З фронту до ТЦК: бойовий медик рятував побратимів, а нині допомагає сім’ям загиблих
Зміст
Вступ
Молодший сержант В’ячеслав Сельвич пройшов бої під Соледаром, Красною Горою, Парасковіївкою та Бахмутом. Отримав два поранення.
Молодший сержант В’ячеслав Сельвич пройшов бої під Соледаром, Красною Горою, Парасковіївкою та Бахмутом. Отримав два поранення. Після тривалої реабілітації він перевівся до рідного Хоролу, де працює у відділі цивільно-військового співробітництва, допомагає родинам полеглих воїнів, полонених і зниклих безвісти.
Молодший сержант з Хоролу В’ячеслав Сельвич пройшов найгарячіші точки фронту — Соледар, Красну Гору, Парасковіївку та Бахмут. Він врятував десятки життів як бойовий медик Десантно-штурмових військ. Отримав два поранення і після тривалої реабілітації продовжив службу у тилу. Нині чоловік працює з родинами загиблих, полонених і зниклих безвісти.
За цивільним фахом В’ячеслав — будівельник-оздоблювач. 24 лютого 2022 року він добровільно вступив до добровольчого формування територіальної громади. Коли на початку літа 2022 року стало зрозуміло, що ворога вдалося відтіснити від Полтавщини, В’ячеслав вирішив і сам стати в стрій:
Спершу проходив відбір у 95-ту окрему десантно-штурмову бригаду, але через проблеми зі спиною не пройшов. Згодом дізнався про формування нової 77-ї ОАеМБр і приєднався до неї. Після чотирьох місяців навчання і бойового злагодження на початку січня бригада вирушила на фронт.
Перші бої були під Соледаром, далі — Красна Гора та Парасковіївка. Хоч за штатом його зарахували помічником гранатометника, вже під час бойового злагодження він став стрільцем-санітаром, а після додаткового навчання — бойовим медиком взводу, а згодом і роти.
У першому ж бою під Соледаром отримав контузію та осколкове поранення ноги. «Вийшли з позиції майже за три тижні – 22 січня. Але не на відпочинок, а в сусідню Парасковіївку», — розповідає він. Там 6 днів поспіль відбивали штурми, і з трьох десятків бійців його групи живими залишилися лише семеро.
Під час боїв він не раз опинявся на межі загибелі.
Після виходу з Парасковіївки медик зняв взуття і побачив, що пальці ніг почорніли від обмороження. Його госпіталізували в опікове відділення.
Повернувшись на фронт, він брав участь в обороні Бахмута. 7 липня 2023 року під час чергового заходу на позиції їхню групу накрила ворожа артилерія. Провідник загинув на місці, В’ячеслава посікло понад 20 уламками, перебило артерію руки. Однак над чоловіком літав російський дрон і він не міг накласти собі турнікет. Надати собі допомогу вийшло лише тоді, коли все стихло. Лікарі у Дружківці хотіли ампутувати кисть через відсутність кровотоку, але фельдшер з Хоролу, яка супроводжувала його, переконала цього не робити:
Після кількох операцій і місяців реабілітації у лютому 2024 року він повернувся до служби. Через стан здоров'я повернутися на фронт чоловік не міг, тож його направили працювати у тилову частину.На посаду стрільця-санітара роти охорони Лубенського районного ТЦК та СП.
Деякий час брав участь у патрулюванні вулиць та видачі повісток, але згодом відмовився:
Нині молодший сержант Сельвич — штаб-сержант відділу цивільно-військового співробітництва. Він супроводжує родини полеглих, допомагає оформлювати документи та підтримує сім’ї полонених і зниклих безвісти.
За бойову звитягу, самовідданість та порятунок побратимів його нагороджено відзнакою командира бригади ДШВ — «за зразкову службу, бойову звитягу, самовідданість і внесок у зміцнення обороноздатності України».
