«Лише неадекватна людина може сказати, що я наркоман»: про шість типів діабету, непомітні симптоми та міфи довкола хвороби

Які є типи діабету, як розпізнати непомітні симптоми та чому лікування народною медициною небезпечне? Розповідають лікарі.

Понад 400 мільйонів людей у світі мають цукровий діабет, серед них понад мільйон українців. Такі дані повідомляє Всесвітня організація охорони здоров'я за 2024 рік. Ви можете подумати: «та я молодий, їм небагато солодкого, який там діабет». Та цифри свідчать, що ця хвороба підступно підкрадається до людини, яка може цього і не підозрювати.  Хворі на діабет поділилися з нами своїми історіями, а лікарі розповіли як, чому та хто може на нього захворіти та спростували поширені міфи.

Як це – жити з діабетом

Олександра Говорова дізналася про діабет першого типу у 12 років під час планового медогляду. 

«Весь рік до цього я відчувала різні симптоми: їла в кілька разів більше, ніж зазвичай, потребувала багато шоколадок, випивала пʼять літрів води за півтора дня. Раніше я любила бігати, але в той рік мені було складно з цим, я не могла перенести навіть п'ять хвилин інтенсивного фізичного навантаження. До моменту здачі аналізів, це все не зводилося в спільну картинку».

Після діагнозу в житті Олександри багато чого змінилося, зокрема з'явилося постійне вимірювання цукру, прорахування вуглеводів та підбір дози інсуліну.

«Спершу, звісно, завжди трохи страшно, бо ти вводиш голку у своє тіло чотири рази на день. Але якщо хочеш вижити, то ти це робиш, бо організм одразу сигналізує, починаються неприємні симптоми».

У дівчини змінилося ставлення до їжі, хоч спершу було важко усвідомити, що деякі продукти можна споживати лише в обмеженій кількості. Також вона почала часто ходити пішки та слідкувати за водним балансом. 

«І ще, напевно, зі змін – це швидка реакція. Потрібно завчити алгоритми, як  допомогти собі в різних станах, коли час викликати швидку, а коли можна впоратися самому. Ти вчишся слухати свій організм.

Найскладніше було усвідомити, що я не все можу і варто просто від себе відчепитися, адже іноді я перебуваю в такому стані через низький цукор, що я не можу робити ніяких ні фізичних, ні інтелектуальних дій».

***

Олексій захворів на діабет другого типу 20 років тому, коли йому було 53 роки. Про діагноз він дізнався випадково, коли здавав аналізи у лікаря. Наразі в Олексія через хворобу болять ноги та падає зір.

«На мою думку, справді багато людей живуть з діабетом, але не хочуть в це вірити та йти до лікарні. А це велике лихо, дуже підступна болячка, яка має значні наслідки».

Чоловік наводить як приклад сусіда, який доволі часто хотів пити та відмовлявся йти до ендокринолога. За спостереженнями Олексія, таких людей справді багато. 

«Людина може відчувати, що щось не так, але в лікарню не хоче йти, бо тоді доведеться слідкувати за харчуванням, дбати про ментальний стан та приймати ліки. А це справді складно. Тож люди дізнаються про діабет випадково, коли потрапляють до лікарні».

Дружина Олексія Тетяна захворіла на діабет у 38 років. Хвороба дала їй ускладнення на серце, легені та зір. Жінка померла в 70 років, коли під час лікування пневмонії не витримало серце.

***

Андрій Лєвшин дізнався про діабет у 10 років на дні народженні однокласниці: 

«Мені на святі стало погано, була нудота. Потім батьки повезли мене до лікарні, де аналізи показали високий рівень цукру в крові».

Тоді Андрію діагностували перший тип діабету. У дитинстві йому було некомфортно через те, що потрібно робити ін’єкції на людях, але з часом чоловік звик.

«Діабет – це поширена хвороба. Тож до мене просто прийшло розуміння, що лише неадекватна людина може сказати, що я наркоман (під час ін’єкцій інсуліну – ред). На першому місці для мене мої безпека та здоров'я». 

Та все ж упередження до людей з діабетом існують. Андрій пригадує історію, коли в дитинстві відпочивав в санаторії Миргород, де його товариш зізнався у коханні дівчині, а вона відмовила, бо той мав діабет. 

***

Що об’єднує ці всі історії? Люди дізналися про діабет випадково у різні періоди життя. Тож так, це захворювання підступає нишком до будь-кого незалежно від віку чи рівня життя. А як саме – розповідає ендокринологиня з «ОН Клінік Полтава» Оксана Кияшко.

Про діабет першого типу

За словами фахівчині, діабет першого типу – це аутоімунне захворювання, коли імунна система починає руйнувати клітини, які виробляють гормон інсуліну у підшлунковій залозі.  Причини: 

• Генетична схильність;
• Імунна система плутає віруси з клітинами підшлункової залози, тож шкодить їм обом;
• Стрес: гострий, хронічний, через оперативні втручання.

