Жити в напрузі, це те саме, що спробувати заснути в одній кімнаті з летючим комаром. Наче все і нормально, нічого глобального життю-безпеці не загрожує, але оте «зззззз», схоже на бормашину, конкретно так отруює омріяне ще зранку почуття повного єднання з ліжечком.
Та як говориться, в кожному жарті є частка правди. Більшості з нас добре знайомий вінегрет в голові, який складається з втоми, дратівливості, неспокою, плаксивості, спустошення і проблем із концентрацією уваги. Точніше, симптоми можна перелічувати без зупину. До того ж на рівні тіла напруга теж проявляється проблемами зі сном, апетитом, дискомфортом у м'язах і специфічним головним болем, коли здається, що чоло стискає металевий обруч.
От за описом вийшов типовий студент під час сесії, або вчитель у перші тижні вересня. Насправді мало хто зараз може похизуватися хронічним дзеном. У більшості з нас динамічний стиль життя з масою повсякденних завдань, акценти на багатозадачність і слабкий фільтр щодо потоку інформації, яка виливається на голівоньки щохвилинно.
Але, короткотривала психоемоційна напруга може бути корисною. Вона мобілізує розумову діяльність, вмикає режим «бачу ціль, не бачу перешкод» і дозволяє швидко та ефективно вирішити проблемну ситуацію. Хронічне ж перебування в режимі «Вкл» загрожує проблемами зі здоров'ям. І фізичним і ментальним.
Особисто мені здається, що в сучасної людини не так багато варіантів поведінки у ситуації з постійною напругою. Перший – не робити нічого, періодично підліковуватися, прибираючи симптоми ліками й «знімати стрес» через вживання традиційних національних напоїв.
Другий варіант – опановувати навички саморегуляції, навчатися бути господарем власному тілу і голові. На перших порах, останній буде доволі таки ресурсозатратним, можливо навіть дратуватиме. Тоді виникатиме бажання плюнути на те все і розслабитися звичним методом, але то лише спершу! Мозку потрібен час, щоб освоїти нетипові для нього стратегії поведінки, а він — той ще консерватор!
Я розповім про способи-п'ятихвилинки для подолання напруги, які в мене працюють стовідсотково. Звісно, на їх опанування потрібен певний час, але в потрібний момент, вони виконуються уже автоматично.
Спосіб 1. Проявити напругу
У момент, коли я відчуваю якийсь із її симптомів, то зупиняюсь і кажу собі: «Так, Інночко, а що в тебе із щелепою, дорога? Напружена? З чого б це? Що я таке почула-прочитала-побачила-подумала, що змушує мене зціплювати зуби?» Спершу буває доволі складно визначити причину, особливо, якщо постійно жуєш ментальну жуйку, програючи в голові одні й ті ж думки по колу (негативні, в основному). Та з часом, практикуючи хвилини усвідомленості, це стає все легше і легше. Коли причину виявлено, знову починаю розмову з приємною людиною: «Так, я переживаю через те, що Тушканчик великий потрапив до Червоної книги. Я можу на це якось повпливати? Ні? То який сенс через це псувати здоров'я? Придумаю собі цікавіше заняття». Якщо причина, яка викликала наругу, у сфері мого, хоча б мінімального впливу, я починаю думати, як можна повпливати на ситуацію. Ну і втілюю в життя те, що понавигадувала.
Цей спосіб працює у двох напрямках. По-перше, я говорю напрузі «Я тебе бачу», а все, що виходить із тіні стає безпечнішим. По-друге, я повертаю собі контроль над ситуацією, хоч малееееесенький, та все ж. Часом, самого визнання факту емоційного перенавантаження вже достатньо, щоб знизити його прояви. Ти чесно зізнаєшся «Я втомилася», і йдеш спати (закреслено), відновлюватись, а це часто заміняє собою десятки релаксацій.
Спосіб 2. Діяти через тіло
Для мене він найпростіший. Всі емоційні стани відчуваються фізично. Якщо прослідкувати, де в тілі проявляється напруга, можна працювати безпосередньо з постраждалим місцем — помасажувати його. Часто це відчуття дає про себе знати в районі шиї та плечей. Масаж цієї області теплими руками, допоможе розслабитися і відновити там повноцінний кровообіг, а, отже, повернути ясність і легкість голові. Крім того, в стані емоційної напруги часто спазмується шкіра голови, з'являється враження, що болить волосся, може виникати головний біль напруги. Допомогти може масаж апоневрозу – зануритися нігтями в шкіру голови та спробувати її позміщувати в різні сторони (ця вправа, до речі, ще в ріст волосся прискорює). Звісно, всі масажні техніки виконуються за відсутності протипоказань.
Якщо відчувається важкість в жувальних м'язах, то можна порухати щелепою зі сторони в сторону, вперед і назад і промасажувати точки їх проєкція на щоках.
Відчутний ефект можна отримати, якщо відчути-уявити, як напружене місце під час вдиху розширюється, а з видихом повертається на місце (хтось прочитавши це подумає «Відберіть у неї те, на чому вона друкує і більше не давайте»).
Якщо стискаються руки, можна потрясти ними, мов струшуючи капельки води.
Загальну напругу може допомогти зняти тепла ванна, улюблені дихальні вправи, танці (і я зараз не про класичну бальну програму).
Спосіб 3. Прогорлатися
Часто психоемоційна напруга може проявлятися як щось зайве в горлі. У такому разі оптимальний варіант – вийти в чисте поле чи в ліс (щоб на вогник не навідалися поліція і швидка), і прокричатися там до несхочу.
Ще варіант – поспівати, не жалкуючи своїх голосових зв'язок.
Караоке я практикую рідко, бо мої вокальні дані самі в кого хочеш напругу викличуть, а от прокричатися десь в полі люблю. І практикую. Але! Якщо ком у горлі відчувається постійно – це явна причина для візиту до лікаря.
Всі ці практики – це SOS-методи, які допоможуть послабити напругу тут і зараз. По хорошому, звісно, краще працювати з першопричинами.
Якщо напруга скоріше співмешканець, а не гість у вашому житті, то, можливо, є сенс звернутися до спеціаліста, який допоможе з цим справитися. Це стосується і складних життєвих обставин, коли людині об'єктивно складно.
Не варто соромитися звертатися до лікаря. Ми ж не пломбуємо собі зуби самостійно, правда? Спокою нам і приємних новин!
