Полтавщина втратила ще тринадцятьох захисників на війні

Полтавщина попрощалася з тринадцятьма захисниками з різних громад області: Петром Бибиком, Василем Гордієнком та іншими.

Полтавщина попрощалась з: Петром Бибиком, Василем Гордієнком, Миколою Ковшиком, Володимиром Покатовим, Сергієм Нещемним, Євгенієм Радченком, Вадимом Романюком, Дмитром Кушнаревичем, Олександром Дворяшиним, Олегом Агєєвим, Миколою Срібним, Владиславом Усенком та Костянтином Іщенком.

Петро Бибик

Захисник народився 30 травня 1972 року у Хоролі. Здобував освіту в Хорольській гімназії № 2, потім працював трактористом, комбайнером та механіком на СТО. З 2022 року добровільно став до лав захисників. 1 січня 2026 року герой помер від хвороб, набутих під час служби.

Василь Гордієнко

Захисник народився 19 січня 1978 року в Хоролі. Навчався у Хорольській спеціальній школі №1. Здобув освіту електрозварювальника, але працював охоронцем. У 2015 році підписав контракт та приєднався до лав ЗСУ. 1 січня 2026 року серце захисника зупинилося. Василь Гордієнко помер внаслідок хвороб, отриманих під час проходження військової служби.

Микола Ковшик

Чоловік народився 24 жовтня 1986 року в селі Мехедівка Лохвицької громади. У 2004 році закінчив Безсалівську середню школу. У 2006 році його призвали на строкову військову службу, після її проходження працював на фермі. У 2024 році Миколу Ковшика призвали до лав ЗСУ. 30 грудня 2025 року життя героя обірвалося на Херсонському напрямку.

Володимир Покатов

Народився 16 листопада 1972 року. Майже рік чоловік вважався зниклим безвісти, але родина отримала звістку, що 16 травня 2024 року захисник помер. 5 січня 2026 року Лохвицька громада попрощалась із героєм.

Сергій Нещемний

Чоловік народився 26 вересня 2001 році у селі Трояни Білицької громади. У 2016 році він закінчив Марківську загальноосвітню школу I-II ступенів, потім працював на різних роботах.  У червні 2025 року добровільно підписав контракт із ЗСУ. 31 грудня 2025 року Сергій Нещемний загинув у Сумській області. Поховали воїна у селі Трояни на місцевому кладовищі.

Євген Радченко

Герой народився 31 травня 1972 року у Лубнах. Тут закінчив загальноосвітню школу №8. У професійно-технічному училищі №12 здобув професію муляра-монтажника та електрозварювальника. Старший кулеметник помер 31 грудня 2025 грудня від ускладнень хвороби.

Вадим Романюк

Народився чоловік 31 травня 1989 року в Києві. У 2007 році завершив навчання у Київському училищі зв’язку. Працював слюсарем механоскладальних робіт у Вишневому. Життєвий шлях пов'язаний із селом Нові Мартиновичі. Мобілізували воїна 7 травня 2025 року. Помер Вадим Романюк 27 грудня 2025 року на Донеччині.

Дмитро Кушнаревич

Народився 6 травня 1994 року в Полтаві. Навчався у гімназії №31, яку закінчив у 2012 році. Потім здобув професію менеджера-адміністратора в аграрній академії. Стрілець-помічник гранатометника загинув 23 грудня 2025 року під час виконання бойового завдання в Дніпропетровській області.

Олександр Дворяшин

Чоловік народився 27 серпня 1980 року в Полтаві. Навчався у загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 4, яку закінчив у 1997 році. Здобув освіту вчителя історії та правознавства. Служив на посаді майстра-номера обслуги міномета. Загинув герой 23 грудня 2025 року на Донеччині.

Олег Агєєв

Захисник народився 11 грудня 1980 року в Московській області рф. Жив і працював у ювелірній сфері в Краматорську. Після початку повномасштабного вторгнення разом із дружиною переїхав у село Ковалівка. Загинув 24 грудня 2025 року під час виконання військового обов’язку в Харківській області.

Микола Срібний

Кременчук попрощався із 33-річним захисником. Загинув Микола Срібний 23 грудня 2025 року на Сумщині. Поховали воїна на Свіштовському кладовищі поруч з іншими військовослужбовцями.

Владислав Усенко

Воїн народився в 1997 році у Гадячі. 6 січня стало відомо, що герой помер під час виконання бойового завдання. Про час та дату прощання з бійцем повідомлять додатково.

Костянтин Іщенко

5 січня село Рашівка Гадяцької громади попрощалося із героєм. Воїн загинув 23 грудня 2024 року під час виконання бойового завдання на Покровському напрямку. Пам'ять героя вшанували, створивши «живий коридор».

Світла пам'ять героям!