Дивіться — Полтава без реклами на вулицях: про дизайн-код та досвід інших міст

Навесні у соцмережах набула популярності серія відео про те, який можуть мати вигляд будинки у Полтаві без зовнішньої реклами. Ця ідея дала поштовх обговоренням щодо запровадження дизайн-коду, аби зробити місто більш привабливим та зберегти унікальні архітектурні памʼятки. Втім, дизайн-код – це не лише про зовнішню рекламу, але й про МАФи та доступність.

Чому дизайн-код потрібен Полтаві саме зараз, хто над ним працює та чому важливо, аби він мав юридичну силу — читайте у тексті «Полтавської хвилі».

«Архітектура без цензури»

Вулиця Шевченка на центральному ринку Полтави перенасичена зовнішньою рекламою. Вивіски, банери та постери закривають фасади історичних будинків. І саме ця вулиця потрапила у перше відео «Архітектура без цензури», у якому за допомогою компʼютерної програми очищають фасади будівель. 

Цей проєкт запустив полтавець Тарас Руденко. Перше відео його команди зібрало чимало реакцій. У коментарях люди закликали втілити цю ідею в реальність. Тому команда проєкту продовжила та взялася за інші вулиці, зокрема центральну вул. Соборності.

«Колись самий прогресивний у зовнішній рекламі був Львів. Зараз це Київська міська державна державна адміністрація, яка у 2023 році освіжила всі правила і норми. У нас цього немає», — прокоментував Тарас Руденко.

«Полтавська хвиля» пропонує власне бачення впорядкування зовнішньої реклами на вулицях міста

Дизайн-код на часі

Оскільки проєкт отримав позитивний відгук, то у міськраді заговорили про розроблення дизайн-коду. У баченні влади цей документ повинен містити уніфікований дизайн (шрифти, кольори), зокрема для того, щоб Полтава мала впізнаваність серед партнерів. На думку очільниці міста Катерини Ямщикової, це допоможе здобути впізнаваність серед міжнародних партнерів:

«Активно відвідуємо всі можливі конференції, включені в делегації, де маємо чітко позиціонувати себе як прогресивна територіальна громада. Коли різні шрифти, кольорова гама — виглядає як вінегрет. Це точно не про якусь зрозумілу позицію. Є впізнаваним наш герб і вердверто тому, що там написано Полтава».

Окрім того, дизайн-код регулюватиме вигляд зовнішньої реклами (йдеться про вивіски, банери тощо), аби зменшити візуальне навантаження на архітектурні памʼятки. Рекламу серед міста контролюватимуть комунальники. Згодом вирішать, які саме муніципальні служби відповідатимуть за це.

«Це дасть можливість чітко урегульовувати тему розміщення зовнішньої реклами, що дасть можливість збереження її і найголовніше, щоб люди могли бачити всю красу памʼятки», — пояснила Ямщикова.

Вона додає, що раніше вже намагалися розробити дизайн-код міста. Однак цей документ не затверджений, а отже потребує актуалізації. Для розроблення нового дизайн-коду гроші міського бюджету витрачати не планують, а тому шукатимуть меценатів та донорів.

«Формулювання “створення дизайн-коду” так звучить, наче це не на часі. Чому? Адже в більшості міст і територіальних громад уже зроблений. Тому громади не підіймають цієї теми», — сказала секретарка Полтавської міської ради Катерина Ямщикова.

Досвід Хмельницька та Чернігова

Дизайн-код для вулиць та історичних будівель

Хмельницький почав запроваджувати дизайн-код у 2020 році. Тоді міська рада ухвалила документ, який розповсюджувався лише на центральну вул. Проскурівську. Згодом дизайн-коди отримали й інші центральні вулиці та навіть історичні будівлі міста.

