Сергій Богута, Володимир Стародуб, Сергій Гречка, Олександр Брик, Дмитро Феденко та Віктор Свинаренко загинули на війні з росіянами. 

Сергій Богута, Володимир Стародуб, Сергій Гречка, Олександр Брик, Дмитро Феденко та Віктор Свинаренко загинули на війні з росіянами. 

Сергій Богута

Солдат народився 1 травня 1970 року, проживав у Полтаві. Він проходив службу на посаді майстра рухомої ремонтної майстерні. Воїн загинув 21 серпня 2025 року в районі виконання завдань за призначенням в Дніпропетровській області.

Віктор Свинаренко

1 вересня Решетилівська громада провела в останню путь молодшого сержанта Віктора Свинаренка. Воїн повернувся до рідної домівки «на щиті» після 29 місяців у статусі зниклого безвісти за особливих обставин.

Віктор Свинаренко народився 17 травня 1970 року у Стовбиному Миргородського району, де й пройшло його дитинство. Закінчив Дібрівську школу. У село Піщане Решетилівської громади переїхав разом із батьками у 1985 році. Наступного року Віктор вступив до Решетилівського професійно-технічного училища №52, де здобув спеціальність тракториста-машиніста. Одразу після закінчення навчального закладу почалась його трудова діяльність. У 1988 році пішов на строкову службу. Відслужив 2 роки й повернувся у 1990 році у рідне село. Працював у тракторній бригаді колгоспу імені Свердлова трактористом, а у період жнив пересідав на комбайн. Цього ж року одружився із Світланою Петрівною. Разом вони народили та виховали сина Ігоря та дочку Валерію.

Здобув вищу освіту за спеціальністю інженера-механіка у Полтавській аграрній академії, яку закінчив у 2008 році. До 2015 року сумлінно працював у ТОВ «Бурат-Агро», яке стало правонаступником колгоспу. Згодом працював в ТОВ «Інтерліджент Агрі Сервіс». З 2019 році – головним механіком ТОВ «Експрес вантаж» у м. Полтава.

27 лютого 2022 року він прибув до Шостого відділу РТЦК та СП та мобілізувався до лав Збройних Сил України. З 2023 року молодший сержант Віктор СВИНАРЕНКО проходив службу на посаді номера обслуги механізованого відділення у 110-й ОМБр імені генерал-хорунжого Марка Безручка, до якої його було прикомандировано із 13-го окремого стрілецького батальйону. Звʼязок з Віктором обірвався у березні 2023 року. Понад два роки він вважався зниклим безвісти. Експертиза підтвердила, що Віктор загинув 19 березня 2023 року під час виконання бойового завдання на Покровському напрямку. 1 вересня 2025 року Решетилівщина зустріла Героя живим коридором шани та поваги.

Дмитро Феденко

2 вересня 2025 року після тяжкого поранення загинув Дмитро Феденко. Воїн народився у 1986 році. Захисник проживав у Комишнянській громаді. Про дату та час зустрічі полеглого героя повідомлять додатково.

Олександр Брик

18 листопада 2024 року через танковий обстріл загинув Олександр Брик. З 18 листопада 2024 року він вважався зниклим безвісти. Воїн був на посаді стрільця зенітно-ракетного взводу. Захисник народився 20 квітня 1996 року в Лубнах. Трохи згодом переїхав у с. Мацківці в родину бабусі і дідуся. Середню освіту отримав у Мацківській загальноосвітній школі, а професію газоелектрозварника здобув у Лубенському професійно-технічному училищі №12. Працював на підприємствах Лубен: ПП «Лубнимаш», Лубенському молокозаводі, на підприємстві «Харківпродмаш».  

Сергій Гречка

Воїн народився 27 серпня 1997 року, проживав у Полтаві. Закінчив полтавський національний педагогічний університет у 2019 році. Проходив службу на посаді водія-електрика-моториста. Помер 23 серпня 2025 року в районі виконання завдань за призначенням в Донецькій області.

Володимир Стародуб

Воїн народився 5 листопада 1973 року у селі Героїнівка Семенівського району. Там пройшло його дитинство та юність.

Закінчивши школу, вступив до Хорольського агропромислового технікуму, де здобув професію техніка-електрика. Після закінчення навчання його призвали до армії. У 1998 році переїхав до села Великий Перевіз, де продовжив працювати у місцевому господарстві. Після його розпаду перейшов працювати на молокозавод ТОВ «ГАДЯЧСИР».

У квітні 2014 року чоловік став на захист України. Навесні 2022 року Володимир одним із перших знову пішов на захист своєї Батьківщини. Численні контузії, тривале лікування, погіршення стану здоров’я… 27 серпня 2025 року захисник загинув. 28 серпня Шишацька громада провела воїна в останню путь. Вічна шана загиблим захисникам!