«Поріг цієї стресовості дуже індивідуальний. Наприклад, цукровий діабет першого типу може розвинутися  у дітей через розлучення батьків. А буває, що навіть стоматологічні процедури можуть бути тригером для розвитку хвороби», – розповідає Оксана Кияшко.

Передбачити діабет першого типу, якщо у вас в родині є хворі, можна завдяки генетичному тестуванню. Наприклад, коли мама хворіє на діабет першого типу, то ризик для дитини – 8%, якщо батько – 10%. Коли батьки вдвох, то – 30-40%. Якщо результат тестування позитивний, то регулярне обстеження в лікарні допоможе одразу контролювати хворобу.

«Багато залежить і від самої людини, в тому числі наскільки правильне харчування та здоровий спосіб життя. Все це має вплив на адекватну імунну відповідь організму, наше загальне здоров'я. Завдяки турботі про здоров’я відтермінувати діабет можливо».

Діабет першого типу розвивається дуже стрімко, і його важко не помітити через спрагу та часте сечовипускання. Якщо ігнорувати всі ці симптоми, то діабет дасть гостре ускладнення – кетоз. Це коли не вистачає інсуліну й організм не може використовувати глюкозу, тож він бере енергію з жирів, що призводить до слабкості, втрати ваги, втоми, відсутності сил. 

«Це міф, що при цукровому діабеті першого типу не можна їсти солодке. При цій хворобі можна їсти абсолютно все, але потрібно вводити адекватну дозу інсуліну на ту кількість вуглеводів, яку приймає пацієнт».

Про діабет другого типу

Якщо при першому типі діабету у людини недостатність інсуліну, то при другому типі інсуліну виробляється забагато, але організм не може його використовувати. У зоні ризику дорослі з надмірною вагою, у яких розвивається нечутливість клітин організму до власного інсуліну.

«Наразі дуже актуальний малорухливий спосіб життя, бо, на жаль, наш побут настільки комфортний, що рухаємося ми все менше через онлайн роботу, навчання, доступність магазинів та транспорту. Це призводить до набору ваги та ожиріння. Цукровий діабет другого типу зараз дуже “молодшає”. Додатково впливає стрес та недосипання в поєднанні зі спадковістю».

Щороку другий тип діагностують у все молодших людей, навіть у дітей. Другий тип розпочинається повільно зі стану предіабету, коли рівень глюкози в крові трішки підвищується. Це не завжди можна побачити на результатах аналізів, а людина може цього і не відчувати. Передбачити його можна лише завдяки перевірці крові на глюкозу та середній рівень її в крові протягом двох-трьох місяців.

«Згідно з даними ВООЗ (Всесвітньої організації охорони здоров'я, – ред.), на момент визначення цукрового діабету другого типу, людина зазвичай хворіє вже п'ять років, а інколи й більше, не помічаючи цього, фактично безсимптомно. Глюкоза в крові піднімається повільно, а рецептори адаптуються до її підвищення».

Щоб зменшити ризик розвитку цього типу діабету, потрібно мати збалансоване харчування та вести активний спосіб життя. Безпосередньо поїдання солодкої їжі не стане причиною діабету другого типу, але велика кількість вуглеводів може виснажити підшлункову залозу, що у висновку може стати причиною.  

Про предіабет

Предіабет – це доклінічний стан людини, який проходить без жодних ознак і його можна побачити лише в аналізах. Та через кілька років він може перерости в діабет другого типу. У групі ризику люди з генетичною спадковістю, малорухливим способом життя й ожирінням.

Про LADA діабет 

LADA діабет – це латентне автоімунне захворювання, яке схоже на перший та другий тип. Він зазвичай проявляється після 30-40 років. Рівень глюкози в крові починає підвищуватися поступово навіть в пацієнтів без надлишкової ваги. На перший тип він схожий тим, що імунна система теж помилково атакує власні клітини. Наслідки можуть бути схожі на інші типи: зниження імунітету та проблеми зі здоров'ям.

Про MODY діабет

MODY діабет – це моногенний цукровий діабет у молоді.

«В організмі пошкоджується ген, який бере участь у синтезі інсуліну. Це часто зустрічається у дітей та підлітків. Він відрізняється від першого типу діабету, бо інсулін синтезується в недостатній кількості або запізно. Часто ми бачимо це у діток під час випадкового обстеження. Вони можуть жити так роками та нічого не підозрювати», – пояснює лікарка.

У деяких випадках застосовують інсулінову терапію, але іноді достатньо цукрознижуючих препаратів у маленьких дозах. 

Про гестаційний та вторинний діабет

Гестаційний діабет діагностують під час вагітності зазвичай у другому чи третьому триместрі. Тоді в жінки змінюється гормональний фон, зменшується чутливість до інсуліну. Зазвичай це не потрібно лікувати, а після пологів хвороба зникає. Але ці жінки залишаються в групі ризику в майбутньому. Вторинний діабет не потрібно плутати з діабетом другого типу. Він може розвинутися через приймання деяких ліків, травми чи пухлини підшлункової залози. Через це підшлункова не може виділяти інсулін. Серед симптомів: втрата ваги, спрага, біль у шлунку та втома.

