На Полтавщині понад 400 церков московського патріархату: як перейти в українську

Доки представники московського патріархату в росії освячують зброю, якою вбивають українців, та благословляють «православних шахідів», деякі священнослужителі та віряни відстоюють цей же патріархат в Україні.

Доки представники московського патріархату в росії освячують зброю, якою вбивають українців, та благословляють «православних шахідів», деякі священнослужителі та віряни відстоюють цей же патріархат в Україні. Вони можуть до останнього пручатися виходу з московського патріархату, навіть коли цього хоче громада. Та ось 18 серпня, за приписом Державної служби України з етнополітики та свободи, УПЦ має вийти з російської православної церкви. Але віряни Полтавщини з цим не поспішають. Скільки наразі церков підпорядковуються москві, та як громаді покинути цей патріархат — розбираємося в матеріалі. У Полтавській ОВА повідомили, що з 2019 по 2024 рік на Полтавщині 17 громад перейшли до ПЦУ. Протягом 2025 року перейшли ще п’ять громад. Також у 2024 році одна громада вийшла зі складу УПЦ та стала незалежною. Наразі в УПЦ московського патріархату залишаються 463 громади області.

Про розрив зв’язків з москвою

З 20 травня по 8 липня 2025 року Державна служба України з етнополітики та свободи досліджувала афілійованість Київської митрополії Української православної церкви з іноземною релігійною організацією, діяльність якої в Україні заборонена відповідно до статті 3 Закону України «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій». Простіше кажучи, служба перевіряла зв’язки української церкви з російською православною церквою. ДЕСС винесла припис УПЦ (МП): відповідно до законодавства, Київська митрополія УПЦ має вийти зі структури російської православної церкви. 

• Всі статути РПЦ мають втратити чинність для українських церков. 
• Також потрібно відкликати священнослужителів, ченців та черниць УПЦ з усіх керівних та церковно-канонічних органів російської Православної Церкви. 
• Митрополит Київський має отримати від головних церковних рад рішення, які скасовують все, що російська церква робила з українськими парафіями та їхнім керівництвом.
•  Предстоятель УПЦ  має публічно заявити про незгоду з призначенням до статутних органів управління РПЦ та підготувати заяву для припинення повноважень і розірвання зв’язків з РПЦ.

Зробити це потрібно до 18 серпня 2025 року.

Як на Полтавщині позбуваються Московського патріархату

Ми поспілкувалися з Благочинним Лубенського округу, настоятелем церкви Святого Пантелеймона, протоієреєм Володимиром Ігнатовичем про те, як церковній громаді вийти з московського патріархату. За словами протоієрея, все залежить від суспільства: важливо підняти людей попри поширену позицію «моя хата скраю» та повести їх на збори. На думку Володимира, найкраще, коли на зборах будуть прихожани церкви, бо їх найлегше залучити. Для перереєстрації церкви достатньо десяти осіб, але все ж чим більше, тим краще. Наприклад, перехід Новооржицької релігійної громади до ПЦУ відбувся успішно з першого разу під керівництвом Володимира. Московських попів підтримували максимум семеро, а понад 100 людей — на стороні переходу. Тож все пройшло за простою схемою:  

• обрали голову та секретаря зборів;
• люди зареєструвалися;
• проголосували «за», «проти», «утрималися»;
• відправили документи в обласну державну адміністрацію.

Поціновувачі УПЦ не зареєструвалися, тож навіть кількох людей «проти» не було. Промосковські були готові здатися, бо встигли винести антимінс та інші реліквії з церкви. Також Володимир Ігнатович пригадує історію в Покровській громаді, де три місяці тому люди з настоятелем об’єдналися та вирішили, що більше не можуть служити москві, яка убиває наших людей. Люди подали документи та перереєстрували церкву. Проте майже десяток прихожан покинули церкву. Ще був випадок, коли Благочинний Пирятинського округу хотів перевести собор Різдва Богородиці до ПЦУ. Проте наразі церква так і залишилася з московським патріархатом, бо було кілька помилок в організації.  Важливо провести збори один раз і відстояти до кінця, бо двічі важко організовувати людей.  До речі, ідея не віддавати ключі практикується промосковськими священнослужителями по всій Україні. Наприклад, Суспільне Чернігів повідомляло, що релігійна громада Корюківки на зборах проголосувала за перехід Свято-Вознесенського храму до ПЦУ. Проте Настоятель отець Олександр разом з іншою частиною вірян виступили проти переходу. Легітимність майже одноголосного рішення УПЦ не визнала, і парафіяни ПЦУ не можуть ходити на богослужіння, бо отець Олександр не віддає ключ.

Отже, покрокова інструкція переєстрації церкви з УПЦ (МП) до ПЦУ

На сайті Patriarchia.org.ua  є інструкція разом з шаблонами документів. Щоб перейти до Православної церкви України, потрібно:

1. Створити ініціативну групу, та її голова має розробити форму опитувального листа.
2. Скласти протокол зборів про створення ініціативної групи і надати його до сільської ради для реєстрації.
3. Створити бланки для опитування та провести його.
4. Організувати збори релігійної громади. Вони нагадують збори ОСББ: обрати голову та сформувати президію зборів, рішення ухвалює більшість.
5. Перереєструвати статут. Якщо люди вирішили переходити до ПЦУ, то зміни про підпорядкування потрібно внести до статуту громади. І тоді оновлений статут має перереєструвати місцева влада. За чинним законом, це зобов’язані робити в обладміністрації.

Місцеві посадовці мають зареєструвати статут протягом місяця, а на повідомлення про своє рішення вони мають 10 днів. Якщо обласні посадовці захочуть долучити експертів, представників міських чи сільських рад, то цей термін розтягується до трьох місяців.

Що буде, якщо УПЦ не перейде до ПЦУ до 18 серпня

Юристка з адвокатського об’єднання «Актум» Тетяна Лебєдєва розповідає, що якоїсь відповідальності за не перехід до ПЦУ не передбачено.

***

Як виявилося, перейти з УПЦ до ПЦУ геть не складно, єдина перешкода — це промосковські віряни та настоятелі. Але громада може впоратися і з цим, якщо люди об’єднаються та матимуть чітку мету. Здійснено за підтримки Асоціації «Незалежні регіональні видавці України» та Amediastiftelsen в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів.