Рідні просять присвоїти звання Героя України Ігорю Колосніцину

Ігор Колосніцин з позивним «Грек» загинув у 2025 році під час виконання бойового завдання в Херсонській області.

Ігор Колосніцин з позивним «Грек» загинув у 2025 році під час виконання бойового завдання в Херсонській області. Рідні створили петицію щодо присвоєння йому звання Героя України. Про це розповідає мати воїна Галина Колосніцина в Instagram. Посилання на петицію щодо присвоєння звання Героя України (посмертно) капітану Збройних Сил України Ігорю Колосніцину. Ігор родом з Чернівців. З 10 серпня 2022 року він вступив до ЗСУ. Його призначили командиром інженерно-саперного підрозділу в 96 піхотному батальйоні 60 окремої піхотної бригади. Воїн розміновував шляхи та бав участь в боях на півночі Херсонської області. З шостого грудня 2022 року по 15 січня 2023 року Ігор виконував обов’язки заступника командира роти. Він особисто керував ротним опорним пунктом, стримуючи безперервні атаки найманців ЧВК «Вагнер» під масованим артилерійським і мінометним вогнем противника в Донецькій області. 19 квітня 2023 року Ігоря перемістили до військової частини А4635. Його призначили командиром десантно-штурмової роти, а згодом – начальником інженерної служби та начальником групи сил підтримки. З травня 2023 року воїн приймав участь в бойових діях в районі населеного пункту Новодонецьке Донецької області, де власноруч здійснював мінування відвойованих у противника позицій для успішного закріплення наших військ та відбиття штурмових дій ворога. В червні 2023 року Ігоря призначили ТВО командира роти вогневої підтримки. 01 грудня 2023 року його призначили на посаду командира роти вогневої підтримки батальйону. Третього грудня 2023 року капітан на човні відійшов з правого берега Дніпра поблизу населеного пункту Тягинка на лівий берег до населеного пункту Кринки, де брав участь в запеклих боях та командував ротою вогневої підтримки. За час участі в бойових діях під Кринками ротою під його керівництвом та за його участю було відбито всі штурми позицій, які утримувала рота. Під час бою 17 грудня отримав ще одне поранення - множинні осколкові поранення нижніх кінцівок і закритий перелом лівої гомілки внаслідок скиду з БПЛА. Та вже у квітні 2024 року брав участь в керуванні бойовими діями підрозділів батальйону з КСП під час боїв в населеному пункті Кринки. З 11 жовтня 2024 року по 31 січня 2025 року, підрозділ, яким командував Ігор, брав участь в обороні населених пунктів Богоявленка, Трудове, Янтарне Донецької області. В ході боїв на цих напрямках капітан  неодноразово особисто очолював виїзд колісних танків АМХ-10RC на вогневі позиції, які вели прицільний вогонь по противнику. Також воїн, знаходячись поруч з гранатометом МК-19, власноруч розпочав вогонь і знищив щільним влучним вогнем до 10 осіб противника. З квітня 2025 року капітан Колосніцин командував ротою вогневої підтримки в оборонних діях в районі населених пунктів Ольгівка, Бургунка, Миколаївка Херсонської області. 10 квітня 2025 року поблизу населеного пункту Бургунка танк АМХ-10RC з роти вогневої підтримки Ігоря підбили ворожі дрони. Знаходячись в цей час за 1 км від поранених, командир роти вирушив особисто до танка та евакуював поранених до стабілізаційного пункту. 17 квітня 2025 року в ході виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Львове Херсонської області раптово зник зв’язок з одним з підпорядкованих підрозділів. Капітан Ігор Колосніцин вирішив особисто виїхати на ББМ «Мастиф» для з’ясування причин зникнення зв’язку та, при необхідності, вступити в бій з противником. Під час повернення FPV-дрон атакував бронеавтомобіль, в якому знаходився капітан. Ігор загинув, офіцер з побратимами зазнали поранень.