Знущання на камеру як новий «тренд»: як запобігти булінгу, що шириться на Полтавщині

%%title%% В Україні, й на Полтавщині зокрема, почастішали випадки знущання та булінгу серед підлітків. Все поширенішою стає тенденція фіксувати цькування на відео чи фото й розповсюджувати соцмережами.  Статистика говорить, що за останні п'ять років в Україні поліціянти виявили понад 1300 випадків булінгу серед неповнолітніх. Чому це відбувається, як діяти в подібних обставинах, яка відповідальність чекає на кривдників та як запобігти цькуванням — у матеріалі.

В Україні, й на Полтавщині зокрема, почастішали випадки знущання та булінгу серед підлітків. Все поширенішою стає тенденція фіксувати цькування на відео чи фото й розповсюджувати соцмережами. Статистика говорить, що за останні п'ять років в Україні поліціянти виявили понад 1300 випадків булінгу серед неповнолітніх.  Чому це відбувається, як діяти в подібних обставинах, яка відповідальність чекає на кривдників та як запобігти цькуванням — у матеріалі.

Поглянемо на ситуацію в нашому регіоні

За останні роки в Полтавській області зафіксували близько 20 випадків булінгу дітьми відносно дітей. Пригадаємо справи, вироки у яких ще не оголосили. Хоча їх не класифікували як булінг, але факт жорстокості зафіксували. 1. У червні 2024 року, на одному з пляжів Котельви, троє хлопців (двоє з них — неповнолітні), вчинили сексуальне насильство над 12-річним хлопчиком. Вони знімали це на телефон.  З реєстру відомо, що під час першого судового засідання дії хлопців кваліфікували як дрібне хуліганство. Розголосу злочину надали місцеві жителі та Уповноважений Верховної Ради з прав людини. Місцева жителька Ярослава Скороход у соцмережах стверджувала, що хлопчику, над яким знущалися зловмисники, 12 років. Жінка розповіла, що перше судове засідання провели без його матері, яку про нього навіть не повідомили. Батьки кривдників відбулися штрафами.  Після розголосу справи та перевірки, від виконання обов’язків на період службового розслідування відсторонили:

• начальника сектору поліцейської діяльності в Котельві;
• його заступника;
• інспектора ювенальної превенції;
• заступника начальника поліції Зінькова, в.о. начальника сектору поліцейської діяльності в Котельві.

Десятьох правоохоронців притягли до дисциплінарної відповідальності. За інформацією поліції, 15-річний та 22-річний хлопці, які знущалися з дитини, постануть перед судом. Злочинців звинуватили у сексуальному насильстві, вчиненому за попередньою змовою групою осіб щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років. Дії повнолітнього кваліфікують як втягнення неповнолітнього у протиправну діяльність. Третьому підозрюваному в знущаннях на той момент було менш як 14 років. За словами речника поліції Полтавщини Юрія Сулаєва, він не підлягає кримінальному переслідуванню так, як неповнолітні (14-18 років) чи дорослі.  У коментарі журналістам представник Омбудсмена у Полтавській області Владислав Носенко сказав, що розслідування у цій справі ще триває. Вироку немає досі.   2. У 2024 році у Горішніх Плавнях неповнолітні побили підлітка в підвалі будинку. Правоохоронці відкрили кримінальне провадження та кваліфікували справу як хуліганство.  3. У березні 2025 року в Зінькові на території недобудови діти 10, 11, 12 та 14 років побили 10-річного хлопчика. За тиждень після розголосу справи Омбудсмен Дмитро Лубінець повідомив, що правоохоронці відкрили кримінальні провадження за статтями «Катування», «Виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства» і «Вимагання». Постраждалій дитині надали необхідну психологічну допомогу. Справу розслідують. 

