Коротка характеристика регіону
Після 24 лютого 2022 року Полтавська область стала першим тилом, куди могло евакуюватися населення з зони бойових дій, особливо з Харківщини. Російські війська намагалися увійти на територію регіону на початку вторгнення, але ця спроба виявилася невдалою. Українські військові й тероборона міста Гадяч вибили загарбників з області. Колону російської армії зупинили, а екіпажі розбіглися, ховаючись у лісі, де їх виловлювали місцеві мисливці. Згодом цю операцію назвали “Гадяцьке сафарі”.
Специфіку Полтавщини визначають два фактори. З одного боку, область розташована поза зоною безпосередніх бойових дій, тому сюди переміщуються населення та бізнес, а з іншого — регіон все ж надто близький до фронту, щоб тут можна було почуватися цілком безпечно. Особливо це було помітно в перші місяці війни. Від ракетних ударів найбільше постраждало місто Кременчук, де розташована значна частина промислової інфраструктури.
Основний виклик для регіону — збільшення кількості внутрішньо переміщених осіб (ВПО) із сусідніх областей. Лише офіційно зареєстрованих переселенців налічується більше 192 тисяч. Місто Полтава стало транспортним та гуманітарним хабом. На рівні області прийняли Комплексну програму підтримки внутрішньо переміщених осіб. Майбутнім викликом стане відновлення зруйнованої інфраструктури — наприклад, Кременчуцького нафтопереробного заводу та Кременчуцької ТЕЦ.
Політична ситуація на рівні області відносно стабільна, в обласній раді є широка коаліція. Натомість у Полтавській міській раді триває боротьба, яка розпочалася ще напередодні війни. Опозиція кілька разів намагалася усунути міського голову або запровадити військову адміністрацію. У березні 2023 року у зв’язку з вироком суду міського голову Олександра Мамая відсторонили. В міській раді відсутня стабільна коаліція, наразі відбувається узгодження інтересів різних сторін. До того ж Полтавська міська та обласна ради, за даними дослідження руху “ЧЕСНО”, виявилися найзакритішими в Україні.
Економіка області
Область поділена на 4 райони. У ній є 16 міст, 6 з яких — Гадяч, Горішні Плавні, Кременчук, Лубни, Миргород і Полтава — обласного значення. В області сформовано 60 територіальних громад.
Найважливішими галузями економіки є сільське господарство, нафтогазовидобування та промисловість.
Напередодні вторгнення регіон вирощував 7% загальнодержавного обсягу зернових культур, 10,4% — кукурудзи, 9,6% — цукрових буряків, 7% — сої, 6% — соняшнику.
До війни область забезпечувала 60,5% видобутку газового конденсату, 43,4% — природного газу, 10,1% — сирої нафти. В регіоні виявлено 13 родовищ нафти і газу. Загалом майже 90% української нафти й газу видобувають на території трьох областей: Полтавської, Сумської та Харківської.
Джерело: Стратегія регіонального розвитку Полтавської області на 2021–2027 роки
На території області є поклади інших природних ресурсів, зокрема залізних руд. Промислове значення мають Горішньоплавнівське, Лавриківське, Єристівське родовища. Тут працює група компаній Ferrexpo Костянтина Жеваго, до якої входять Полтавський, Єристівський, Біланівський гірничо-збагачувальні комбінати.
Головні промислові центри — Полтава (30,6% загального обсягу реалізованої промислової продукції), Кременчук (30,4%) та Горішні Плавні (17,6%). У місті Горішні Плавні переважає гірничодобувна промисловість, у Кременчуці — машинобудівна й нафтопереробна галузі.
Провідними підприємствами гірничодобувної галузі є ПрАТ “Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат” і ТОВ “Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат”.
Найбільшим підприємством із переробки вуглеводневої сировини є ПАТ “Укртатнафта” (Кременчуцький нафтопереробний завод).
У сфері машинобудування варто виділити ПАТ “Крюківський вагонобудівний завод”, ПрАТ “АвтоКраз”, ПрАТ “Кременчуцький завод дорожніх машин”, ПрАТ “Кременчуцький колісний завод”.
Станом на січень 2023 року у Полтавській області працюють найбільші IT-компанії України — EPAM Ukraine, Ciklum, DataArt, Sigma Software, Avenga.
Кількість населення області на 1 січня 2019 року становила 1400,4 тис. осіб (3,3% від населення України). У 2022 році спостерігається зменшення кількості народжень та смертей порівняно з 2021 роком. Народилося 7 724 дітей, померло 24 599 осіб. Цікаво, що зросла кількість укладених шлюбів — до 10 610.
За даними сайту Work.ua, у березні 2022 року середня пропонована зарплата по Україні становила 15 317 грн, а шукачі роботи в середньому хотіли 16 811 грн. Середня пропонована зарплата в Полтаві — 13 772 грн, очікувана за резюме — 18 504 грн.
Джерело: Work.ua
Станом на грудень 2022 року на обліку внутрішньо переміщених осіб в Україні перебувало 4 893 079 людей, із яких 1 093 821 — діти. В Полтавській області було зареєстровано 222 452 ВПО, з яких 51 154 є дітьми (за даними Громадянської мережі ОПОРА).
Вже за 3 місяці кількість ВПО в регіоні скоротилася. Станом на 21 березня на обліку перебувало 192 715 внутрішньо переміщених осіб, із яких 45 355 діти (за даними, вказаними Департаментом соцзахисту населення Полтавської ОВА у відповіді на запит про доступ до публічної інформації від 21.03.2023 №Д-06/01). Найбільше ВПО прибули з Харківщини. Лише у місті Полтава зареєстровано більше 62 тисяч ВПО.