«На сьогодні велика увага приділяється такому аспекту, як збереження історичної ідентичності сучасних міст. Розроблені дизайн-коди вулиць Хмельницького чітко пояснюють, як мають виглядати будівлі та елементи на їхньому фасаді. У такий спосіб реалізовується основна задача дизайн-коду — створення гармонійного міського простору центральних вулиць міста та збереження їх автентичності», — прокоментували в Управлінні архітектури Хмельницької міської ради.

Дизайн-код вулиць можна знайти у відкритому доступі. Під кожним видом вивіски розписані певні правила, яких мають дотримуватися підприємці, щоб отримати дозвіл на розміщення. 

«Наприклад, на зміну громіздким вивіскам запропоновані лаконічні об’ємні літери. Біля входу в будівлю, де розміщується декілька установ, на прозорих табличках буде вказано їх повний перелік. Для оздоблення фасадів створено перелік якісних сучасних матеріалів, а також чітко визначену кольорову гаму. Забороняється “клаптикове утеплення”, коли утеплені тільки окремі квартири, а не весь фасад багатоповерхових будинків», — прокоментували у Хмельницькій міськраді при ухваленні дизайн-коду вул. Камʼянецької.

У 2022 році центральна вул. Подільська також отримала власний дизайн-код. У міськраді зазначають, що при розробленні цього дизайн-коду керувалися досвідом вул. Проскурівської, яка зазнавала позитивних змін.

«Фактично, тепер є концепт, яким можна користуватися при очищенні вулиць від набридливих вивісок. Адже деякі підприємці думають, що чим більша вивіска (або якщо їх п’ять замість однієї ) тим краще. Важливий етап роботи з власниками приміщень і вивісок на вулиці Подільській попереду», — коментував заступник міського голови Микола Ваврищук.

Приписи й демонтаж за порушення у Чернігові

Чернігів отримав дизайн-код дещо раніше — у 2019 році. Тоді місцева влада затвердила нову редакцію правил благоустрою, яка й передбачила вимоги для оформлення фасадів, зовнішньої реклами, вивісок та інформаційних табличок. 

Відтоді серед міста не рекомендується використовувати акцидентні шрифти (рукописні, готичні, словʼянські), які мають надмірну декоративність та низьку читабельність. Під заборону також потрапив курсив, градієнтна заливка або більше, ніж два кольори для тексту. Повний перелік вимог і рекомендацій можна знайти на сайті Чернігівської міськради.

Ексзаступник міського голови Чернігова Олександр Ломако коментував, що підприємцям надали термін в один рік, щоб привести фасади до відповідності концепції. Надалі за порушення притягували до відповідальності або ж видавали приписи про демонтаж. Наприклад, відколи дотримання правил стало обовʼязковим, лише за добу комунальники склали 40 приписів. 

Дизайн-код передбачать у концепції розвитку Полтави

При комунальному «Інституті розвитку міста» планують запустити робочу групу, яка працюватиме над розробленням дизайн-коду. Наразі склад ще не затверджений, але заступник директора «ІРМ» Олександр Печененко каже, що до неї входитимуть представники громадськості, депутати, спеціалісти зі сфери містобудування, архітектури та комунальники («Декоративні культури», Інспекція по контролю за благоустроєм).

За словами Печененка, дизайн-код передбачать в оновленій концепції інтегрованого розвитку Полтави. У серпні концепцію винесуть на громадські слухання, а до кінця року планують завершити роботу над нею.

«Колеги у процесі дискусії говорили, що дизайн-код громади може бути доволі різноплановим. Культурна та історична ідентичність міста може відрізнятися від старостинських округів. Тому для старостинських округів можливо мають бути інші підходи, щоб формувати власний дизайн-код», — додає Олександ Печененко.

Долучаються підприємці та активісти

Окремо діє робоча група підприємців, яку очолив Тарас Руденко. До неї увійшли Дмитро Собакарь, Андрій Безкоровайний, Микола Кириленко, Артур Кобзарь. Також у її складі заступниця міського голови Тетяна Бардіна.

