Що буде, коли місце для Алеї Героїв у Полтаві закінчиться? Шукаємо альтернативи

Алея Героїв у Полтаві розташована на Каштановій алеї. Загалом місця там вистачить на понад 400 меморіальних щитів. А що потім? Поки відповіді на це питання немає ні в Департаменті культури, ні в профільній комісії, ні в Управлінні ЖКГ, а дарма. Бо такі речі, як меморіалізація, потребують ґрунтовного підходу, громадських обговорень, публічних конкурсів тощо. Тобто думати про це треба вже зараз. Тож Полтавська хвиля вирішила самостійно дослідити досвід інших міст, аби показати нові шляхи збереження памʼяті, які Полтава могла б приміряти на себе.

Алея Героїв

У рамках проєкту «Полтава памʼятає Героїв» у вересні 2024 року розпочали роботу над Алеєю героїв. 6 грудня, у День Збройних сил України, відбулося її відкриття. Загалом тут планують встановити 473 меморіальні щити. На першому секторі — 88, на другому — 133,  на третьому — 250.  Наразі на алеї розмістили 180 конструкцій із портретами 360 полеглих Героїв. Та розпочали встановлювати другу чергу «щитів памʼяті». Планують змонтувати 75 нових конструкцій зі 150 портретами полеглих захисників. За словами директорки Департаменту культури, молоді та сім'ї Полтавської міської ради Олени Ромас, наразі встановлюють ці конструкції та працюють далі над наступними. На запитання про подальші плани щодо майбутнього Алеї Героїв, Олена відповіла, що зараз місця є. Подати заявку для вшанування пам’яті можуть родини, цивільні партнери, юридичні або фізичні особи зі письмовою згодою родичів за адресою майдан Незалежності 5, Департамент культури, молоді та сім’ї Полтавської міської ради (0532) 52-57-29.  Потрібно надати біографічну довідку (вказати ПІБ, позивний, дати народження та смерті, місце загибелі, інформацію про військове звання, назву частини чи військового підрозділу, інформацію про нагороди та приналежність до громади), копію свідоцтва про смерть, фото гарної якості в електронному форматі, шеврон, нагороди та письмову згоду.

Досвід інших міст

Дніпро

У Дніпрі в межах проєкту «Історії Героїв» Алеї Героїв розташували не в одному місці. Під час кожного етапу оновлення алеї встановлюють 15 тригранних конструкцій із 45 банерами з історією героїв. У червні 2025 року в сквері Героїв відкрили восьму частину проєкту.  У червні в Новокодацькому районі додали 12 тригранних конструкцій, де розмістили 36 історій про військових. Алею створили наприкінці 2024 року з ініціативи родин полеглих військових. Як повідомляє «Дніпро Оперативний», начальник управління ветеранської політики міськради Антон Малий зазначає, що Дніпро поступово створює такі місця пам’яті в усіх районах міста та у планах відкриття алей ще у двох мікрорайонах. Також у Дніпрі є Алея пам’яті Героїв АТО. Під час виготовлення стел використали подвійний друк фото на склі й підсвітку. Окрім Алей Героїв є інші приклади вшанування захисників, що можуть стати гідною альтернативою або додатковим варіантом меморіалізації.

Запоріжжя 

У Запоріжжі відкрили звукову інсталяцію «Дерево Пам'яті». На металевих гілках замість листя трубки з іменами захисників, їхній дзвін символізує відлуння голосів полеглих воїнів.

Львів

Львівська міська рада повідомляє, що у Левандівському парку висадили 30 іменних дерев пам’яті захисників. На металевих таблицях у формі жетонів вказані імена і позивні Героїв, дати народження та смерті.

***

2019 року у Львові бюро Guess Line Architects створили перший меморіал: пам’ятник без пам’ятника. Авторів меморіалу міська рада Львова відібрала на відкритому конкурсі.  Меморіал пам’яті Героїв Небесної сотні  розташований на підвищенні у центрі міста неподалік площі Ринок. У центрі простору геометрична стела зі сталі, що змінює колір залежно від погоди. Стела символізує барикаду Майдану у вогні. Творці розмістили 107 табличок із вигравіруваними портретами загиблих під час Революції гідності, іменами, датами народження і смерті. Також на таблички додали цитати кожного загиблого, які архітектори підбирали з їхніми близькими.

Що думають українці

Згідно з дослідженням Соціологічної групи «Рейтинг» на замовлення Центру прав людини ZMINA, респонденти називають пріоритетні форми вшанування пам’яті:

• запровадження програм підтримки та допомоги родинам – 52%;
• створення документальних і художніх фільмів – 48%;
• створення музею, тематичних виставок – 36%;
• започаткування Парку пам’яті – 35%;
• встановлення монумента чи скульптури – 34%;
• стипендії для дітей, молоді на честь полеглих – 30%;
• запровадження загальнонаціонального уроку пам’яті – 26%;
• створення цифрового меморіалу, архіву – 25%;
• створення Алеї пам’яті (інформаційні банери) – 24%; 
• навчальні курси в школах та університетах – 21%;
• програма відвідування пам’ятних місць війни – 13%;
• перейменування вулиць – 13%;
• спортивні змагання на честь полеглих – 10%;
• тематичні екскурсії в пам’ять про полеглих – 9%;
• інші форми – 1%.

56% респондентів вважають, що підхід до створення меморіалів має визначати кожна громада, а 41% обирає єдиний стиль по всій Україні. Також на думку 39%, органи місцевого самоврядування мають ухвалювати рішення про заходи з ушанування пам’яті потерпілих та учасників російсько-української війни, 36% вважають, що ухвалення рішень за Українським інститутом національної пам’яті, 32% — за рідними загиблих та потерпілих.  Здійснено за підтримки Асоціації «Незалежні регіональні видавці України» та Amediastiftelsen в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів.