«Завтра обстріл»: хто і як конвертує страх полтавців у перегляди

«Карти кажуть про важкі часи», «терміново переходьте за посиланням, щоб дізнатися траєкторію». Знайомі фрази? Поки Повітряні сили ЗСУ відстежують загрози в небі, у ТікТок та Телеграмі розгортається бізнес на страху людей. Розмиті прогнози тарологів та фейкові інсайди анонімних каналів щодня знаходять тисячі відгуків серед виснажених війною полтавців. Розбираємося, як чужий стрес конвертується у підписки, рекламу та донати, чому ми піддаємося на ці гачки та як увімкнути критичне мислення, коли навколо суцільний інформаційний шум.

Карти кажуть: буде хайп

Вгадати наближення обстрілів, коли повітряні тривоги лунають майже щодня, – справа не так магічна, як статистична. Ворожі ракети та дрони літають над Полтавщиною майже щодня, тому розмиті передбачення легко збігаються з реальністю, що є банальним вгадуванням.

Так, один із тікток-тарологів прогнозував небезпеку з 25 квітня по 2 травня. Він дав досить чіткий прогноз, спочатку розігравши безпрограшну карту: «Сказать шо стане легше, поки шо не можу». Проте, «екстрасенс» все ж виділився серед конкурентів та деталізував загрозу для центру Полтави з уламками «шахедів» у парках та скверах. Ті дні справді видалися неспокійними: 27 квітня вибухова хвиля пошкодила дачі неподалік, дісталося й залізниці. Але середмістя, всупереч картам, залишилося неушкодженим.

Його колега по цеху, пані Міланія, пообіцяла Полтаві важкі часи з 4 травня. Жінка зібрала у своєму відео чи не всі можливі страхи: небезпеку для дітей та закладів відпочинку, диверсії, прильоти по багатоповерхівках, відсутність води та підступи зрадників. На щастя, цей трилер так і залишився лише сценарієм для тіктоку.

Прогнози в соцмережах часом не обмежуються коротким терміном. Так, одна з авторок наворожила нічні обстріли, просування ворога у напрямку Полтавщини та проблеми ледь не з усім на світі: від води й газу до продуктів до кінця 2026 року. Попри відверте залякування, контент працює: відео зберегли майже три сотні користувачів, а ще понад тисячу переслали його іншим.

Якщо ж у коментарях хтось наважується нагадати, що кінець світу не настав, автори швидко знаходять відмовки. На зауваження про спокійне 10 квітня в Полтаві, один із тарологів не розгубився: мовляв, багато чого збулося, а якщо ви цього не помітили – то це лише «ваше особливе уявлення даної ситуації».

Від клікбейту до збору донатів: схеми телеграм-каналів

Фейки поширюють не лише гадалки, а й часто це роблять телеграм-пабліки. Комерційна мета таких маніпуляцій проста: нарощування підписників, клікбейт та переливання трафіку на закриті телеграм-канали для подальшого продажу реклами.

Так, 3 червня паблік «Труха Полтава» опублікував рекламне повідомлення з закликом підписки на канал «Невідомий», який нібито попереджав українців про загрозу масованого обстрілу. За їхніми даними, обстріл мав статися саме 3 червня. Проте, в цей день на Полтавщині та в інших регіонах не фіксували значної кількості дронів чи ракет. Схему провернули успішно: чужий стрес конвертували у підписки, а публікацію швидко видалили.

За кілька днів уже інший місцевий канал попередив про рух «великої кількості шахедів» і високий ризик удару. Тривожний допис адміністратори доповнили проханням підтримати їх гривнею і скинули реквізити банок.

Вже за кілька годин небезпека раптово зникла, про що канал оперативно відзвітував. Фантомний рій дронів розчинився в повітрі, залишивши після себе лише одне запитання: скільки грошей встигли зібрати «моніторники»?

Як маніпулюють емоціями. Відповідь психолога

Ці матеріали в соцмережах з'являються не хаотично. Інформаційні кампанії працюють за принципами чіткого маркетингового таргету: аудиторію сегментують і кожній групі пропонують саме той наратив, який б'є по найболючіших точках.

