«Місце сили, де я хочу жити»: як бачать Україну майбутнього полтавські школярі

Ми запитали в дітей, які народилися майже на початку російсько-української війни, що вони думають про майбутнє батьківщини. Адже дитяче сприйняття світу – просте, не спотворене негодами дорослого життя, тож покаже дійсність з іншого погляду. Полтавські школярі написали листи собі через десять років, та ми зібрали їх для вас, аби представити думки нового покоління, яке росте у воєнний час.

Ми запитали в дітей, які народилися майже на початку російсько-української війни, що вони думають про майбутнє батьківщини. Адже дитяче сприйняття світу — просте, не спотворене негодами дорослого життя, тож покаже дійсність з іншого погляду. Полтавські школярі написали листи собі через десять років, та ми зібрали їх для вас, аби представити думки нового покоління, яке росте у воєнний час. Листи писали діти зі зразкового художнього колективу гуртка «Юний журналіст» Полтавського ОЦЕВУМу.

Анна, 13 років

Варвара, 11 років

Віра, 11 років

Дар'я, 11 років

Євгенія, 11 років

Єгор, 11 років

Маргарита, 12 років

Марія, 13 років

Мирослава, 11 років

Ольга, 13 років

Софія, 13 років