Смерть лікаря, тиск чи наклеп: що відбувається в Полтавському центрі екстреної допомоги

У Полтавському обласному центрі екстреної меддопомоги частина працівників, профспілки та активістів публічно заявили про тиск на медиків, проблеми з умовами праці, преміюванням і комунікацією з керівництвом після смерті лікаря. Адміністрація центру звинувачення відкидає. Розповідаємо, що відбувається за стінами закладу: системна проблема чи публічний конфлікт взаємних звинувачень?

Конфлікт навколо смерті лікаря

Ми розповідали, що 12 червня у Полтавському центрі екстреної допомоги помер лікар. Його колега Інна Ткаченко розповіла, що працювала з лікарем понад десять років:

«Його знали як професійного та досвідченого медика. Він займався спортом, не пам’ятаю, щоб він скаржився на здоров’я. Він вів здоровий спосіб життя, не мав шкідливих звичок».

Інна Ткаченко припускає, що раптове погіршення стану здоровʼя сталося через стрес:

«Я знаю нашу адміністрацію, знаю, як вони говорять із колективом. Це далеко від інтелігентного та вихованого спілкування. Тому я маю думку, що після такого спілкування йому могло стати погано і це могло спричинити його смерть», — сказала Інна Ткаченко.

Схожу версію озвучує і парамедикиня виїзної бригади у Кременчуці, голова профспілки Оксана Свинаренко.

«Мені відомо, що вранці нібито була конфліктна ситуація з керівництвом, після якої йому стало зле під час виконання службових обов’язків. Чи є тут  прямий зв’язок, мають встановити компетентні органи, але те що у лікарні є тиск – це факт», — зазначає вона.

Натомість директор центру Дмитро Лавренко заперечив тиск з боку адміністрації. Він називає смерть медика великою втратою, а публічні заяви – маніпуляцією довкола трагедії.

За його словами, адміністрація справді розглядає скарги громадян, аналізує роботу працівників і може проводити службові бесіди:

«Але в цьому випадку ситуація не стосувалася якихось критичних моментів. Щоб з боку адміністрації був якийсь тиск, який міг би призвести до психоемоційного стресу і мати такі фатальні наслідки, — повірте, насправді це зовсім не так», — заявив він.

У пресслужбі Полтавської ОВА нам повідомили, що фахівці Держпраці створюють комісію для вивчення деталей трагедії:

«Відповідні висновки будуть після проведення роботи цієї комісії», — відповіли в ОВА.

Комісія встановить, чи порушували трудові права, чи відповідали умови праці вимогам і чи належно адміністрація комунікувала з працівниками та профспілкою.

Акція біля облради

13 червня під стінами Полтавської облради відбулася мирна акція «Ні корупції в медицині». Її учасники говорили про проблеми в системі екстреної допомоги, смерть лікаря, умови праці та відсутність діалогу з керівництвом. На акції було близько 50 людей.

«На фото можна побачити не всіх, тому що деякі не хотіли фотографуватися, бо боялися, що їх звільнять. Перед акцією керівництво попереджало їх, щоб вони навіть не думали йти на цю акцію. Але люди все одно, попри страх, прийшли, щоб хоч якось підтримати колег», — розповіла активістка Світлана Мирна.

Дмитро Лавренко заперечує це і заявляє, що акція штучна:

«Щодо активістки, яка організовує акції навколо нашого закладу, я реагую на це вкрай негативно. Мені гірко й неприємно, що після смерті людини на цьому тлі з’являються такі публікації. У мене складається враження, що на смерті людини хтось хоче заробити собі певні бонуси», — сказав директор.

За словами Лавренка, участь у мітингу брали не тільки співробітники Центру екстреної медичної допомоги:

«У тому мітингу брали участь люди, які у нас не працюють, які звільнені, які перебувають у декретній відпустці, які вже давно пішли на пенсію. Були також люди, які взагалі нам не знайомі і не працюють у нашій системі. Тому я можу зробити лише один висновок – це все робиться штучно», — заявив Лавренко.

Водночас директор зазначає, що працівники у вільний час мають право діяти на власний розсуд, і ніхто їх не карає за участь у подібних акціях.

Конфлікт, який триває не один рік

За словами Оксани Свинаренко, основна проблема конфлікту — відсутність нормального діалогу між частиною колективу, профспілкою та керівництвом:

«Як голова профспілки я неодноразово намагалася піднімати питання, які турбують трудовий колектив, але такі звернення часто завершувалися непорозуміннями, тиском або негативним ставленням», — розповіла Свинаренко.

Вона стверджує, що профспілку ігнорують у питаннях, які мали б обговорюватися з представниками працівників: графіки змінності, преміювання, фінансові рішення та умови праці.

Адміністрація центру звинувачення відкидає. Дмитро Лавренко зазначив, що служба працює за стандартами, а твердження про тиск, на його думку, є частиною інформаційної кампанії проти закладу.

«Догана або звільнення»

Медики скаржаться на постійний страх перед дисциплінарними стягненнями, підвищений тон керівництва та погрози звільненням.

Оксана Свинаренко пригадує події 2023 року в Кременчуці: тоді, за її словами, бригаду та її колег покарали за відстоювання позиції:

«Після претензій нас відправили “районувати” поза станції. Ми не могли заїхати на підстанцію навіть поповнитися, не могли нормально сходити до вбиральні, пообідати, поснідати чи повечеряти. Під час ракетних загроз ми стояли під відкритим небом і не могли нікуди від’їхати. Постійно звучало: догана або звільнення. Люди боялися піти до керівника чи звернутися до військової адміністрації, бо боялися, що їх або покарають доганою, або звільнять», — розповіла вона.

Активістка Світлана Мирна зазначила, що працівники закладу розповідають про практику викликів «на килим»:

«Люди піднімають абсолютно звичайні питання: про оплату, про преміювання, про умови, в яких вони працюють. Але для того, щоб вони не активізувалися, їх можуть окремо викликати в кабінет — працівники називають це “на килим”. Там на них можуть кричати, погрожувати доганами, говорити, що їх тут ніхто не тримає, що вони самі сюди прийшли і не мають скаржитися на умови праці», — стверджує Мирна.

Директор центру Дмитро Лавренко ці звинувачення теж відкидає. Він говорить, що адміністрація не тисне на працівників, а службові розмови чи розгляд скарг – це звичний робочий процес. За його словами, адміністрація перевіряє звернення громадян або питання до якості роботи бригад, Але це, на думку Лавренка, не можна прирівнювати до тиску. Щодо скарг на побутові умови, директор запевняє: усі підрозділи мають кімнати відпочинку, а автомобілі повністю укомплектовані.

У відповідь на звинувачення активістів, адміністрація центру заявила про готовність захищати свою репутацію в суді.

«Якщо й надалі продовжуватимуться такі речі, які дискредитують службу через неправдиву інформацію, я гарантую, що ми звернемося до правоохоронних органів», — заявив Лавренко.

Світлана Мирна зазначає, що погроз судом не боїться:

«На офіційній сторінці адміністрації писали, що вони будуть захищати свою честь і гідність у суді. Мій коментар із цього приводу: як можна захищати те, чого немає? Крім того, співробітники повідомляють, що останні два-три дні адміністрація багато говорить про те, що хоче подавати на мене до суду. Подали вони чи ні — я поки не знаю», — сказала вона.

Ми продовжимо стежити за розвитком подій й далі.