На Полтавщині попрощалися з дев’ятьма захисниками України

На Полтавщині провели в останню путь дев’ятьох захисників України — Дмитра Дубового, Владислава Скакуна, Євгена Савенкова, Станіслава Малюну, Сергія Лук’янця, Максима Шмуйла, Олега Васильця, Владислава Хоменка та Михайла Черненка. Усі вони віддали життя, захищаючи Україну.

Дмитро Дубовий

13 липня у Полтаві попрощалися з майором Дмитром Дубовим. Воїн народився 25 травня 1970 року, проживав у Полтаві. Навчався у Полтавській загальноосвітній школі №30. Згодом вступив до Київського державного університету імені Тараса Шевченка, де здобув спеціальність інженера-гідрогеолога.

Дмитро Дубовий служив в одному з підрозділів військової контррозвідки СБУ. З 2022 по 2026 роки виконував бойові завдання у Харківській та Донецькій областях. Захисник помер 11 липня 2026 року у Полтаві під час виконання завдань із забезпечення національної безпеки й оборони.

Владислав Скакун

Також 13 липня у Полтаві попрощалися із солдатом Владиславом Скакуном. Воїн народився 26 липня 1991 року в селі Бочанівка Полтавського району. Після одруження переїхав до Полтави.

Навчався в Обласному ліцеї-інтернаті для обдарованих дітей із сільської місцевості імені Антона Макаренка. Потім здобув професію робітника з комплексного обслуговування й ремонту будинків у Полтавському професійному ліцеї.  Захисник служив на посаді стрільця-номера обслуги відділення аеромобільного взводу. Владислав Скакун загинув 2 вересня 2025 року в Донецькій області.

Євген Савенков

14 липня у Полтаві відбулося прощання зі старшим лейтенантом Євгеном Савенковим. Воїн народився 16 травня 1977 року в місті Костянтинівка Донецької області. Згодом переїхав до Полтави.

Навчався у Костянтинівській середній школі №10, яку закінчив у 1992 році. Потім здобував освіту в Костянтинівському професійно-технічному училищі №113. Захисник загинув 14 травня 2026 року під час виконання бойового завдання у Запорізькій області.

Станіслав Малюна

У Полтаві попрощалися із солдатом Станіславом Малюною. Воїн народився 30 липня 1971 року, проживав у Полтаві. Навчався у Полтавській середній школі №23, яку закінчив у 1989 році.

Станіслав Малюна служив на посаді заступника командира самохідної артилерійської батареї. Захисник загинув 3 липня 2026 року під час виконання бойового завдання у Харківській області.

Сергій Лук’янець

14 липня у Полтаві провели в останню путь солдата Сергія Лук’янця. Воїн народився 11 жовтня 1981 року в селі Первозванівка Чутівського району. Проживав у селі Петрівка Полтавського району.

Сергій Лук’янець служив майстром відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів. Захисник загинув 7 липня 2026 року під час виконання бойових завдань поблизу населеного пункту Сеньок Куп’янського району Харківської області.

Максим Шмуйло

11 липня у Свято-Успенському кафедральному соборі ПЦУ в Полтаві попрощалися із солдатом Максимом Шмуйлом. Воїн народився 4 квітня 1992 року у Полтаві. Навчався у ліцеї №26, згодом — у Полтавському університеті економіки і торгівлі.

У цивільному житті Максим Шмуйло працював провідним фахівцем в «Ощадбанк», а також у Центрі по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області. Захисник служив на посаді радіотелеграфіста. Максим Шмуйло загинув 24 липня 2024 року в районі виконання завдань у Донецькій області.

Олег Василець

Також 11 липня у Полтаві попрощалися із солдатом Олегом Васильцем. Воїн народився 21 червня 1975 року, проживав у Полтаві.

Олег Василець служив на посаді водія-машиніста екскаватора інженерно-позиційної групи. Захисник загинув 16 червня 2026 року у Донецькій області.

Владислав Хоменко

13 липня у Міському палаці культури Кременчука попрощалися із захисником Владиславом Хоменком.

До війни Владислав Хоменко жив і навчався у Кременчуці. Закінчив гімназію №29, ВПУ №7 та Кременчуцький коледж Національного університету імені Михайла Остроградського. Воїн загинув 6 липня 2025 року на Сумщині під час виконання бойового завдання із захисту України.

Михайло Черненко

Кобеляцька громада попрощалася із захисником України Михайлом Черненком із села Придніпрянське. Йому назавжди залишиться 48 років.

Михайло Черненко став на захист України, коли держава потребувала своїх воїнів. Він загинув 2 березня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу села Вербове Запорізької області. Додому захисник повернувся лише через два з половиною роки. Увесь цей час рідні чекали на звістку.

Вічна пам’ять і шана захисникам України.