Окопи, бліндажі, «зуби дракона»: як виглядають фортифікації, зведені Полтавською ОВА на фронті

Журналісти «Полтавської хвилі» вирушили до Святогірської громади Донеччини, щоб на власні очі побачити фортифікації, про які йшлося у розслідуванні нардепа Ярослава Железняка. За словами т.в.о. начальника Полтавської ОВА Володимира Когута, будівництво 14 взводно-опорних пунктів і протяжної окопної мережі завершене, дрібні недоліки ще усуває підрядник.

За словами т.в.о. начальника Полтавської ОВА Володимира Когута, на території Святогірської громади побудували 14 взводно-опорних пунктів (ВОП) та протяжну окопну мережу довжиною 21,3 км. Будівництво завершене, дрібні недоліки усуває підрядник.

Шеф-редактор «Полтавської хвилі» розповів, що збудовані окопи широкі, зигзагоподібні, укріплені дерев’яними брусами, металевою сіткою та насипом землі. Вони дозволяють одночасно пересуватися кільком військовим і зручно облаштувати позиції. Усередині бетонних бліндажів, двокамерних капсул з броньованими дверима, є простір для спостереження та ведення бою, а також невеликий побутовий блок. Підземні переходи, призначені для захисту від дронів, дають змогу ховатися від розвідувальних і ударних безпілотників, тоді як «зуби дракона» та бетонні перешкоди на дорогах дозволяють швидко перекривати шляхи для ворога.

Місцеві військові зазначають, що окопи і укриття заросли травою, що робить їх майже непомітними з повітря, а ширина траншей і міцність стін дозволяє облаштувати життєдіяльність військових навіть під обстрілами.

Фортифікації на Донеччині справді існують і виглядають сучасно та надійно, проте питання фінансової прозорості та можливих переплат залишаються відкритими.