Від Жовтневої до Соборності: як змінювалися назви головних Полтавських вулиць

Ми спробували відтворити детальну хронологію 15-ти вулиць нашого міста, аби простежити історію через їхні назви.

З плином часу вулиця Небесної сотні у Полтаві змінювала свою назву пʼять разів, а вулиця Соборності – сім разів. І якщо попередні назви ще може хтось і памʼятає, то первісні вже точно ні. Ми спробували відтворити детальну хронологію 15-ти вулиць нашого міста, аби простежити історію через їхні назви.

Вулиця Соборності

У другій половині XVIII століття центральну вулицю назвали Успенською, ймовірно, через Успенський собор. У кінці XVIII століття вулицю «пробили» через передмістя. Так вона стала Пробивною. Потім на плані міста її позначили як Мостова.

На початку XIX століття вулиця одержала назву Олександрівська на честь царя. У 1922, коли владу захопили совєти, вулицю Олександрівську та Куракінську перейменували на Жовтневу. Потім вона трішки побула вулицею Сталіна, а у 1952 знов стала Жовтневою. У 2016 році Розпорядженням голови ОДА вулицю назвали Соборності на честь Соборності України.

Вулиця Європейська

У XIX столітті ця вулиця назвалася Кобеляцькою, бо через неї пролягала дорога на Мачухи, Санжари, Кобеляки. У 1923 її перейменували на честь фундатора більшовицької держави Троцького, а у 1925 – на Фрунзе (совєтський військовий та політик). У 2016 вулиця стала Європейською.

Вулиця Небесної Сотні

До 1920-х років вулиця називалася Мало-Петровською. Ймовірно,  через те, що була менша за розміром або другорядна стосовно іншої, головної вулиці. Потім – Різдвяною, а в 1957 – Леніна. До 1958 року частина вулиці мала назву Подільська. У 2016 році вона стала вулицею Небесної сотні в пам’ять про українців, які загинули під час Революції Гідності.

Вулиця Решетилівська

У XIX столітті вулиця була Решетилівською. У 1979 році її назвали вулицею Маршала Бірюзова, начальника генштабу та маршала ссср. Лише у 2023 році їй повернули історичну назву.

Вулиця Івана Мазепи

У 1967 році вулицю назвали на честь совєтського політика Калініна. У 2016 її перейменували на честь гетьмана Івана Мазепи. Гетьман під час Північної війни уклав угоду зі шведським королем Карлом ХІІ. Тоді Швеція мала забезпечити звільнення України з-під влади Москви за допомогу українців у війні проти московитів. Відтоді всіх українців, що брали участь у національно-визвольному русі, росіяни зневажливо називають «мазепинцями».

Вулиця Пилипа Орлика

До 1919 вулиця мала назву Дворянська. У 1919 її назвали вулицею Заливчого на честь українського революціонера та письменника. Комуністам, які згодом прийшли до влади, це не сподобалось. Тож у 1923 році їй дали назву Паризької Комуни на честь першої пролетарської революції та першого уряду робітничого класу в Парижі.

У 2016 році вона отримала нове імʼя –  Пилипа Орлика. Він зі старшиною і козаками Війська Запорозького уклав договір «Пакти й Конституції законів і вольностей Війська Запорозького». Це перша в Європі реальна модель вільної, незалежної держави, заснованої на природному праві народу на свободу і самовизначення.

Вулиця Стрітенська

У 1802-1803 роках через приватні будинки біля обласної лікарні проклали Крайню вулицю. Пізніше її назвали Стрітенською, бо продовжили до Стрітенської церкви. У совєтський період її авжеж назвали Комсомольською. А у 2016 вулиці повернули історичну назву.

Вулиця Монастирська

На початку XIX століття вулиця була Монастирською, бо веде до Хрестовоздвиженського монастиря. У 1923 вона стала Радянською, але не надовго. Історичну назву повернули у 1999 році.

Вулиця Вʼячеслава Чорновола

До 1901 року вулиця була Поштамтська, до 1923 – Остроградського (математик та академік з Полтавщини). Після 1923 вулиця називалася на честь сталінського поплічника Куйбишева. З 2016 вона почала мати ім’я В’ячеслава Чорновола (український політичний діяч, дисидент, один із засновників Народного руху України; під час виборів президента посів друге місце).

Вулиця Гетьмана Сагайдачного

До 1951 року вулиця була Ганчірна. Потім її назвали на честь російського письменника і політика Фурманова. З 2016 року вона зветься Гетьмана Сагайдачного на честь полководця, який 1678-го взяв штурмом москву, що серйозно підірвало економічну міцність московії та стало визначальним фактором у польсько-московських переговорах ― переможений ворог у паніці підписав капітуляцію.

Вулиця Героїв Азову

У совєтський період вулиця мала назву Пролетарська. У 2016 році її перейменували на вулицю Анатолія Кукоби – перший міський голова Полтави після здобуття незалежності України та член партії регіонів. Лише у 2024-му їй дали назву Героїв Азову на честь захисників «Азовсталі», які стали символом незламності.

Вулиця Михайла Драгоманова

До 1951 це була вулиця Микитівська. Потім її перейменували на вулицю  радянської армії. У 2016 вона стала вулицею Михайла Драгоманова, українського історика і публіциста. У 1878 році Михайло Драгоманов виступив на Міжнародному літературному конгресі в Парижі з протестом проти заборони російським урядом українського письменства. Його антицарські памфлети заборонялися в росії, але були відомі у світі і принесли Драгоманову славу «українського Герцена».

Вулиця Патріарха Мстислава

У 1902 вулиця була Трегубівська на честь полтавського міського голови. Він перебував на посаді директора Полтавського Олександрівського притулку, був почесним членом Полтавського губернського піклування за дитячими притулками, почесним опікуном реального училища, але так і не став на шлях захисту українських національних інтересів.

А в 1923 вулиця називалася на честь німецького марксиста Карла Лібкнехта.

У 2016 році її назвали на честь Патріарха Мстислава. 30 жовтня 1989-го його проголосили патріархом Української автокефальної православної церкви в Україні та за кордоном. На Всеукраїнському православному соборі в червні 1990-го його обрали патріархом Київським і всієї України УАПЦ.

Марії Примаченко

У 1955 році вулицю назвали на честь російського письменника Добролюбова. У 2024 році її перейменували на честь Марії Примаченко, художниці, яка творила у жанрі «наївного мистецтва». Її твори дивували світ й експонувалися у Франції, Канаді, Польщі, Німеччині та інших країнах. Марія Примаченко створила понад 800 картин. Майже 600 з них зберігаються в Київському музеї українського народного декоративного мистецтва.

Вулиця Колійна

У 1948 році вулиця мала назву Вороніна. Це активний учасник боротьби за совєтську владу у Полтаві та перший секретар комітету бідноти і голова ревкому в Кривохатках. У 2016 році її перейменувати на Колійну, ймовірно, бо там пролягала історична залізнична лінія.