Роман Андрущенко, Руслан Грицаєнко, Антип Мисюра та Анатолій Олешко загинули у боротьбі з російськими окупантами.

Роман Андрущенко, Руслан Грицаєнко, Антип Мисюра та Анатолій Олешко загинули у боротьбі з російськими окупантами.

Антип Мисюра

24 червня у Свято-Успенському соборі провели в останню путь солдата Антипа Мисюру. Воїн народився 24 квітня 1982 року, проживав у Супрунівці Полтавської громади. Він був старшим навідником 2 станкового гранатомету протитанкового взводу. 16 червня захисник загинув через ворожий штурм на Харківщині.

Анатолій Олешко

21 червня на Донеччині загинув поліцейський стрілецького батальйону поліції Полтавщини Анатолій Олешко. Упродовж 24 років він служив у лавах органів внутрішніх справ, обіймав різні посади у підрозділах патрульної служби обласної поліції та Управлінні поліції охорони в Полтавській області. У червні 2024 року він добровільно вступив до стрілецького батальйону поліції Полтавщини, щоб захищати Україну від російських окупантів. У загиблого захисника залишилися дружина, син та донька, мама та вітчим.

Руслан Грицаєнко

22 червня 2025 року у Мартинівській громаді попрощалися з воїном Русланом Грицаєнком. Він народився 22 липня 1985 року в селі Михайлівка Машівського району. Закінчив місцеву школу, здобув фах у Карлівському СПТУ №50. Улітку 2022 року його мобілізували до ЗСУ. Служив на посаді старшого стрільця-оператора. 6 вересня 2024 року воїн загинув у Галицинівці Покровського району. Лише у червні 2025 року захисник повернувся у Полтавську область на щиті.

Роман Андрущенко

13 червня 2025 року загинув житель Заводської громади Роман Андрущенко. Він народився 5 березня 1991 року. Навчався у Заводській загальноосвітній школі І–ІІІ ступенів №2. Здобував фах оператора комп’ютерного набору у ПТУ №32. Після строкової служби в армії повернувся до навчального закладу, де здобув ще одну спеціальність — електрика. Працював на підприємствах ПрАТ «Склоприлад», ТОВ «Елеватор-Агро», ТОВ «Кварц». У липні 2022 року чоловіка мобілізували до війська. Служив на Сумському напрямку, мав звання сержанта. 21 червня з воїном попрощалися у рідній громаді.  У Романа залишилися дружина, донька та мама. Вічна шана загиблим воїнам!