Як реагувати, якщо собака їсть траву

Шлунок собаки не має ферментів для перетравлення зелені. Чи варто турбуватися, якщо на прогулянках собака їсть траву?

Шлунково-кишковий тракт домашнього улюбленця не розрахований на перероблювання та засвоєння зелені, оскільки там відсутні відповідні ферменти. Чи варто турбуватися, якщо на прогулянках собака їсть траву? Істина, як відомо, у деталях. Ось у них і треба розібратися.

Мотиви незвичайної поведінки

Є три основні причини гастрономічного інтересу собаки до трави:

1. Гра. Тварині нудно на вигулі. Так буває, якщо господар на вулиці приділяє їй недостатньо уваги.
2. Позбавлення неперетравленої їжі, проковтнутого предмета або зайвої жовчі. Пучок з'їденої трави спричиняє у песика блювотний рефлекс.
3. Нестача в організмі клітковини. Такий варіант виникає, якщо раціон чотирилапого друга складає не спеціальний корм, а натуральні продукти.

Крім того, причиною незвичайної поведінки може бути переїдання або присутність в меню пса шкідливих ​​для нього страв: копченостей, солодощів, випічки. Сценарій, що повторюється кожної прогулянки, коли собака жадібно поглинає траву й потім рясно блює, — привід для візиту до ветеринарного лікаря. Особливо якщо аномальну поведінку супроводжує відмова від стандартної їжі, млявість, закреп чи діарея.

Безпечне місце для вигулу

Якщо собака періодично їсть траву, та прецеденти легкої блювоти можна вважати поодинокими, то причин для занепокоєння немає. Тим паче коли тварина зберігає активність, не втрачає інтерес до звичайного корму, не має проблем із випорожненням. Потрібно лише підібрати безпечний простір для вигулу чотирилапого любителя поласувати зеленню. Галявини на прибудинкових територіях нерідко обробляють хімічними препаратами, що становить загрозу здоров'ю песика. Трава у подібних зонах часто містить яйця паразитів і патогенні бактерії від хворих тварин, яких там вигулювали раніше. Ідеальний майданчик для вилазки з собакою — дачна ділянка, де є повна впевненість у чистоті рослинності. Також траву можна вирощувати на балконі у контейнерах. Зазвичай песики віддають перевагу пирію, пшениці, вівсу. Ще вони небайдужі до меліси, ковили, м'ятлика, люцерні.

Додаткові поради

За відсутності безпечного місця для вигулу потрібно вжити заходів, щоб собака траву на вулиці не їв. Деякі рекомендації:

• використовувати намордник;
• активніше спілкуватися з твариною на прогулянці, заохочувати улюбленця до взаємодії іграшками та тренуванням;
• розподілити добову норму їжі на 4–5 пайків, щоб харчування було частіше.

Якщо все безрезультатно, то слід звернутися до ветклініки, де фахівець відкоригує раціон пса. Відповідальне ставлення до чотирилапого компаньйона гарантує йому здоров'я та довге життя.