Ретродетективи, казки, поезія: добірка книг з полтавським вайбом


Want a news site like this? Launch your own in minutes.
No code. No developers.
Зміст
Вступ
Сучасне
Класика
Дитяче
Поезія
Дитинство у Полтавському селі, збірка поезій з відчуттям ностальгії, екологічна катастрофа Макухівського сміттєзвалища завуальована в розповідях для дітей, загадкові зникнення в декораціях старої Полтави – ми зібрали для вас перелік книг, які так чи інакше стосуються Полтави та які можна знайти у книгарнях.
Події, першої книги відбуваються в антуражі старої Полтави початку 20 століття. За сюжетом, у підвалі старого будинку знайшли рукопис з описами заплутаних злочинів і моторошних історій. Безслідно зникають декілька дівчат. Таємнича смерть професора медицини. Книжка Олекси Доніча, написана за мотивами загадкового рукопису, проведе цими шляхами, занурюючи в атмосферу такого оманливо спокійного містечка, як Полтава.
«Залізне павутиння» — своєрідне продовження попередньої книги. Події відбуваються у серпні 1905 року, коли збунтована Російська імперія перебуває на межі розпаду. Товариш міністра внутрішніх справ Петро Дурново готує провокації й погроми, піп Гапон наближається до зустрічі зі своєю жорстокою смертю, страйкує Донбас, бойові групи есерів полюють на чиновників найвищого рангу, на Полтавщині біля Миргорода банда «сяйливих скелетів» грабує і вбиває купців.
«Вигнанець і навчена відьма» – це друга частина п’ятикнижного видання про пригоди детектива Платона Чечеля. Події в містичному ретродетективі розгортаються у різних містах, зокрема друга частина присвячена Полтаві. За сюжетом, влітку 1911 року колишній київський слідчий, а тепер вигнанець Платон Чечель, виконує в Полтаві делікатне доручення. Але його затримує в місті ще одна історія – не кримінальна, а містична. У краї діється щось дивне.
«Три лини для Марії» – збірка автора, яка налічує есеї та оповідання, в них автор описує дитинство у полтавському селі в часи розвалу радянського союзу.
«Нічні купання в серпні» — збірка новел, в яких письменник повертається до дитинства, до життєвої мудрості бабусь та дідусів, купання в сільській річці, до переосмислення дорослою людиною себе крізь призму років.
Віталій Запека – письменник, фотохудожник, доброволець, від початку повномасштабного вторгнення знову у війську. Народився в Полтаві.
«Бабах на всю голову» – це зріз буденності війни, в якій автор розповідає про свій особистий досвід під час російського вторгнення в Україну. Збірка налічує нариси з окопів на Сході, хроніки перших днів повномасштабного вторгнення, а також численні історії спілкування й зустрічей з українськими військовими.
«Цуцик» — ативоєнний роман про події на сході України в основі якого – люди. Оповідь ведеться від імені цуценяти, який росте, пізнаючи людські емоції, біль втрат та світ з усіма його небезпеками. Це погляд на людей збоку.
Книга складається з есеїв та тревелогів, які авторка збирала упродовж 12 років. Дія першого есею збірки відбувається в Пирятині, де народилася письменниця. Наступні тексти поєднують різні місця, де їй вдалося побувати.
Авторка написала дилогію. «Реквієм для Рози» – перша частина, яка змальовує життя у Києві 20 століття. Актриса та піаністка пише коханому послання в безвість, описуючи жахіття свого існування в Києві. Чекісти змушують її працювати прибиральницею і після допитів замивати криваві сліди катувань, а пізніше – супроводжувати знущання над людьми грою на піаніно. У наш час ці листи майже столітньої давності потрапляють до рук викладача історії. Він іде слідами авторки, переживає власну драму, шукає паралелі в подіях минулих років.
«Непманша» – логічне завершення роману. Дії відбуваються в Полтаві періоду 20 століття. Товариш головного героя роману пише книгу про Другу Світову війну і випадково знаходить у приватних архівах листи піаністки. У листах розповідається про Полтаву 1923-1930 років, коли у державі набуває обертів нова економічна політика. Місто починає жити бурхливим життям. Паралельно з історичним сюжетом зображується сучасне життя в Україні. Історик Іван – у центрі подій. Він переймається проблемами свого товариша Стаса, який правдами і неправдами намагається визволити єдиного сина з-за ґрат, а ще один товариш йде воювати за Авдіївку.
У цій книзі авторка розповідає про голодомор у Мачухах. Це психологічний роман, який досліджує стосунки між людьми в роки великого штучного голоду 1932-1933 років. Одну з героїнь голод вбиває та знищує все, що вона любить. Ще одну героїню спіткає інша доля — голод її має врятувати, але вона все глибше і глибше тоне у власному божевіллі.
Історичний роман описує події початку 20 століття у селищі Мгар та у Мгарському Спасо-Преображенському монастирі. У період громадянських протистоянь, колективізації та Голодомору головні герої беруть участь у війнах, повстаннях, вони одружуються, народжують дітей та вірять у щасливий кінець своєї історії.
Герої збірки — українці та українки, які пережили воєнні травми й намагаються зберегти волю до життя, психологічну стійкість та оптимізм. У своїх коротких оповіданнях авторка описує думки, емоції та дії персонажів.
Вічна класика про античний світ та життя козаків у ньому протягом 18 століття. Значну увагу автор зосереджує на гастрономічному задоволенні: галушки з салом, пряжені полтавські пундики, лемішка. Присутній одяг, як частина культури. Юнона в його тексті одягла «шнурівку і спідницю», а Венеру він зображує українською пані в «шовковому корсеті». Також важливе місце в поемі займають описи бенкетів: гра на бандурі, скрипках, сопілках, танці гопака і гайдука.
«Наталка-Полтавка» — перший драматичний твір написаний новою українською мовою. Це вічна класика, яка описує історію кохання, де почуття важливіші за матеріальний стан. Автор оспівує духовну велич людини з народу та змальовує життя в українському селі на Полтавщині 19 століття, а події відбуваються біля річки Ворскла.
Ліна Костенко написала історичний роман у віршах про кохання Марусі Чурай, піснярки, яка відома на всю Полтаву та за її межами. Письменниця змальовує життя України 17 століття та порушує питання класової ненависті.
Автор народився в Солошиному Кобеляцького району. В історичному романі письменник розповідає про життя Насті Лісовської, дружини турецького султана Сулеймана І. Дівчина з Прикарпаття потрапляє до гарему та стає улюбленою дружиною володаря Османської імперії.
Ольга Драгоманова-Косач – одна з перших феміністок Наддніпрянщини, перекладачка, письменниця. Народилася в Гадячі. Її соціально-психологічна повість «Товаришки» присвячена проблемі прав жінки в освіті, науці й трудовій діяльності. Головні героїні аналізують становище жінок у тогочасному суспільстві. Обговорюються питання народної мови та націоналізму.
У «Майстерні чаклуна мурахи» малечі відкриється химерний світ, повний загадок. Дорогою до школи хлопець помітив на закинутому будмайданчику дивну сороку, яка не лише поводилася неприродно для пташки, а ще й мала на лівому крилі яскраву, зелену пляму. Ідучи зі школи, хлопець та його подруга побачили на тому місці нову піцерію з дивною назвою «Крокоди» – вони вирішили зайти. Діти опинилися в химерному металевому світі, де ніхто не може говорити правду, бо на всіх наклав страшне закляття могутній чаклун Мураха.
«Глиняний птах» – екоповість, що вийшла друком у видавництві «Навчальна книга – Богдан». Авторку хвилювала тема Макухівського сміттєзвалища, так і виникла ідея розкрити екологічну проблему через текст для дітей.
Згаданий вже автор також пише книжки для дітей. Цього року вийшла друком його проза «Ковбасокрад у Раю». В книзі злодій після крадіжки кільця ковбаси потрапляє під колеса авто і гине. Автор веде свого героя через пригоди в потойбічному світі, цікаві зустрічі, непересічні діалоги та несподівані відкриття. Повчальна історія у своїй жартівливій формі.
«Полінка» – це дві книги пригод чотирирічної дівчинки, яка гостює у бабусі й дідуся-витівника, який любить влаштовувати капості, пригоди та організовувати пошуки скарбів. Завдяки дідусевим вигадкам Полінка не тільки полюбить їсти кашу, а знайде друга, навчиться читати й рахувати та дістане купу подряпин і дізнається чимало нового про довколишній світ.
Тетяна Луньова – письменниця, викладачка, лінгвістка з Полтави.
«Міські пригоди лісової шишки» описують пригоди незвичайної шишки серед людей та розкривають теми екології: вплив забрудненого повітря, розростання сміттєзвалищ, знищення дерев.
«Будиночок, що пахне евкаліптом» – екоказка про підступного торговця екзотичними тваринами, який викрав коаленятко та його маму з їхнього евкаліптового лісу, розлучивши з татом.
«Червона панда на ім’я Феєрверк» розповідає про яскраву, невгамовну червону панду. Він знає таємницю сніжного барса, здатен заспокоїти розлюченого гімалайського ведмедя, пройти три кордони нездоланної імператорської охорони, виграти всі партії в шахи та визволити друга з неволі.
Микола Леонович – поет з Полтави, книжковий дизайнер, ілюстратор. Рік тому митець зник безвісти на фронті. «Повільна людина» включає поезію з уже виданих збірок авторка і нові – читані й нечитані тексти – відтоді й до 2022 року. «Повільна людина» – це також і назва email-розсилки Миколи Леоновича, яка перекочувала на папір.
Письменниця народилася в Горбанівці Полтавського району. На сторінках збірки читач може знайти не лише географію, а й тонкий присмак ностальгії, повернувшись у дитинство. Тут можна пограти в піжмурки з пам’яттю, але спіймати її не вийде, хіба за умови, що ви зможете підкорити весь маршрут: від Гойдалки до Саморобної церкви.
Оксана Гальченко – архітекторка, художниця та письменниця. Живе та працює в Полтаві. У 2023 році вийшла друком дебютна поетична збірка «Розбуди мене», в якій зібрані вірші, написані за перший рік повномасштабного вторгнення.
Наталка Фурса – поетеса з Полтави. Її книга – це своєрідний поетичний щоденник емоцій і почуттів війни, спроб упоратися з ними, осмислити стихію руйнування та смерті і прийняти неприйнятне продовжуючи ростити свою «гору добра».
Юлія Манойленко – поетеса з Лубен. Вірші авторки глибоко жіночі. В них згадується мати-берегиня роду, дівчина — майбутнє народу, наречена. Вона перевтілюється в той чи інший образ та описує це за допомогою віршів.
Єлизавета Карпенко для «Полтавської хвилі»