Які можуть бути ускладнення

Ендокринологиня з лікарні «Медіон» Олена Городинська розповідає, що ниркова недостатність – одна з найпоширеніших причин смертності серед ускладнень від цукрового діабету.

«Через діабет можуть страждати судини, периферичні судини, периферичні нерви. Це може призвести до ампутації кінцівок. Також може бути сліпота, хвороби серця, інфаркт, інсульт», — говорить лікарка.

Як запобігти ускладненням

Втраті зору, хворобам ніг та іншим недугам через діабет можна запобігти, якщо контролювати рівень глюкози в крові. 

«Виміряти рівень глюкози один раз на два тижні – це не самоконтроль. Ми намагаємося навчити пацієнтів, щоб вони прислухалися до себе», – зазначає Оксана Кияшко.

Сьогодні є сучасні методи контролю глюкози в крові, системи, які вимірюють рівень цукру протягом дня і через блютуз передають дані на телефон. Також крім шприца, ін’єкції можна робити інсуліновими ручками та помпами.

«Головне – це контролювати свій стан. Але багато пацієнтів, на жаль, недбало ставляться до власного здоров'я. Вони йдуть до лікаря тоді, коли вже зʼявились ускладнення і самопочуття дуже погане. На жаль, профілактикою наші пацієнти не дуже хочуть займатися. Коли нічого не турбує, значить до лікаря ми не йдемо», — розповідає Олена Городинська.

Людям з першим типом діабету важливо прислухатися до самопочуття, дотримуватися режиму харчування та прив'язувати дози інсуліну до нього. Також надмірна фізична активність та стрес можуть вплинути на рівень глюкози в крові, тож може знадобитись більше ін’єкцій або додатковий перекус.

Корінь топінамбура та чорнобривці

Міфів про діабет Олександра Говорова зустрічала багато, наприклад, що це хвороба, яка виникає через переїдання солодкого, або що вона є тільки у людей з ожирінням.

«Я знаю багато “фуфломіцинів”, якими абсолютно не варто лікуватися, але які навперебій радять родичі, знайомі, друзі. Як тільки люди дізнаються мій діагноз, то одразу радять і корінь топінамбура, і листя чорниці, і перетерту шовковицю, які нібито знизять цукор. Але, звісно, це не працює».

Інколи подібні фейки говорили Олександрі навіть деякі некомпетентні лікарі чи колеги.

«Подекуди подібне радили просто рандомні люди, які дізналися, що в мене діабет, і користувалися цим як можливістю відкритого мікрофону, щоб поділитися своїми думками».

Андрій Лєвшин пригадує, що його родина морально не була готова до того, що їхній дитині потрібні будуть постійні ін’єкції:

«Перші три місяці батьки возили мене по “бабкам”, які намагалися яйцем “викатати” мене. Ще був китайський метод голковколювання. Але коли я за чотири місяці з 50 кілограмів схуд до 25, мене все ж повезли до лікарні».

Під час практики ендокринологи нерідко зустрічають різні міфи та упередження стосовно цукрового діабету серед хворих. Оксана Кияшко ділиться, що в неї були пацієнти, які не хотіли приймати інсулін, бо боялися померти.

«Це я найчастіше зустрічаю. Звідки це береться, я так і не розумію, але, на жаль, в це досі вірять», — говорить лікарка.

Навіть бували випадки, коли доводилося переконувати батьків, що їхній дитині з діабетом потрібні ліки. Комусь може здатися, що їсти й пити різні відвари, зілля тощо набагато надійніше за призначені медикаменти.

«Яблучний оцет – це наш біль. Потім сира гречка з кефіром, через яку відбувається загострення панкреатиту. Це дуже розповсюджено, особливо серед людей старшого віку», — ділиться Оксана.

Є люди, які вважають, що голодування допоможе знизити рівень цукру.

«Щодо таких екстремальних підходів потрібно консультуватися з ендокринологом і самостійно такі рішення не приймати», – наголошує лікарка.

Ендокринологиня Олена Городинська розповідає, що у її досвіді були випадки, коли люди лікували діабет настоянкою з чорнобривців чи куркуми.  

«Наші люди вірять більше в народну медицину, ніж доказовим методикам», – розповідає Олена.

Однак чорнобривці та інші рослини – безневинні речі у порівнянні з чоловіком, який лікував виразки на нозі у відрі з сечею. Був і пацієнт, який вживав вижимки з кінського гною з метою лікування. Лікарка розповідає, пацієнти вірять, ніби цим вилікують діабет. Але це пожиттєва та невиліковна хвороба.

«Потрібно подружитися з діабетом і навчитися його контролювати. І повноцінно жити попри діагноз», — підсумовує ендокринологиня.

Робота над цим матеріалом стала можливою завдяки проєкту Fight for Facts, що реалізується за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.