«Робимо речі, щоб вбивати людей»: репортаж з військового заводу у рідному місті Байдена

Журналісти видання The Washington Post побували на військову заводі Scranton Army Ammunition Plant, який виробляє 155-мм артилерійські снаряди для армії США.

Це підприємство зараз покликане прискорити постачання зброї, необхідної Україні для перемоги над росією. Цікаво, що військовий завод функціонує у Скрентоні — рідному місті президента США Джо Байдена. 

Річард Хансен, ветеран військово-морських сил США, який працює на цьому державному заводі з виробництва боєприпасів, пояснює журналістам технологію виробництва. 

«Це те, що ми робимо. Ми створюємо речі, щоб вбивати людей», — саркастично жартує він.

На боєприпасному заводі в Скрентоні, який належить одному з найбільших виробників зброї General Dynamics, довгі сталеві заготовки проходять кількаденну трансформацію з розпечених металевих констукцій у готові артилерійські снаряди. 

Потім їх транспортують на завод в Айові, де їх наповнюють вибухівкою та відправляють фронт чи склади. Від виготовлення снаряда на заводі в Скрентоні до безпосереднього використання на полі бою може пройти два-три місяці.

Скрентон, рідне місто Байдена, він сам охарактеризував як символ занепаду американської виробничої потужності. Адже населення цього міста і його виробничі потужності суттєво скоротилися за останні десятиліття. 

«Коли робочі місця переїжджають за кордон, заводи вдома закриваються. Колись процвітаючі міста й селища стали тінями того, чим вони були раніше. На цьому шляху вони втратили почуття власної величі», — зазначив Байден наприкінці січня.

The Washington Post пише, що з моменту свого піку в 1979 році в американському виробничому секторі зникло більше 7 мільйонів робочих місць, тобто він скоротився більше ніж на третину. Оборонний сектор також втратив третину своєї робочої сили.

Хоч компанія-виробник General Dynamics заявляє, що історичний завод у Скрентоні залишається привабливим роботодавцем через конкурентоспроможну заробітну плату, знайти потрібних працівників для його потужностей наразі непросто. 

Мер Скрентона Пейдж Когнетті заявила, що сподівається на додаткові робочі місця на заводі в Скрентоні, де зараз працює близько 300 осіб, та на інших виробниках оборонної техніки в цьому районі. 

План Пентагону щодо розширення виробництва снарядів протягом наступних двох років ознаменував суттєві зусилля США, аби допомогти Україні уникнути дефіциту озброєнь. Але, незважаючи на найбільший у світі військовий бюджет і, здавалося б, найдосконалішу оборонну промисловість, Сполучені Штати все ж таки стикаються з дуже суттєвими викликами. Особливо з тим, як швидко нарощувати виробництво зброї в кризові моменти. 

Деякі оглядачі стурбовані тим, що Пентагон робить недостатньо, щоб поповнити американські запаси. Дослідження, проведене Центром стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), показує, що поточного виробництва американських заводів може бути не досить, щоб запобігти вичерпанню запасів тих позицій, які США постачають Україні. Так, навіть за прискорених темпів виробництва, швидше за все, знадобиться принаймні кілька років, щоб відновити запаси Javelin, Stinger та інших позицій, що мають попит. 

Інше дослідження вашингтонського аналітичного центру показує, що для відновлення основних виробничих запасів може знадобиться до 15 років у мирний час і понад вісім років у воєнний час. 

За рік війни в Україні американська військова допомога досягла приголомшливих 30 мільярдів доларів, включаючи все — від окулярів нічного бачення до танків Abrams, пише видання. І велика частина цієї зброї була взята зі запасів Пентагону. Видання зазначає, що українські війська випускають у середньому 7700 артилерійських снарядів на день, що значно перевищує довоєнне виробництво США, яке становило 14 тис. 155-мм снарядів на місяць. 

У Європі проблеми не менш серйозні: генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг у лютому попередив, що час очікування великокаліберної зброї збільшився більш ніж втричі, тобто товари, замовлені зараз, не зможуть бути доставлені за призначенням протягом двох років. 

Власний аналіз Пентагону оборонного сектора США показує, що галузь наразі погано підготовлена, щоб відповідати продуктивності Другої світової війни, коли американські заводи випускали літаки та зброю, що допомогло здобути перемогу. У 1990-х роках Сполучені Штати мали 51 великого підрядника з ППО та оборони, а сьогодні їх п'ять, пише видання. Кількість виробників літаків скоротилася з восьми до трьох. Тим часом, 90% ракет зараз надходять лише від трьох виробників.

Раніше Пентагон розробляв програми озброєнь таким чином, щоб мати принаймні по два джерела виробництва, але з часом він почав розглядати надлишок потужностей як марнотратство. Чиновники шукали способи підтримувати конкуренцію, частково залучаючи комерційний сектор, але це не завжди спрацьовувало. «Ми перестали купувати більше, ніж нам було потрібно», — сказав колишній чиновник Пентагону Девід Берто.

Офіційні особи відзначають, що відставання у виробництві також пов’язане з тим, що військову техніку сьогодні складніше створювати, ніж це було під час Другої світової війни. Адже зараз зброя часто потребує мікроелектроніки та безліч деталей від різних постачальників.

Наразі армія США планує збільшити свої щомісячні потужності з виробництва 155-мм снарядів з нинішніх приблизно 14 тис зараз до 30 тис цієї весни, а згодом - до 90 000. Однак аналітики зазначають, що з 45 мільярдів доларів, які Конгрес виділив на виробництво нової зброї для України та заміну наданих США запасів, Пентагон станом на лютий розмістив контракти лише на приблизно 7 мільярдів доларів. А це викликає сумніви щодо того, чи достатньо швидко він рухається у цьому напрямку.