Кого найчастіше роблять мішенню такої компанії:

• Люди поважного віку. Через брак цифрової грамотності вони часто піддаються паніці й одразу пересилають тривожні повідомлення рідним.
• Чоловіків призовного віку. На тлі страхів перед мобілізацією та ТЦК маніпулятивні сповіщення роблять їх більш вразливими, підштовхуючи до емоційного виснаження.
• Працівників критичної інфраструктури, медиків та рятувальників. Люди, які й так щодня рятують життя, отримують додаткове навантаження у вигляді необхідності фільтрувати фейки. Це прямий шлях до професійного вигоряння.
• Людей із нестійкою ідентичністю. Ті, хто досі ментально вагається або перебуває у прикордонному емоційному стані, найлегше піддаються когнітивному впливу.

Психологиня Віра Романова наголошує, що головна мета подібних компаній – це не просто налякати. Такі повідомлення покликані підірвати соціальний капітал та довіру. Через фальшиві тривоги та маніпуляції відбувається придушення реальних сигналів інформаційним шумом. У результаті людина перестає довіряти системі сповіщення. Як наслідок – втрачає довіру до державних інституцій, потім до армії, згодом до сусідів і роботодавців.

Як не потрапити в пастку ілюзії контролю:

1. Поверніть собі алгоритм дій. Непередбачуваність – головний травматизатор. Відновіть контроль над базовими речами: переконайтеся, що ви в безпеці, нагодуйте тіло, підтримуйте зв'язок із близькими.
2. Спирайтеся виключно на офіційні джерела. Довіра до державних трекерів, які забезпечують точність, швидкість та прозорість — це ваша інформаційна броня.
3. Оцінюйте свій стан. Якщо прочитана новина викликає у вас тривогу на рівні 6-7 балів із 10 або вище — негайно припиніть споживання цього контенту. Краще поговоріть із близькими.
4. Качайте «цифрові м'язи». Пошук точних дат обстрілів у сумнівних телеграм-каналах не дає безпеки, а лише посилює розгубленість. Замість того, щоб сварити знайомих за надісланий фейк, спокійно обговоріть із ними, як саме працюють маніпуляції та де перевіряти факти.

Чи карають маніпуляторів?

Член ААУ адвокат Віталій Петрик пояснює, що спеціальної норми, яка б прямо передбачала відповідальність за поширення панічних «прогнозів» про обстріли під час війни, в українському законодавстві немає. Водночас у певних випадках такі дії можуть кваліфікуватися як поширення неправдивих чуток, якщо вони здатні викликати паніку серед населення або порушення громадського порядку.

За словами юриста, важливо розрізняти прогнози та відверті вигадки. Саме по собі припущення про можливу загрозу не є порушенням закону. Натомість проблемою стають вигадані «інсайди» про нібито заплановані атаки, які використовують для нагнітання страху, збору аудиторії чи монетизації трафіку.

Якщо користувач натрапив на подібний контент, варто зафіксувати допис або відео та повідомити про нього адміністрацію платформи. У випадках, коли публікація містить потенційно небезпечну або неправдиву інформацію, можна також звернутися до Кіберполіції чи правоохоронних органів. За словами Віталія Петрика, для перевірки таких випадків ключове значення мають саме належно зафіксовані докази.

Кому ж довіряти?

У морі інформаційного хаосу спокуса знайти «інсайдерський» канал, який нібито точно знає траєкторію кожної ракети — величезна. Але варто визнати факт: жоден анонімний паблік чи TikTok-ворожка не мають власних радарів чи ППО. Уся їхня «оперативність» — це зазвичай вгадування, копіпаст офіційних зведень і жменя панічних емодзі задля клікбейту та охоплень.

Довіряйте лише офіційній інформації:

• Повітряні Сили ЗСУ — єдине надійне першоджерело, яке бачить реальну картину в небі.
• Офіційні канали Полтавської ОВА — для розуміння локальної ситуації в регіоні, можливих наслідків та офіційних розпоряджень.
• Застосунок «Повітряна тривога» — базовий інструмент, який попереджає про небезпеку для регіону.