Тест під сиренами: як Полтава й Харків готують учнів до НМТ під час війни

%%title%% Іспити й вступ до університету — хвилюючий час в житті підлітків. Доки діти з інших країн мають клопіт лише з підготовкою та вибором навчального закладу, в українських школярів на додачу до цього є й серйозніші складнощі — постійний стрес, переривання навчання через тривоги, загроза життю й здоровʼю і як наслідок виснаження і погана концентрація.Ми проаналізували харківський та полтавський досвід, аби показати, як ці регіони адаптуються до воєнних умов й організовують безпечне навчання. Подібні рішення — це приклад освітньої системи, що намагається зменшити втрату знань та продовжити тенденцію незалежного оцінювання.

Іспити й вступ до університету — хвилюючий час в житті підлітків. Доки діти з інших країн мають клопіт лише з підготовкою та вибором навчального закладу, в українських школярів на додачу до цього є й серйозніші складнощі — постійний стрес, переривання навчання через тривоги, загроза життю й здоровʼю і як наслідок виснаження і погана концентрація. Ми проаналізували харківський та полтавський досвід, аби показати, як ці регіони адаптуються до воєнних умов й організовують безпечне навчання. Подібні рішення — це приклад освітньої системи, що намагається зменшити втрату знань та продовжити тенденцію незалежного оцінювання. Ми підготували цей матеріал у співпраці з харківськими колегами з медіа «Накипіло». Директор Харківського регіонального центру оцінювання якості освіти Олександр Сидоренко під час брифінгу розповів, що ЗНО трансформувалося в НМТ, бо потрібно було шукати новий формат, який гарантує якісний, чесний і об'єктивний відбір абітурієнтів:  З початку минулого року у Харківському регіональному центрі освітяни прийняли стратегію для Харківщини, Полтавщини та Сумщини щодо безпечного тесту в укриттях. За словами Олександра Сидоренка, цьогоріч абітурієнти складають тест на сертифікованих комп'ютерах в умовах безпеки, конфіденційності та прозорості. Вступники пишуть НМТ в тимчасових екзаменаційних центрах. Їх розташовують в установах, що належать до сфери освіти та обладнані простим або радіаційним укриттям. У 2025 році тестування відбувається під час основних (14 травня – 25 червня) і додаткових (14–25 липня) сесій. 

Що думають діти про НМТ 

Юля — випускниця Вишняківської школи з Лубенського району поділилася негативними враженнями про тест. Дівчина готувалася до української мови, історії, біології та математики. Відвідувала репетитора кілька років. В укритті, де проводили НМТ, було досить холодно, тож організатори підготували пледи й обігрівач. Інспектори пояснили всі правила, але настанов щодо дій під час надзвичайних ситуацій не проговорювали. За словами випускниці, в місці проведення тестування не було гідної вбиральні, яка не порушувала б особисті кордони дітей. Також з собою не можна було брати речі особистої гігієни. Ірина Гаврик з Полтавського політехнічного ліцею до НМТ готувалася заздалегідь. Комфортно проходила тест в укритті, де почувалася в безпеці. Також дітям проводили інструктаж щодо надзвичайних випадків. Богдана Масенко з Хорольської гімназії старанно готувалася до тестування, відвідувала додаткові заняття. Дівчина розповідає, що перед НМТ у них кілька разів перевіряли документи та розповідали правила. 

Як війна перешкоджає освіті 

Директор Харківського регіонального центру оцінювання якості освіти Олександр Сидоренко під час брифінгу розповідає, цьогоріч у Харківській області для здачі НМТ зареєструвалися 14 300 абітурієнтів, а в Полтавській — 12 800. У кожній з цих областей є 40 тимчасових екзаменаційних центрів для здачі тесту.  Через часті повітряні тривоги абітурієнти мусили переривати тестування та йти в укриття, що хвилювало дітей, заважало сконцентруватися та забирало багато часу. Торік Харківська область була єдиною, де всі діти проходили тест в сховищі. Вступників для безпеки розподіляли між центрами оцінювання, аби тест проходив якомога ближче до місця проживання, щоб дорога була легкою та швидкою. Є чітке завдання забезпечити максимально безпечну дорогу, залучити до цієї роботи органи внутрішніх справ, службу надзвичайних ситуацій та керівників освітніх закладів. Також складним викликом є ментальне здоров’я дітей, адже важко після нічної тривоги писати тест.  У відповідь на запит «Полтавської хвилі» Департамент науки та освіти Харківської обласної державної адміністрації відповів, що відправив листи територіальним органам виконавчої влади про організацію безпечних умов для учасників НМТ. Зокрема це огляди центрів щодо наявності вибухонебезпечних та отруйних речовин, охорони правопорядку в місцях проведення НМТ, надання медичної допомоги учасникам НМТ і працівникам ТЕЦ. Під час брифінгу заступник начальника Полтавської ОВА Антон Чубенко розповів, що цьогоріч збільшили кількість округів здачі НМТ до 12, адже на Полтавщині тестування проходитимуть діти з Сумської та Харківської областей. 

