Шахрайські схеми у соціальних мережах, та як їх виявити

Визнані експерти підрахували, що в середньому юзери Інтернету проводять у соціальних мережах 151 хвилину на день. Приблизно 6 мільярдів людей взаємодіють з популярними платформами у тій чи іншій формі.

Визнані експерти підрахували, що в середньому юзери Інтернету проводять у соціальних мережах 151 хвилину на день. Приблизно 6 мільярдів людей взаємодіють з популярними платформами у тій чи іншій формі. А раз стільки народу збирається в одному місці, значить не сплять і шахраї в інтернеті та стають винахідливішими з кожним днем. Як на мене, соцмережі — найбільш зручний простір для обману. Там усі розслаблені, довіряють один одному, часто діляться особистим. На власних помилках я виявив, що навіть звичайне «підписуйтесь на наш канал і отримаєте подарунок» може перетворитись на крадіжку грошей. На сайті https://yaroslav-gordiychuk.com.ua/ я вже розповідав про схожі випадки, але тут хочу детальніше зупинитися на миттєвих повідомленнях та інших методах шахрайських маніпуляцій та схем, де все відбувається особливо швидко і непомітно.

Як діють кіберзлочинці в соцмережах

Глибокий аналіз ситуації показує, що найчастіше шахрайство базується на соціальній інженерії — коли злочинець вдає із себе знайомого, менеджера чи працівника служби підтримки. Йому не треба ламати паролі — досить «зайти в довіру» і вивідати потрібне. Наведу кілька класичних прикладів:

• фейковий акаунт друга просить гроші «терміново до вечора»;
• надсилають посилання на «суперакцію», де потрібно ввести номер картки або логін від банкінгу;
• пишуть від імені банку чи держустанови в миттєвих повідомленнях, пропонуючи «перевірити дані»;
• масово надсилають вкладення, які насправді — дуже небезпечні віруси;
• телефонують у WhatsApp веб із невідомого акаунту, прикидаючись знайомим.

Завдяки практичним знанням у сфері кібербезпеки, можу сказати: найнебезпечніше те, що шахрай діє спокійно, переконливо і часто має вже якусь інформацію про користувача. І тут вступає в гру опендатабот — з відкритих джерел зловмисник дізнається ПІБ, адресу чи телефон.

На що звертати увагу, щоб не потрапити в пастку

Маючи досвід роботи з десятками кейсів, сформулював прості правила, які варто постійно тримати в голові:

• не натискати на підозрілі посилання, навіть якщо їх надіслав нібито «друг»;
• перевіряти, чи акаунт справжній — коли створений, скільки друзів, які пости;
• ніколи не пересилати фото чи скріни документів у соцмережах;
• не відкривати вкладення від невідомих акаунтів;
• уникати листування, де просять терміново щось оплатити або «просто підтвердити номер».

Колись мій знайомий отримав повідомлення в Інстаграм анонімно, де йому запропонували підробіток. Сайт виглядав солідно, але просили оплату за доступ. Він переказав гроші й більше нічого не почув. Як виявилось — сторінка зникла вже наступного дня.

Найнебезпечніші платформи для афер

З власного досвіду можу сказати: найчастіше пастки трапляються у Телеграмі, Інстаграмі та WhatsApp. Саме тут легше створити фейковий акаунт і надіслати повідомлення без зайвих перевірок. Сьогодні безпека у Телеграмі — болюча тема. Хоч він і шифрує листування, але там легко знайти групу, де пропонують «легкий заробіток» або «божевільні виграші». Насправді у 90% випадків, це — банальний обман.

Як себе захистити — прості кроки

Завдяки глибокому аналізу десятків реальних випадків, я склав короткий список дій, які справді працюють:

1. Увімкнути двофакторну авторизацію у всіх соцмережах.
2. Видалити сторонні додатки, які мають доступ до акаунтів.
3. На регулярній основі змінювати паролі — хоча б один раз на 2-3 місяці.
4. Не зберігати логіни в браузерах без пароля.
5. Користуватись лише офіційними додатками з App Store або Google Play.

Також, якщо хтось вже встиг обдурити, раджу одразу перевірити ситуацію через опендатабот або звернутися до Кіберполіції. Маючи фахові знання, вони можуть знайти зловмисника або принаймні застерегти інших.

Висновок

На мою думку, основна проблема — не в технологіях, а в нашій довірливості. Соцмережі зробили спілкування сучасних людей легким, але водночас відкрили двері для різноманітних маніпуляцій. Використовуючи Інстаграм, WhatsApp або читаючи повідомлення в Телеграмі, важливо пам’ятати: шахраї — це не «хакери з фільмів», а звичайні люди, які добре знають, як використовувати соціальну інженерію. І якщо хоча б одна людина після цієї статті зупиниться і перевірить посилання, перш ніж натиснути — значить, недарма писав. Як на мене, обізнаність — найкраща зброя. Рекомендації надав провідний експерт з питань безпеки в інтернеті — Ярослав Гордійчук