Що говорить статистика

У відповідь на інформаційний запит в Нацполіції України повідомили, що за вчинення булінгу над учнями передбачена адміністративна відповідальність за статтею 173-4 КУпАП (покарання — штраф або громадські роботи).   З початку 2020 року по квітень 2025 року поліціянти зафіксували 1332 випадки булінгу. Найбільше таких епізодів виявили у Тернопільській та Кіровоградській областях, найменше — на Вінничині, Полтавщині та Чернігівщині. У нашому регіоні за ці роки лише 20 випадків знущань з дітей класифікували як булінг.  У ювенальній поліції Полтавщини нам розповіли, що аналіз даних за попередні роки свідчить про збільшення випадків агресії та насильства серед дітей в Україні. Одним із факторів, який впливає на це, стала повномасштабна війна: 

• підвищення рівня стресу й тривожності;
• психологічна напруга в суспільстві;
• втрата батьками контролю над ситуацією через вимушене переселення або службу в ЗСУ.

За словами тимчасово виконуючого обов'язки начальника відділу ювенальної превенції УПД ГУНП Владислава Васюти, для роботи з неповнолітніми потерпілими, свідками злочинів та правопорушниками в Україні застосовують модель «Барнахус». Вона адаптована до роботи правоохоронних органів і системи ювенальної юстиції. На Полтавщині її реалізують у рамках проєкту «Зелені кімнати». Як це працює:

• є спеціально облаштовані приміщення, які допомагають уникнути травматизації дитини під час слідчих дій;
• участь у роботі беруть поліціянти, психологи, соцпрацівники та ювенальні прокурори;
• розмови фіксують на відео, аби уникнути повторних опитувань чи допитів (ці матеріали можна використовувати під час розгляду справи у суді);
• неповнолітньому правопорушнику надають допомогу для його адаптації та недопущення повторних злочинів.

Коли звертатися до Омбудсмена

Представник Уповноваженого з прав людини у Полтавській області  Владислав Носенко розповідає, що до нього рідко звертаються через подібні злочини. Владислав Носенко зауважує, що коли порушують права дитини, варто одразу звертатись до відповідних компетентних органів, які повинні реагувати та захищати. Представник Уповноваженого говорить, що виступає проти поширення відео з булінгом у соцмережах заради розголосу. До представника Омбудсмена варто звертатися, коли органи державної влади та місцевого самоврядування не працюють як слід. Незабаром Офіс Уповноваженого з прав людини запустить пілотний проєкт «Шкільний Омбудсмен». У школах обиратимуть дитину, яка слідкуватиме за дотриманням прав кожного учня.

Яка юридична відповідальність чекає на кривдників

Ювенальний поліціянт Владислав Васюта також розповів, що відповідальність, яка чекає на агресорів, залежить від виду порушення, тяжкості злочину чи особи кривдника:

• якщо дитина вчинила тяжкий або особливо тяжкий злочин, але їй ще немає 14 років, то вона не підлягає кримінальній відповідальності, однак до неї можуть застосувати примусові виховні заходи;
• підлітки, яким виповнилося 14 років, відповідають перед законом за вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів (умисне вбивство, умисне тяжке тілесне ушкодження чи середньої тяжкості, жорстоке поводження з тваринами, зґвалтування, сексуальне насильство);
• дорослих, які сприяли насильству, або не вжили заходів для його припинення, також можуть притягти до адмінвідповідальності, а за втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність — до кримінальної відповідальності; 
• дорослі (батьки або опікуни) також можуть нести цивільну відповідальність за дитину, якій менш як 14 років. 

За словами юристки Ксенії Надтоки, штраф за булінг – 850-1700 грн. До адмінвідповідальності можуть притягти кривдників, яким виповнилося 16 років. До цього віку — штраф платять їхні батьки або опікуни.  Керівник закладу освіти зобов’язаний повідомляти про випадки булінгу поліції. Якщо він цього не робить, то його також можуть притягти до відповідальності та змусити виплатити штраф до 1700 грн (5 ст. 173-4 КУпАП).  

Види булінгу

• фізичний — штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, стусани, ляпаси, нанесення тілесних ушкоджень;
• психологічний — принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміка обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти, маніпуляції, шантаж;
• економічний — крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей, вимагання грошей;
• сексуальний — принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, жарти;
• кібербулінг — приниження за допомогою електронних пристроїв в інтернеті.

