради свідчать, що сфера комунального господарства дійсно посідає перше місце за кількістю петицій як у 2022, так і у 2023 році. Такі сфери як освіта, охорона здоровʼя, житлова політика, екологія не мають такої популярності.
Полтава у лідерах
За даними руху «Чесно», Полтава у лідерах (36%) серед обласних центрів за часткою місцевих петицій підтриманих та розглянутих владою. Ще у пʼятірці Ужгород (35%), Суми (27%), Чернівці (20%), Вінниця (18%)
Громадянська мережа «Опора» також відстежує петиції у різних регіонах. Спершу проєкт запустили у таких областях як Рівненська, Львівська, Івано-Франківська та Київська. Цьогоріч проєкт розширили й на Полтавську громаду.
«Основний компонент дослідження — як ці інструменти працюють, адже вони можуть працювати як формально, так і реально. У громадах відчувається певна різниця в підходах, як залучаються громадяни (у петиціях — ред.)», — коментує консультант громадянської мережі «Опора» в Полтавській області Костянтин Донченко.
Ба більше Донченко додає, що у Полтавській громаді кількість петицій пішла на спад на початку великої війни з росією, але вже у квітні 2022 року містяни знову повернулися до реєстрації власних ініціатив.
«Єдине — змінилася структура. Головною темою стало перейменування, а потім благоустрій та ремонти. Хоча благоустрій досі популярний, бо люди реєструють те, що їм болить».
Поради для полтавців
На думку полтавця Ігоря Ізотова, петиції у громаді працюють. Тим більш, процес подання доволі простий, а за бажанням голоси можна зібрати навіть на вулиці та потім передати до міської ради. Втім, містянам варто розуміти, що не всі проблеми здатна розвʼязати саме місцева влада.
«Можна одночасно зареєструвати петиції про те, що варто демонтувати Монумент Слави і про те, що треба його зберегти. Обидві зберуть голоси, але в міській раді не мають повноважень, щоб щось зробити. Тому треба розуміти механізм. Але, якщо це локальна історія змін і не лише ви у цьому зацікавлені, то варто подавати. Гірше від цього точно не буде».
Також Ізотов зазначає, що найголовніше — це цікава ідея, яка зачепить людей. Пропозицію варто просувати серед медіа та соціальних мереж, адже тоді петиція швидше збере голоси. Про цю пораду також згадує Костянтин Донченко та додає, на що варто звертати увагу:
- Одна петиція повинна передбачати розв'язання одного питання, що у межах повноважень місцевої ради;
- Бажано додати зображення;
- Коротко сформулювати головний сенс проблеми чи пропозиції;
- Організувати інформаційну кампанію. Можна залучити й мешканців району, і людей в соцмережах, адже важливо зібрати 250 голосів.