Зміст
Вступ
Олександр Клименко
19 липня 2025 року загинув старший технік стрілецької роти, солдат Олександр Клименко. Воїн народився 25 серпня 1972 року на Лубенщині. Закінчив В’язівську загальноосвітню школу. А професію зварювальника здобув у Лубенському професійно-технічному училищі №12. З перших днів повномасштабного вторгнення він добровільно став на захист України. Він обороняв Донеччину, Сумщину та Чернігівщину. У воїна залишилися діти, дружина та онуки. 24 липня з захисником попрощалися у Лубнах.Броман Андреас
Через штурмові дії на Донецькому напрямку загинув Броман Андреас 1989 року народження, уродженець Швеції. Воїн проживав у селищі Білики разом із дружиною. З 2022 року він захищав Україну на фронті. Спочатку служив у складі Інтернаціонального легіону оборони України, потім у 59-й окремій штурмовій бригаді, а згодом – у 66-й окремій механізованій бригаді. Захисника поховають на кладовищі у Біликах.Олександр Волошко
Солдат народився 4 серпня 1984 року та проживав у Полтаві. Він був навідником оператором відділення забезпечення навчального процесу взводу забезпечення навчально штурмової роти. Загинув 18 липня 2025 року в районі виконання завдань за призначенням в Харківській області.Тарас Богодист
22 липня 2025 року у Кременчуці попрощалися з 38-річним Тарасом Богодистом. Загинув він 13 липня 2025 року на Сумщині. Поховали захисника на Свіштовському кладовищі поруч з іншими військовослужбовцями, які загинули в російсько-українській війні. У воїна залишилась мати.Віталій Яценко
Воїн народився у 1986 році. З 18 листопада 2024 року Віталій вважався зниклим безвісти під час виконання бойового завдання на Донеччині. Експертиза підтвердила його загибель.
Олег Суворін
Воїн вважався зниклим безвісти під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини на Донецькому напрямку. Наразі експертиза підтвердила, що захисник загинув 3 липня 2025 року у Краматорському районі. Захисник народився 14 грудня 1980 року в місті Бахмут. Навчався у Бахмутській школі №8, після школи професійно-технічну освіту здобував в училищі №53, отримавши професію «оператор бурильних машин». До 2022 року працював на Бахмутському міськводоканалі. Коли почалася повномасштабна війна, чоловік був змушений тікати з Донеччини разом з сім’єю. Оселився на Полтавщині, в селі Сліпорід-Іванівка. 13 лютого 2025 року він долучився до ЗСУ. Мав звання солдат, служив у військовій частині на посаді стрільця-санітара механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону.Віталій Перетятько
Віталій народився 18 серпня 1978 року в місті Лохвиця Полтавської області. У 1995 році закінчив Лохвицьку загальноосвітню школу №1 I–III ступенів, після чого вступив на заочне відділення Лохвицької філії Полтавського технікуму харчових технологій. Під час навчання його призвали на строкову військову службу. Після її проходження повернувся до технікуму й завершив навчання у 2000 році.
Протягом 2000–2008 років працював у сфері охорони в компанії «Антарес 2000» у Полтаві. Згодом повернувся до рідної Лохвиці, де продовжив працювати за фахом.
24 травня 2024 року став на захист України. 8 вересня 2024 року, під час виконання бойового завдання воїн загинув поблизу населеного пункту Миколаївка.
