Пухнасті полтавські рятувальниці: як песики Касандра, Норі та Біджи тренуються шукати людей під завалами (фото)

Репортаж про те, як Дмитро, Іван та Констянтин вчать вівчарок Норі, Касандру та Біджи знаходити людей під завалами.

Тренування, дисципліна, любов та піклування — основа стосунків між кінологом і собакою. Лише за цих умов песик навчиться й справді хотітиме шукати людей під завалами або на природі. Так працює полтавське пошуково-рятувальне кінологічне відділення на базі ДСНС. Щодня Дмитро, Іван та Констянтин тренують Норі, Касандру та Біджи знаходити людей під завалами.

Пошук людей під завалами

Німецька вівчарка Касандра беззаперечно слухається свого кінолога Івана Негера: собака стоїть на тумбі та виконує німецькомовні команди (німецька –  міжнародна мова дресерування).  Сидіти, лежати, до мене, поруч — вправи на послух для Касандри, від яких тварину не відволікають ні зіваки, які проходять повз, ні автівки, ні оператор з камерою. Навіть коли кінолог та начальник пошуково-рятувального кінологічного відділення Дмитро Шаповал ніжно покликав собаку, та й вухом не повела. Робота під сонцем, в затінку, біля людей, машин, в парку чи лісі тренує концентрацію тварин на завданні за будь-яких умов. Також це неабияк сприяє соціалізації пухнастиків. Але все ж увага песика розсіюється під час команди «тумба». Стоячи на дерев’яному ящику, Касандру зацікавлює оператор, який присів, щоб зробити фото. Собака навчена гавкати і кликати господаря, коли бачить людину, яка присіла чи лягла. Касандра й Іван познайомилися в Кіровоградській області, де два роки разом проходили службу. В січні 2025 кінолог з собакою переїхали до Полтави. Касандра вміє шукати живих людей в природному середовищі та під завалами. Спершу її готували до роботи в лісі, але через війну перекваліфікували для пошуку людей під завалами. Касандра вже працювала в Полтаві третього липня після обстрілу ТЦК. За словами Івана, якщо Касандра довго не може знайти людину, то відчуває незадоволеність. Тоді її відводять в інше місце та радують іграшкою. Щоб песики не втрачали мотивації, кінологи час від часу повторюють з ними спеціальну вправу. Наприклад, Дмитро присідає та ховає м’ячик. Касандру відпускають шукати всіх, хто не стоїть. Вона підбігає до кінолога та починає гавкати, доки він не скаже «ТАК» і кине іграшку.  На перший погляд, може здатися, що песики просто звикли: кінолог присів, вони його обгавкали та отримали іграшку. Тож я теж спробувала це на собі, виконуючи роль асистентки. Я присіла та заховала іграшку, а Касандра знайшла мене й гавкала, доки я не промовила «ТАК», віддавши м’ячик. Спокійно всидіти навпочіпки, доки пес гучно гавкає біля обличчя, було нелегко. Нині кінологи шукають асистентів на волонтерських засадах, які допоможуть їм відпрацьовувати пошуки людей в різних місцях та умовах. Якщо бажаєте долучитися до навчання у ролі помічників, звертайтеся за цим номером: 0999356275 (Дмитро). Потім цю ж вправу ми повторили з вихованицею Дмитра – вівчаркою Норі, яку з дитинства навчали в місті Ромни. Цього року її передали Дмитру, який продовжує її виховання і покращує навички. У жовтні Норі проходитиме атестацію з пошуку живих людей на техногенному завалі. Якщо складе іспити успішно, зможе офіційно працювати під час пошуку людей під завалами. Також кінолог планує покращувати її навички пошуку в лісі.  Правильно виконати завдання асистентки в парі з Норі мені було легше, бо її гавкіт не такий дзвінкий. Загалом песики обгавкали мене добряче, а я допомогла урізноманітнити їхнє тренування. Дмитро описує Норі як наполегливу, цілеспрямовану та дуже грайливу. Ще одні вправи для Норі — ходити по містку та на горизонтальній драбині. Вівчарка сконцентровано виконує команду на драбині, після чого Дмитро дбайливо допомагає їй спуститися.  Загалом собаки в природному середовищі шукають вільно або човниковим методом, коли кінолог йде прямо, а собака ходить в лісі на відстані 50 метрів. Таким чином собака обстежує територію та пришвидшує пошук зниклої людини.