Як допомогти превентивно та що робити з наслідками 

Ми поспілкувалися з фахівчинею психологічного центру «Без Паніки» Мариною Чорнобай, аби дізнатися про проблему булінгу з боку психології. Спеціалістка розповідає, що дитина, яка цькує інших, зазвичай ніколи не зізнається в цьому прямо. Важливо помічати, як дитина поводиться з меншими, слабшими, тваринами, чи приносить дитині задоволення, коли вона принижує інших. Так само потрібно спостерігати, як ви поводитеся з дитиною. Тривожність, небажання йти в школу, раптова втрата інтересу до друзів, часті скарги на самопочуття, зниження самооцінки, дратівливість, втома, «відключення» від світу, бажання завдати собі болю — це крик про допомогу, який не можна ігнорувати, та сигнали, що вашу дитину можуть булити в школі.  У школі вчителі теж можуть помітити та запобігти булінговій тенденції. Основні сигнали — це кепкування, сміх у «змовницькому колі», домінація над іншими. Дитина, яку булять, може сидіти осторонь, бути тихішою, уникати контактів, її навчання може погіршитися та з’явитися відстороненість.  На думку психологині, агресія — це часто мова болю або невміння інакше висловити емоції. Якщо в сім’ї знущаються та цькують — дитина вважає це за норму. Тому важливо не боротися з агресією, а зрозуміти причини її виникнення.   Булінг — це систематичне приниження, образи чи насильство з метою підпорядкувати іншу людину. У нього є чітка динаміка: агресор, жертва і спостерігачі. Булінг — це спосіб самоствердження коштом іншого. І в обох випадках дуже важливо не просто «гасити» поведінку, а розуміти, що за нею стоїть.

Про підтримку

Булінг — це травматичний досвід, який може надовго зіпсувати уявлення дитини про себе, людей і світ. Самотність у цьому — ще більша травма. Тому звернення по допомогу — не слабкість, а сила. У жодному разі не варто казати: «сам винен», «чому не дав здачі?», «що ти їм зробив?» — це лише посилює травму. «Покажіть, що ви поруч, готові вислухати, зрозуміти та допомогти. Так, це непросто, коли боляче за дитину (і батькам, і вчителям, і психологам). Але памʼятайте: діти копіюють вашу поведінку. Якщо ви реагуєте агресією — вони теж навчаються захищатися через напад». Дорослий має навчити дитину протистояти знущанню, а саме як захищати свої межі, куди звернутися по допомогу, не замовчувати насильство. Саме так формується емоційна стійкість і здорова самооцінка.

Куди звертатися по допомогу

• • поліція — зареєструє звернення, допоможе з захистом і розслідуванням; 
  • центри безоплатної правничої допомоги — допоможуть із юридичними питаннями; 
  • соціальні служби або неурядові організації (Світло надії, Мобільні бригади соціально-психологічної допомоги) —  підтримка психологів. Якщо мова про постраждалих від домашнього насильства — кризові кімнати, притулки для постраждалих;  
  • гаряча лінія з протидії насильству – 116 123 (анонімно та цілодобово).

Міністерство освіти та науки України разом з Ювенальною поліцією України запустили сайт aikom.iea.gov.ua, де учні та батьки можуть повідомляти про булінг. Якщо ви відчуваєте, що дитина потребує допомоги — не чекайте. Зверніться по підтримку вже сьогодні. Якщо ви стали жертвою булінгу — не бійтеся звернутися по допомогу: до батьків, керівництва школи, вчителів, шкільних психологів чи поліції. Також можна зателефонувати на гарячу лінію 116 123 та дізнатися у фахівців, що необхідно робити далі. Якщо боїтеся поділитися цим із рідними чи кимось у школі — розкажіть про це людині, якій довіряєте. Здійснено за підтримки Асоціації «Незалежні регіональні видавці України» та Amediastiftelsen в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів.