Комітет з питань етики Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти підтвердив наявність плагіату в дисертації доктора економічних наук та ректора полтавського університету Володимира Онищенка.
Фото: Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
Про це стало відомо з рішення Комітету про внесення на розгляд НАЗЯВО подання про наявність у дисертації Володимира Онищенка «Основи формування інвестиційної політики регіону» фактів академічного плагіату. Скарга на плагіат у роботі Онищенка до агентства надійшла у червні 2023 року. Її подав пан Смірнов.
Відомо, що Володимир Онищенко двічі просив перенести дату засідання Комітету: в лютому (оскільки перебував у відрядженні за кордоном) та у березні 2024 року (оскільки перебував у медзакладі, однак хотів взяти участь у засіданні комітету). Опісля його представник подав заяви на відвід чотирьох членів Комітету, оскільки нібито також виявив у їхніх наукових роботах плагіат.
Комітет зазначив, що на момент засідання про ці скарги не було відомо, тож це може викликати штучний конфлікт інтересів. У відводі членів Комітету йому відмовили. Дослідивши матеріали, фахівці дійшли висновку про наявність фактів академічного плагіату в роботі Онищенка. Комітет виявив у дисертації численні текстові збіги з роботами інших авторів без належних посилань, а також використання функції автоматичного перекладу. Подання про наявність плагіату в дисертації Онищенка подали на розгляд НАЗЯВО.
На момент публікації нашого матеріалу Володимир Онищенко не надав коментарів «Полтавській хвилі». Пізніше він вийшов на зв'язок. Нижче публікуємо його погляд на ситуацію. Пряма мова:
«На момент написання і захисту докторської дисертації я не був ні ректором, ні статусним посадовцем. Свою докторську дисертацію я почав писати у 1997 році, коли мені було 27 років, працюючи в банку «Україна» і викладаючи на кафедрі економіки підприємства – був фактично у витоків створення національної банківської системи. До спецради дисертація була подана у червні 2001 року, захищав у лютому 2002 року. На засідання Комітету з питань етики НАЗЯВО я прибув з рукописом.
Чверть століття тому не було ні доступу до Інтернету, ні таких можливостей для того, щоб так легко щось запозичити. І що важливо – діяли зовсім інші вимоги до оформлення робіт ніж зараз. Не потрібно було додавати посилання на джерело до кожного абзацу, якщо у початковому є згадування. А у моїй дисертації є належні посилання за вимогами того часу.
Абсурд давати оцінку роботам, застосовуючи сучасні норми і вимоги до робіт виконаних за тогочасними вимогами. Більше того, дисертації, захищені більше 10 років тому не мали б підпадати під розгляд. Лише з прийняттям Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 року на законодавчому рівні закріплено поняття академічного плагіату, фабрикації та фальсифікації. Закон не має зворотної сили.
Застосувавши ту саму методику антиплагіатної перевірки до робіт самих членів Комітету – Івана Назарова, Лідії Фесенко, Олени Єременко, Віктора Алькеми, юристи також виявили плагіат, текстові збіги і дійсно подали скарги в НАЗЯВО, з порівняльними таблицями і доказами. Доповідач Іван Назаров взяв відвід, розуміючи свою юридичну відповідальність, можливий конфлікт інтересів, чого не зробили інші члени комітету, у яких виявлено факти академічного плагіату.
Цікаво, що експертизу моєї роботи проводив не вчений-економіст за моєю спеціальністю, а юрист. По суті звинувачень – на початку мені навіть інкримінували запозичення з джерела 2012 року, тобто з видання, яке з’явилось через 10 років після захисту моєї дисертації. Доволі маніпулятивно звучить звинувачення у запозиченнях від російських вчених. Кемпбелл Макконнелл і Стенлі Брю – американські економісти, у своїй роботі я посилаюсь на російськомовний переклад їх праці, бо, на жаль, у той час не було українського. Але там викладені і узагальнені теоретичні положення, визнані світовою наукою. Економічні закони діють як і закони фізики.
Найголовніше – наукова новизна і висновки мого дослідження абсолютно оригінальні, авторські, не містять жодних запозичень, адже я опирався на власний унікальний досвід у фінансово-кредитній системі».