Центри та Літні школи з надолуження освітніх втрат

Але організувати безпечне офлайн НМТ недостатньо, бо освіта в онлайн та змішаних форматах дається взнаки. Директорка Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко зазначає, навчання в дистанційному форматі — це вимушений підхід. Його неможливо уникнути на територіях, де є активні бойові дії чи на тимчасово окупованих територіях, бо всюди недостатня кількість укриттів. Тож як адаптувати освіту під час війни та заповнити дистанційні й повітряно-тривожні прогалини? З цією метою у Полтаві діють центри та літні школи з надолуження освітніх втрат. Їх заснували за підтримки ЮНІСЕФ в рамках проєкту «Підсилення спроможності системи інклюзивної освіти», який реалізує ГО «NOVA UNITED» на території Полтавської, Новоселівської та Терешківської громад.  Микола Бутко – керівник освітніх програм ГО «NOVA UNITED», за чиєї підтримки відбувається проєкт. Він розповідає, що центри з надолуження освітніх втрат є в шести закладах загальної освіти: Супрунівське НВК, подільський ліцей №2, ліцей №13 «Успіх», ліцей №17 «Інтелект», 37-ма школа та ліцей №38. Центри безоплатні, відкриті для учнів з 5 по 11 класи. Тут діти додатково вивчають чотири профільні предмети: українську мову, математику, історію та англійську, а також мають «час для себе», коли психолог безкоштовно допомагає дітям визначити свої сильні та слабкі сторони за індивідуальною траєкторією педагога.  Заняття проходять з 12:00 до 18:00, у групі — 20-25 учнів. Під час повітряної тривоги школярі продовжують навчатися в укриттях. Центри перелічених вище шкіл з жовтня минулого року відвідали 1200 дітей. Викладати в Центрах може колектив з відповідної школи, а також вчителі з усієї громади.  Адміністраторка центру з надолуження освітніх втрат в школі №37 Ольга Рева зазначає, що на місяць проходить 60 занять з чотирьох предметів: Вчитель визначає відсоток засвоєних тем за допомогою анкетування, а на основі результатів розробляють навчальний план. Навчаються учні з інтерактивними дошками та ноутбуками. Адміністраторка центру додає, що під час психологічних годин з дітьми працюють над подоланням тривожності, адже це найактуальніша тема: Вчителька історії Олена Юхименко розповідає як готує школярів до НМТ у центрі: За словами Олени, діти та батьки задоволені якістю занять, їм комфортно та безпечно.  Адміністраторка літніх шкіл Світлана Карасюк ділиться, що на літній школі заняття тривають чотири години: впродовж перших двох годин вивчають один з визначених предметів, а решта часу йде на роботу з психологом.  Вчителька англійської мови Олеся Грінченко з літньої школи розповідає, що завдяки цим заняттям учні наздоганяють програму та отримують соціальну підтримку. Протягом травня-жовтня у центрах надолуження освітніх втрат і на літніх школах планують охопити 3000 дітей. Микола Бутко в організації подібних ініціатив рекомендує запроваджувати гнучку та адаптивну систему навчання, не боятися йти проти чітких шкільних правил та надолужувати освітні втрати творчо і цікаво. 

Навчання під землею

Директорка департаменту освіти Харківської міської ради Ольга Деменко на брифінгу розповіла, що в місті 54 000 школярів. Наразі 8800 дітей можуть навчатися безпечно офлайн у чотирьох підземних школах, шістьох станціях метро та двох навчальних закладах у протирадіаційних укриттях. За словами директорки, у батьків значно виросла довіра до цих шкіл, тож є багато охочих навчатися офлайн.  Також в Харкові створили метросадочки, аби соціалізувати дошкільнят. Заняття відвідують 1400 дітей. На безпечних локаціях у вихідні діти працюють в колективі, готуються до школи.  За безпеку під час навчання в кожному районі відповідає спеціаліст. Весь шкільний персонал проходить інструктаж як діяти під час повітряних тривог.                                                                                                           Протягом повномасштабного вторгнення Харків не втратив жодного навчального закладу в юридичному сенсі. Хоч 60% будівель росіяни зруйнували чи пошкодили, система освіти продовжує функціонувати. У 2025 році в місті 184 школи та 100 000 дітей, що на 20% менше ніж у 2021-2022 роках.

Пріоритет МОН

У Міністерстві освіти та науки України «Полтавській хвилі» повідомили, що згідно з результатами дослідження PISA-2022, освітні втрати українських школярів — 1,5-2 роки. Очне навчання забезпечує якість, розвиток і поглиблення психоемоційних навичок. Проте в умовах війни безпека є ключовим пріоритетом держави, тому уряд інвестує в захищене освітнє середовище. МОН затвердили Методику оцінки ризиків безпеки в системі освіти, що ґрунтується на data-driven підході (метод прийняття рішень та управління на основі аналізу даних та їх використанні для обґрунтування висновків і стратегій). Громади, що перебувають у зонах високого ризику, забезпечать автобусами для підвезення до шкіл з протирадіаційними укриттями. Або девайсами для якісної дистанційки. Наприклад, Запорізький регіон — діти з місць, де безпекова ситуація не дозволяє навчатися офлайн, добираються автобусами до шкіл з укриттями. Комплексна політика «Школа офлайн» передбачає будівництво таких підземних шкіл по всій Україні. До кінця цього року планують завершити 180+ підземних шкіл-укриттів. На будівництво підземних шкіл в протирадіаційних укриттях торік держава виділила сім з половиною мільярдів, а у 2025 році — понад шість мільярдів. Після завершення воєнного стану такі простори можуть бути хабами для різних активностей, у тому числі позашкільних.  Наперекір повномасштабному вторгненню освітяни реалізовують шляхи надолуження навчальних втрат. Спеціальні центри, офлайн навчання та НМТ в укриттях — це приклади вимушеного, але ефективного пристосування до сучасних реалій. Подібні кейси можуть стати методологією та орієнтиром для навчання у воєнних умовах по всій території України.