Полтавська Хвиля - Всі новини Полтави та області
Війна
3 хв читання

Полтавщина втратила ще десятьох захисників у російсько-українській війні

0
Полтавщина втратила ще десятьох захисників у російсько-українській війні

Тарас Міщенко, Володимир Вааль, Денис Радченко, Ігор Колісник, Анатолій Струць, Руслан Зуй, Віктор Богатирьов, Олександр Довженко, Руслан Лебедин та Олег Сморочинський полягли під час боротьби з російськими окупантами.

Тарас Міщенко, Володимир Вааль, Денис Радченко, Ігор Колісник, Анатолій Струць, Руслан Зуй, Віктор Богатирьов, Олександр Довженко, Руслан Лебедин та Олег Сморочинський полягли під час боротьби з російськими окупантами.

Олександр Довженко

12 липня 2025 року від хвороби помер воїн Олександр Довженко. Народився він 16 серпня 1977 року у Пирятині. Закінчив Пирятинську школу №6. У лютому 2017 року пішов на військову службу за контрактом. Служив на посадах механіка-водія-оператора. Брав участь в Операції об’єднаних сил на сході України. З перших днів повномасштабного вторгнення перебував у найгарячіших точках бойових дій. У захисника залишилися мати, сестра та син. 13 липня воїна провели в останню путь.

Руслан Лебедин

2 липня 2025 року під час виконання бойового завдання загинув Руслан Лебедин. Воїн народився 15 листопада 1986 року. Проживав у Гадячі.

Денис Радченко

16 липня 2025 року Диканська громада попрощається з полеглим воїном Денисом Радченком. Він народився 19 травня 1991 року. Прощання із загиблим воїном відбудеться о 10:00 біля Свято-Успенського собору у Полтаві. Потім кортеж прямуватиме в село Великі Будища. Жителів села закликають сформувати «живий коридор» памʼяті та шани.

Анатолій Струць

Воїн народився 21 січня 1985 року в селі Бородаївка Верходніпровського району Дніпропетровської області. У 2000 році закінчив 8 класів Правобережанської середньої школи та переїхав на постійне місце проживання в селі Калашники Полтавського району в будинок бабусі та дідуся. У 16 років Анатолій отримав паспорт та розпочав трудову діяльність на заводі «Електромотор» у Полтаві, де з початку 2001 року по квітень 2003 року працював інструментальником. З квітня по листопад 2003 року проходив службу у ЗСУ. Після закінчення військової служби, продовжив роботу на заводі «Електромотор». З початку повномасштабного вторгнення Анатолій Струць долучився до армії.
У лютому 2023 році отримав мінно-вибухову травму голови, пройшов лікування. 30 жовтня 2024 року його повторно мобілізували до війська. Він проходив службу на посаді кулеметника механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону військової частини, мав військове звання старший солдат.
2 липня Анатолій Струць помер під час виконання службових обов’язків у населеному пункті Широчани Криворізького району Дніпропетровської області.

Ігор Колісник

Четвертого липня у Краматорському районі отримав поранення захисник з Новосанжарщини. Ігора Колісника евакуювали з поля бою до лікарні Мечнікова, де наступного дня він помер. З воїном попрощалися 14 липня у Нових Санжарах. Його поховали на місцевому кладовищі.

Володимир Вааль

14 липня у Кременчуці провели в останню путь сержанта Володимира Вааля. Воїн загинув 6 січня 2025 року на Донеччині під час виконання бойового завдання. У 25-річного захисника залишилися дружина, син і мати.
Поховали воїна на Свіштовському кладовищі поруч з іншими військовими, які загинули в російсько-українській війні.

Руслан Зуй

Воїн народився 23 грудня 1989 року в Загрунівці. Після закінчення девʼятирічки у рідному селі, здобув загальну середню освіту у Воскобійницькій школі, а згодом хлопець навчався у Полтавському професійно-технічному училищі. По закінченню навчання влаштувався водієм у СТОВ «Воскобійники». Невдовзі Руслан з коханою переїхали жити до Полтави. Через напад росіян Руслан Зуй став на захист країни. Воїн загинув 7 липня через влучання ворожого FPV на Сумщині. 11 липня із захисником попрощалися у Зіньківській громаді.

Віктор Богатирьов

11 липня у Кременчуці попрощалися з воїном Віктором Багатирьовим. У військового залишилися мати, дружина та син. Віктор Богатирьов навчався і жив у Кременчуці. Він захищав нашу державу від російської ворожої агресії з квітня 2023 року. Служив старшим солдатом, помічником гранатометника у одній із військових частин Національної гвардії України. Помер військовий  8 липня 2025 року через отримане на Донеччині поранення. Поховали воїна на Свіштовському кладовищі.

Тарас Міщенко

11 липня 2025 року загинув житель Миргородщини Тарас Міщенко. Життя воїна обірвалося під час евакуації поранених на східному напрямку через ворожий артилерійський обстріл.

Олег Сморочинський

Воїн народився 21 березня 1969 року, проживав у Полтаві. Проходив службу на посаді — старший технік групи обслуговування радіоелектронного обладнання вертолітної ескадрильї. Помер 8 липня 2025 року через серцеву недостатність в районі виконання завдань за призначенням в Київській області. 12 липня Полтава провела захисника в останню путь. Вічна памʼять загиблим воїнам!
0

Автори

0 статей
0 підписників

Підписуйтеся
на розсилку

Блоги

Підписуйтеся
на розсилку