Україна доєдналася до першого міжнародного дослідження соціально-емоційних навичок учнів

Традиційно шкільна освіта зосереджена на академічній успішності учнівства. Лише віднедавна як у світі, так і в Україні освітні спільноти почали приділяти значну увагу формуванню в учениць і учнів соціально-емоційних навичок (які ще називають soft skills).

У 2019 році Організація економічного співробітництва та розвитку (OEСР) започаткувала Дослідження соціально-емоційних навичок. Це перший міжнародний моніторинг, який проводять так само масштабно і за такими ж високими стандартами якості, як і PISA.

Соціально-емоційні навички — це індивідуальні здібності, властивості та характеристики, важливі для академічних успіхів, конкурентоспроможності на ринку праці, активної громадянської позиції та благополуччя людини.

Мета дослідження:

• надати містам і країнам, які беруть участь у дослідженні, інформацію про соціально-емоційні навички учнівства;
• виявити, як оточення учнівства вдома, у школі та серед однолітків сприяє розвитку соціально-емоційних навичок чи, навпаки, пригнічує їх;
• дослідити, як політика в широкому її розумінні, культурний і соціоекономічний контексти впливають на ці навички;
• сформувати розуміння, як саме впливають соціально-емоційні навички учениць і учнів на їхнє подальше життя;
• показати, що достовірна, надійна та порівнювана інформація про соціально-емоційні навички може бути отримана від різних громад і середовищ.

Інструментом вимірювання є набір тверджень на зразок: «Я люблю дізнаватися щось нове» (про допитливість) або «Я спокійна / спокійний навіть у напруженій ситуації» (про стійкість до стресу). Учень чи учениця має висловити своє ставлення до кожного твердження за допомогою п’ятибальної шкали, де 1 — цілком не погоджуюся, а 5 — цілком погоджуюся.

Дослідження здійснюється за моделлю «Велика п’ятірка» та вимірює рівень сформованості 17 соціально-емоційних навичок учнівства.

Запитання стосуються життя в школі та вдома, взаємин з однолітками, попереднього досвіду. Щоб повно показати ці контексти, опитувальники заповнюють не лише учні, а і їхні вчителі, керівництво школи, а також батьки.

У ДоСЕН беруть участь 15 країн: Болгарія, Бразилія, Індія, Індонезія, Іспанія, Італія, Китай, Колумбія, Мексика, Об’єднані Арабські Емірати, Перу, Україна, Фінляндія, Чилі, Японія. У більшості країн дослідження відбувається лише в деяких регіонах чи містах.

Україна долучилася до дослідження у 2023 році. Для нашої країни організатори зробили виняток, усвідомлюючи цінність і унікальність українського досвіду.

Нині Україна готується проводити польовий етап ДоСЕН у вересні-жовтні. Ініціатива приєднання України до дослідження належить громадській організації «ЕдКемп Україна».

Дослідження планують провести на рівні всієї країни, а не лише певного міста чи області. На сьогодні формується вибірка закладів освіти, як міських, так і сільських, загалом 232 школи.

Олена Промська, директорка Сем'янівського НВК, є регіональним координатором ДоСЕН на Полтавщині. За її словами, уже розпочався підготовчий етап, на якому школи заповнюють гугл-форми з необхідною інформацією.

«Це дасть нам змогу подивитися на себе збоку, ніби вийшовши за межі, з-поза нашої освітньої системи. Безумовно, це дослідження виявить переваги і недоліки в реалізації освітньої стратегії України. Ми зможемо побачити, де слід поліпшити роботу, попрацювати з освітніми політиками, з питаннями підготовки та перепідготовки вчительства, співпраці з батьками та учнями, з громадами, освітніми управлінцями», — відзначає голова Державної служби якості освіти Руслан Гурак.

Результати ДоСЕН в Україні так само можуть стати рушієм змін в освітніх політиках на рівні держави, стати пріоритетом у впровадженні НУШ на рівні базової освіти та підтримати тяглість реформи.

Результати дослідження за даними всіх країн будуть оприлюднені у 2024 році.