«Матеріалісти» — рефлексія на сучасні стосунки: огляд прем’єри

%%title%% 12 червня у прокат вийшов ромком «Матеріалісти», де в головних ролях зіграли Дакота Джонс, Педро Паскаль та Кріс Еванс. Це вже як мінімум три причини переглянути стрічку. А чи є ще четверта і п’ята – нумо розбиратись.

12 червня у прокат вийшов ромком «Матеріалісти», де в головних ролях зіграли Дакота Джонс, Педро Паскаль та Кріс Еванс. Це вже як мінімум три причини переглянути стрічку. А чи є ще четверта і п’ята – нумо розбиратись. Під час перегляду трейлера моє перше враження було: ще один банальний фільм про любовний трикутник. Але він виявився кращим.

На основі реальних подій 

За сюжетом шлюбна менеджерка Люсі (по-нашому сваха, певною мірою любовна рієлторка) за допомогою чистої математики та слизеринського прагматизму знаходить пари для своїх клієнтів. Але в її житті з’явилася непередбачувана дилема: багатий та вишуканий Гаррі чи коханий та люблячий Джон. Та це не просто історія, придумана аби не мовчки. Режисерка і сценаристка Селін Сон мала подібний досвід у житті. До двох номінацій на «Оскар» за фільм «Минулі життя» вона збиралася працювати баристою чи нянею, а взяли її на вакансію шлюбної менеджерки.  Такий цікавий досвід дав Селін зрозуміти — вона напише про це. Режисерка зазначає, класичні британські любовні романи зі шлюбним контрактом були орієнтирами для фільму. У подібних стрічках кавалери зазвичай багаті випадково. А у фільмі «Матеріалісти» гроші – це пріоритетний ресурс, з яким головній героїні так легко не щастить. З віком люди стають матеріалістами в контексті стосунків. Це робить романтику та щирі почуття привілеєм для юнацтва. 

Масовий ринок

Люсі — найкраща шлюбна менеджерка в компанії. На її рахунку дев’ять одружених пар. Вона враховує запити клієнтів та обчислює ідеальний метч, наче пазл, й організовує побачення. Людей, які шукають стосунки, дівчина називає масовим ринком, де нішові товари не мають великого попиту.  Фільм висміює шалені стандарти чоловіків і жінок: хочу, аби вона була зрілою та дорослою, але 29 років вже занадто, тільки консервативний республіканець котофан, неважливо яка, лише худа. У стрічці великий акцент на тому, що жінки помішані на зрості 1,80, аж доброму, розумному та хорошому багатію довелося зробити операцію зі своїми 1,68 метром.  Під час перегляду фільму я думала, як це надокучливо спілкуватися з шукачами пари, підлаштовуватися під їхні забаганки та слухати маячню. Але я навіть не замислилася про потенційну небезпеку від цих клієнтів. Режисерка нагадала, що може трапитися, коли незнайомці ідуть на побачення навіть у людному місці. Люсі довго не могла знайти пару для Софі. Та після довгоочікуваного побачення клієнтів головна героїня подзвонила кавалеру Марку і дізналася від нього, що все пройшло чудово. Люсі була дуже рада, бо нарешті знайшла Софі пару. Другого дня на роботі дівчині сказали, що він зґвалтував клієнтку.  Справді важливо, що фільм нагадує про подібне.

Формула кохання 

Ідеальну формулу Люсі визначила і для себе. Згідно з логікою, вона пасує мільйонеру Гаррі. Бо її запит — гроші, а його — розумна та розсудлива партнерка. Вони складалися в пазл, але відсутність почуттів зіпсувала картину. Ось такий парадокс — щасливе кохання не базується на хорошому збігу. Це щось інше, не підвладне здоровому глузду. На початку фільму я хотіла, аби головна героїня залишилася з Гаррі, проте в кінці я цілком зрозуміла її вибір зійтися з колишнім Джоном. Вони розійшлися, бо вона чесно сказала, що не хоче жити в бідноті. Але тим, кому судилося бути разом, не завадять навіть мільйонер та минулі конфлікти. Люсі та Джон показали, що стосунки — це більше ніж угода. Він заради неї готовий змінити спосіб життя й працювати, а вона — зрадити принципи.  Стрічка «Матеріалісти» показує, що раніше партнерів обирали, орієнтуючись на кількість корів, право на спадок чи цілі зуби, так і зараз люди повигадували собі стандарти, шукають вигідну інвестицію. Та чи стають вони справді щасливими після «перспективного вкладення»?

Нащо одружуватися

Також Селін Сон актуалізує питання, нащо люди одружуються.  — Бо мені подобається, як заздрить сестра і це додає впевненості. — Бо мені потрібна така «ідеальна» жінка. — Бо я хочу родину, а не бути самою. Але фактично люди цього потребують, бо так узвичаєно адаптуватися до норм суспільства: лише вищий партнер, я нікому не буду потрібна після 40 років і так далі (ще є ті, хто геть нагліють і беруть приклад з Леонардо Ді Капріо).  Тож це змушує розфасувати свої мрії та цілі: «Чи справді я цього хочу, чи це лише нав’язана суспільством думка».

То яке враження 

Меседж фільму актуальний, але чи сподобалася мені ця стрічка на 100% важко сказати. Мабуть, глибоко всередині, я трішки ще хотіла, аби головна героїня залишилася з Педро Паскалем. Ще цікаві жанри «Матеріалістів»: романтика та комедія. Доки романтика питань не викликає, та щодо комедії я сумніваюся. Прем'єра має кілька вдалих жартів, але це точно не хі-хі та ха-ха.  Загалом фільм залишає приємні враження, і його варто подивитися, навіть знаючи спойлери, які ви щойно прочитали. Бо, можливо, він допоможе розібратися у власних стосунках і краще зрозуміти інших людей.