Ще одинадцятеро захисників з Полтавщини загинули на війні з окупантами

У громадах Полтавської області провели в останню путь одинадцятьох воїнів, які віддали життя у боях за Україну.

Андрій Гончар, Даніїл Бебія, Богдан Яківець, Олексій Цуранов, Віталій Волощенко, Станіслав Максимик, Юрій Дудник, Олексій Лопатін, Артем Кирій, Тарас Яловега та Володимир Лебідь загинули у боротьбі з ворогом. 

Юрій Дудник

28 жовтня у Свято-Успенському кафедральному соборі у Полтаві провели в останню путь Юрія Дудника. Воїн народився 22 квітня 1981 року. Він проживав у Верхолах Полтавського району. Закінчив спеціальне професійно-технічне училище №17 у 1999 році за спеціальністю «столяр -тесляр». Проходив службу на посаді гранатометника-розвідника. Воїн загинув 21 жовтня 2025 року на Донеччині.

Богдан Яківець

27 жовтня Кременчук попрощався з солдатом Богданом Яківцем. Воїн загинув 2 жовтня 2025 року на Донеччині. У загиблого захисника залишились мати, батько, дружина й донька. Панахиду за загиблим воїном відслужили у Свято-Миколаївському соборі. Поховали воїна на Свіштовському кладовищі поруч з іншими Героями.

Олексій Цуранов

25 жовтня у Полтавській громаді провели в останню путь захисника Олексія Цуранова. Воїн народився 23 листопада 1981 року, проживав у селищі Новгородське Донецької області. Закінчив професійно-технічне училище №89 міста Артемове у 2000 році за спеціальністю «маляр-штукатур». Проходив службу на посаді стрільця-помічника гранатометника. Загинув 25 листопада 2024 року в районі виконання завдань за призначенням у Донецькій області.

Андрій Гончар

Воїн народився 13 грудня 1986 року в місті Остер Чернігівської області. Після школи він працював у лісництві на пилорамі. У 2006 році його призвали до лав Української армії. Він служив у військах охорони командування Сухопутних військ. Після повернення до цивільного життя у 2008 році знову працював у лісовому господарстві. 25 травня 2024 року Андрій приєднався до лав ЗСУ. Служив на посаді стрільця-снайпера єгерського відділення. Андрій Гончар загинув 7 вересня 2024 року в районі села Галицинівка на Донеччині. Рік воїна вважали безвісти зниклим. ДНК-експертиза підтвердила його загибель. 27 жовтня 2025 року Андрія Гончара провели в останню путь в Глобинській громаді.

Олексій Лопатін

27 жовтня 2025 року у Котельві попрощалися із 45-річним солдатом Олексієм Лопатіним. Серце воїна зупинилося 20 жовтня 2025 року через хвороби, які загострилися під час проходження військової служби. Олексій Лопатін народився у місті Грозний Чечено-Інгушської Автономної Республіки, де й проживав з батьками до 1992 року. Потім родина переїхала до Котельви на Полтавщині. Він працював у сфері будівництва та на вентиляторному заводі у Броварах та Черкасах. До лав ЗСУ Олексій Лопатін приєднався у 2023 році. Служив стрільцем – санітаром 1 мотопіхотного відділення 58-ї окремої мотопіхотної бригади. Виконував бойові завдання на Покровському напрямку, під час яких отримав складне захворювання. Поховали Захисника на Святицькому кладовищі у Котельві поряд із рідними.

Станіслав Максимик

Воїн народився 13 серпня 1997 року. З початку повномасштабної війни він став на захист України. Захисник загинув 9 березня 2023 року в районі Красногорівки Покровського району на Донеччині. За понад два роки його тіло вдалося повернути й упізнати за ДНК. 28 жовтня захисника провели в останню путь у Глобинській громаді.

Даніїл Бебія

25 жовтня полтавці провели в останню путь молодшого сержанта Даніїла Бебію. Захисник народився 6 грудня 1999 року, проживав у місті Харків. Закінчив Харківський машинобудівний фаховий коледж у 2023 році. Проходив службу на посаді старшого оператора. Загинув 19 жовтня 2025 року у Харківській області.

Віталій Волощенко

Воїн народився 3 листопада 1983 року, проживав у селі Батьки Опішнянської громади. Загинув 16 жовтня 2025 року в районі Донеччини. 25 жовтня 2025 року з захисником попрощалися у Полтавській громаді.

Артем Кирій

Воїн народився 3 травня 1983 року у селі Вишневе Хорольської громади. Він був солдатом стрільцем обслуги десантно-штурмового відділення 82-ої окремої десантно-штурмової Буковинської бригади. Він загинув 8 лютого 2024 року під час виконання завдання у Запорізькій області. Понад рік і вісім місяців тіло воїна не могли ідентифікувати. 28 жовтня 2025 року захисника провели в останню путь у Хорольській громаді.

Володимир Лебідь

18 жовтня 2025 року у боях за незалежність загинув Володимир Лебідь. Він був гранатометником відділення морської піхоти. Воїн народився 22 липня 1976 року у селі Верхня Ланна на Полтавщині. 25 жовтня 2025 року Карлівська громада провела воїна в останню путь.

Тарас Яловега

20 жовтня 2025 року через ворожий FPV-дрон на Донеччині загинув Тарас Яловега. Він був водієм-електриком другого відділення зенітних безпілотних авіаційних комплексів другого взводу зенітних безпілотних авіаційних комплексів батареї зенітних безпілотних авіаційних комплексів. 28 жовтня 2025 року Новосанжарська громада провела воїна в останню путь.

Вічна шана загиблим воїнам!