Поки Тарас Руденко не оголошує основну задачу, над якою працюватиме робоча група, адже наразі її ще напрацьовують. Однак, нині робоча група налаштовується на співпрацю з місцевим бізнесом.

«Кожен сприймає дизайн-код по різному. Хтось як брендбук, хтось як упорядження реклами, а хтось як формування урбан-простору і міської архітектури. Водночас ми займаємося рекламними елементами та очищенням фасадів. Поки займаємося лише рекомендаціями, адже не маємо права впливати законодавчо».

На думку Руденка, дизайн-код Полтави має охоплювати не лише окремі вулиці чи райони, а поширюватися на все місто, адже містяни повинні жити у рівних умовах.

«Чому дехто повинен мати кращий благоустрій, а дехто гірший? Дизайн-код не лише зберігає архітектуру міста, він її формує».

Візуальне сприйняття і доступність

Приклад Хмельницького та Чернігова демонструє, що дизайн-код — це комплексний документ, який регулює не лише зовнішню рекламу, а загалом візуальне сприйняття міста. Тому дизайн-код охоплює як елементи благоустрою (мощення, МАФи, лави, огорожі, алеї), так і вимоги безбарʼєрності та доступності.

«Питання дизайн-коду дуже комплексне. Тому одразу зробити і почати впроваджувати не вийде. Це стосується і безбарʼєрності, бо будь-яка вивіска повинна дублюватися інформаційною, тактильною табличкою для людей з інвалідністю. Не можу сказати, що дизайн-код — це питання виключно реклами. Це більше універсальний дизайн. Наприклад, як облаштована тактична плитка, вказівники, щоб було зручно, комфортно і сприймалося візуально», — говорить Олександр Печененко.

У більшості дизайн-код має лише рекомендаційний характер, а як документ не має юридичної сили. Тому ключовим завданням робочої групи при «ІРМ» буде переведення документа у юридичне поле. Як імовірні варіанти розглядають такі: розроблення регуляторного акту або внесення змін до наявних документів.

Юридична сила, а не рекомендації 

За словами Олександра Печененка, згідно з досвідом інших міст, є три шляхи запровадження дизайн-коду. Перший — законодавчий, щоби містяни обовʼязково дотримувалися правил.

Другий — дизайн-код матиме лише рекомендаційний характер, а отже місцева влада зможе лише радити свідомим підприємцям дотримуватися дизайн-коду.

«Утім ми ж розуміємо, що це може спричинити такий ефект, коли комусь окей, а комусь не подобається таки підхід», – додає Печененко.

Третій — відмовитися від запровадження дизайн-коду.

«У такому разі, колись воно “вибухне”. Наприклад, на Центральному ринку на вул. Шевченка настільки перенасичена. У більшості рекламні носії розміщені законно у відповідності до паспортів. Утім є дизбаланс між тим, що законно, а що візуально комфортно. Тому дизайн-код має урегулювати, щоб було і законно, і привабливо», — коментує заступник директора «Інституту розвитку міста».

Тому в «ІРМ» пропонують обрати шлях саме запровадження дизайн-коду, який матиме законну силу. Хоча Печененко стверджує, що важко запровадити всі заходи одночасно. Тому, ймовірно, напрацюють окремі регуляторні акти для розміщення реклами й для обʼєктів благоустрою. За дотриманням цих правил пропонують закріпити профільні комунальні служби, наприклад, за озелененням доглядатимуть «Декоративні культури», за зовнішню рекламу та вивіски відповідатиме «Полтава-сервіс» та Інспекція по контролю за благоустроєм.

«Місцева влада зможе ставити певні вимоги до підприємців та мешканців, коли вони планують розміщувати рекламу, встановлювати паркани, висаджувати дерева, змінювати мощення в центрі міста. Тобто дизайн-код повинен регулюватимся нормативними актами, щоби у нього була юридична сила».