Пошук загиблих

За пошук тіл та людських решток відповідає вівчарка Біджи. Собака п’ять місяців працює з водієм-кінологом Констянтином Шикером. Раніше Констянтин був сапером, але після відкриття кінологічного відділу перевівся на кінолога. До цього в чоловіка вже був кінологічний досвід в поліції. Констянтин отримав Біджи в Ромнах і додатково навчався з нею в Житомирській академії поліції. На стадіоні песика зацікавив об’єктив камери, бо той схожий на улюблену іграшку. Спокуса стрибнути та забрати фотоапарат була велика, але Біджи стрималася. Під час навчання Біджи кінолог ховає реквізит з імітацією трупного запаху в різних місцях, аби собака могла відточувати нюх. Також поруч  можуть підкладати мило чи корм, щоб навчити вівчарку концентруватися на потрібному. Фахівець придумує ситуації, що можуть трапитися в реальності, аби у разі потреби Біджи справилася на всі 100%. Наприклад, Констянтин ховає шматочок реквізиту в ряд з коробками. Біджи швидко розуміє, де знаходиться об’єкт пошуку та повідомляє хазяїна про знахідку. На відміну від Касандри та Норі, яких привчили гавкати, Біджи просто сідає, завмирає та дивиться на місце з трупним запахом. Вівчарка робить це, бо завжди працює поруч з кінологом, а Касандра та Норі можуть бути на відстані. Складнішим виявилося знайти річ на складі. Констянтин заховав тренувальне джерело запаху в станку. Після активного пошуку, обнюхування всього приміщення та біганини Біджи все ж впоралась. Якщо тіло знаходиться глибоко під завалами, пес теж це відчує і повідомить кінологів, які зі свого боку спробують знайти джерело запаху. Перш за все рятувальники підпалюють цигарку чи сірник, а напрям диму може вказати звідки йде запах.  Фахівці уважно дбають, щоб собаки були щасливі та мотивовані виконувати всі завдання. Окрім регулярного тренування кінолог та собака мають гратися, гуляти і проводити разом час. Дмитро і Норі люблять ніжитися разом в траві. Фахівець гладить вівчарку, а вона викручується та насолоджується відпочинком. За словами Дмитра, це зміцнює звʼязок між ними.

М’ячик — це винагорода

У Полтавському кінологічному відділенні виховання базується на любові до собаки. Кінологи не використовують жорстоких методів тренування. Під час пошуків вихованиці асоціюють запах людей з іграшкою. На тренуваннях рятувальниці завжди її отримують, коли знаходять людину, потім приносять кінологу, який хвалить собаку та обмінює на корм. Таку методику напрацьовують з дитинства, тож багато залежить від правильного навчання цуценят. Аби тварина зрозуміла, що вона правильно виконує вправу, Констянтин використовує клікер. Звук клацання дає зрозуміти собаці, що вона молодець. Дмитро та Іван для цього використовують слово «так». Іноді схожі звуки можуть збити песика з пантелику. Біджи подумала, що звук клацання фотоапарата — це клікер. Ось так виховання та дресування тварин має безліч неочікуваних нюансів, з якими кінологи стикаються щодня. Саме під час таких буденних ситуацій можна наочно впевнитися в ефективності виховання. Наприклад, коли повз Касандру проходить хлопчик з іграшковим літаком, вівчарка думає, що то її іграшка, й біжить за дитиною. Однак щойно кінолог гукає вівчарку назад, вона без вагань слухається. Під час тренувань важко не помітити, що песики живуть своє найкраще життя. Їм подобається виконувати команди, бігати, гратися та проводити час зі своїми кінологами. Коли потрібно, вівчарки зосереджені й старанні, а коли є можливість, то дозволяють собі трішки побешкетувати. Не виникає сумнівів, що коли настане час, вони зможуть врятувати людські життя. Все це не було б можливим без клопіткої праці Дмитра, Івана та Констянтина. Фотограф: Богдан Петрухнов Здійснено за підтримки Асоціації «Незалежні регіональні видавці України» та Amediastiftelsen в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів.