Оберіг від нечистої сили: як розмалювати свою першу писанку

Раніше яйця розмальовували не лише на Великдень. Писанки супроводжували наших предків впродовж весняного циклу: від Стрітення до Трійці. До речі, у давнину їх малювали на сирому яйці, сповненому життя і сили. Як змінилося це мистецтво з тих часів, про символізм традиційних орнаментів і поради для тих, хто хоче зробити першу писанку — у матеріалі «Полтавської хвилі».

Народне прислів'я говорить: доки люди будуть писанки писати, поки буде світ існувати.

За радянських часів писанкарство пережило занепад, розпис яєць заборонявся і переслідувався. Але завдяки майстрам сьогодення, як от Аліна Лесична, традиція зберігається й існуватиме століттями. Дівчина присвятила цьому мистецтву половину свого життя.

«Писанка привабила мене своєю витонченістю і загадковістю. Тільки уявіть, створити елемент декору з яєчної шкарлупи, воску і барвників. Іноді мене запитують: “Чому ти працюєш на шкарлупі яйця, це ж так тонко, один невірний рух і робота нанівець?”. Але навіщо малювати на дерев'яному яйці, якщо краса в тому, щоб працювати з крихким матеріалом», — каже майстриня.

Вона розповідає, що великодні яйця існують декількох типів:

• Крашанка, яку всі знають: варене яйце, пофарбоване в один колір;
• Крапанка — це коли яйце фарбують в один колір, а потім наносять різнобарвні крапки;
• Дряпанка — кольорове яйце, на якому гострим предметом видряпують візерунок;
• Традиційна писанка;
• Витравлена писанка: на біле яйце наносять восковий орнамент і занурюють його в оцет, у результаті чого кислота роз'їдає шкарлупу, утворюючи рельєфний малюнок.

Кожен візерунок на писанці має сакральне значення, розповідає Аліна. Зірка або ружа — знак здоров'я і кохання. Раніше для того, аби зізнатися у своїх почуттях, дарували яйце з таким візерунком.

«Грабельки» додавали в орнамент, щоб викликати дощ і вберегти врожай від засухи. «Безкінечник» — також символ води. Завитки означають зародження життя, а «сосонки» — вічну молодість. Візерунок, схожий на драбинку, символізує ріст, удосконалення і досягнення мети. Яйця з квітковими малюнками дарували незаміжнім дівчатам, які хотіли вийти заміж і мати дітей.

Популярний також метод розпису «сорококлинка», коли яйце геометрично розділяють на багато трикутників, зазвичай їх 48 або й більше. У кожному трикутнику малюють різні символи. Є повір'я, що розмальовуючи таку писанку треба загадати 40 бажань і вони здійсняться.

Та є один традиційний орнамент, особливо актуальний для українців уже 10 років поспіль — «циганські дороги». Це суцільна лінія, яка огортає яйце і повертається до свого початку. Існує легенда, що зло, потрапляючи на циганські дороги, блукає тими шляхами й не може повернутися до людини. Тому такі писанки виконують роль оберега від нечистої сили.

«Щоб по наших дорогах не блукали ті, кого не запрошували», — каже майстриня.

Аліна розповідає, що для писанок можна використовувати будь-які пташині яйця. У Сполучених Штатах, наприклад, розмальовують яйця страуса ему, які мають темно-синій колір. Сама ж майстриня пробувала розписувати перепелині яйця.

Поради для тих, хто хоче створити свою першу писанку:

1. Обирайте яйця зі щільною шкаралупою, без дефектів й тріщин. Для початку необхідно видути яйце: зробити отвори з двох сторін, за допомогою повітря виштовхнути вміст, промити шкарлупу водою і дати їй висохнути. Така заготовка називається видутка.

2. Бажаний візерунок можна нанести спочатку олівцем. Далі слід працювати писачком — це спеціальний інструмент для розпису. Його можна зробити вручну або розтоплювати віск окремо і працювати гострим предметом.

3. Для розпису обирайте саме віск, а не парафін (він погано тримається на шкарлупі). Будьте уважними, бо лінії, які ви нанесете, стерти неможливо.

4. Після фарбування яйця, зніміть віск, розтоплюючи його над свічкою і стираючи серветкою.

5. Не намагайтеся відразу відтворити якісь складні й деталізовані узори. Оберіть простеньку писанку, але вона у вас обов‘язково вийде.

Залежно від орнаменту і кількості кольорів, виготовлення однієї писанки займає від півтори години до чотирьох.

Раніше «Полтавська хвиля» розповідала, які паски пекли на Полтавщині та як готувалися до свята наші предки.