Наприкінці грудня 2022 року Полтавська обласна рада прийняла Комплексну програму підтримки внутрішньо переміщених осіб на період 2023–2024 років обсягом 2,6 млрд грн. Програма передбачає будівництво житла, забезпечення продуктами харчування й предметами побуту, допомогу сім’ям, підтримку підприємців тощо.
Фінансово-промислові групи
Після початку війни найвпливовішими в області були дві промислово-фінансові групи.
Активи групи “Фінанси та кредит” Костянтина Жеваго зосереджені у містах Горішні Плавні та Кременчук. Жеваго — засновник групи компаній Ferrexpo AG, яка спеціалізується на видобуванні залізної руди в Полтавській області. До складу групи входять гірничо-збагачувальні комбінати. Також Костянтин Жеваго контролює й інші підприємства у Кременчуці, наприклад, ПрАТ “АвтоКрАЗ”. Українське видання Forbes помістило Жеваго на п’яту сходинку рейтингу найбагатших людей України у 2022 році з капіталом 1,4 млрд доларів.
У 2019 році ДБР повідомило Жеваго про підозру в розкраданні коштів банку “Фінанси та кредит”. У 2020 році активи колишнього нардепа на суму 300 млн грн арештували, а в 2021-му його оголосили в міжнародний розшук. Лише в грудні 2022 року Жеваго затримали у Франції, де він очікує на рішення місцевого суду щодо екстрадиції до України.
Восени 2022 року ПрАТ “АвтоКрАЗ” увійшов до переліку підприємств, які стали державною власністю. Рішення стосувалося стратегічно важливих підприємств, пов’язаних із Костянтином Жеваго, Ігорем Коломойським, Вячеславом Богуслаєвим та Костянтином Григоришиним.
ПАТ “Укртатнафта” також опинився серед 5 підприємств, які перейшли у власність держави у листопаді 2022 року. Воно входить до сфери інтересів групи “Приват”, головним активом якої на території області був Кременчуцький НПЗ. Передачу підприємства у власність держави забезпечувала СБУ, вживаючи заходів, аби не допустити дестабілізації роботи заводу.
Збитки через війну
Регіон розташований поза зоною безпосередніх бойових дій. Станом на 31 березня в області пролунало 1193 тривоги. Водночас унаслідок ракетних ударів є жертви серед цивільного населення. Найбільша трагедія відбулася 27 червня, коли через атаку на ТЦ “Амстор” у місті Кременчук загинула 21 людина, а ще 65 людей зазнали травм.
Джерело: air-alarms.in.ua — Статистика повітряних тривог
Загальну суму прямих збитків інфраструктурі України оцінюють у 137,8 млрд доларів США (за вартістю заміщення). У 2022 році щонайменше 109 великих та середніх підприємств зазнали прямих збитків внаслідок російського вторгнення.
Основні руйнування на Полтавщині спричинені ракетними ударами, значна частина яких скерована на місто Кременчук. Серед найбільш пошкоджених об’єктів, за даними проєкту Київської школи економіки “Росія заплатить”, — Кременчуцький НПЗ, активи якого оцінені у 405 млн доларів.
Джерело: Київська школа економіки
24 квітня ракетними ударами Росія зруйнувала Кременчуцьку теплоелектроцентраль — найбільшу електростанцію Полтавської області. ТЕЦ покривала близько 70% потреб Кременчука в теплопостачанні. Для відновлення підприємства необхідно мінімум 500 млн грн. Наразі місто забезпечує теплом обласне підприємство “Полтаватеплоенерго”, що спричинило зміну тарифів та суперечки між керівництвом міста й області.
На 1 вересня 2022 року загальна кількість зруйнованих або пошкоджених об’єктів житлового фонду в Україні становить близько 135,8 тис. будівель, із них у Полтавській області — 37. Збитки від руйнувань житлового фонду оцінюють у 54 млрд доларів США.
В області пошкоджено три об’єкти освітньої інфраструктури.
Підтримка бізнесу
Станом на листопад 2022 року в Україні переміщено 772 підприємства. Найбільше підприємств релокувалося до Львівської (28,6%), Закарпатської (17,9%), Чернівецької (12,2%), Івано-Франківської (8,3%), Тернопільської (7,5%) та Хмельницької (7,5%) областей.
Полтавщина межує з областями, які найбільше постраждали від вторгнення Росії. Саме місто Полтава стало першим пунктом для евакуації людей та бізнесу з Харкова. До області перемістилося більше 40 підприємств.
Область отримала субвенцію з державного бюджету в межах “Програми з відновлення України” відповідно до Фінансової угоди між Україною та Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) на 11 проєктів для відновлення та будівництва інфраструктурних об’єктів. Також в області діє урядова програма релокації бізнесу, створено перелік об’єктів нерухомості для розміщення підприємств.
У 2022 році відновив роботу Центр підтримки підприємців "Дія.Бізнес" у Полтаві, на базі якого надають консультації та проводять заходи для підприємців.
В області немає спеціалізованих локальних програм підтримки бізнесу в умовах війни, але є окремі ініціативи. Наприклад, у Полтаві міська рада компенсує місцевому бізнесу 50% вартості генераторів, на що закладено 2 млн грн. У межах Комплексної програми підтримки внутрішньо переміщених осіб на 2023–2024 роки запланована підтримка зайнятості внутрішньо переміщених осіб. На рівні області також діє Комплексна програма розвитку малого та середнього підприємництва на 2021–2023 роки, розроблена напередодні війни.