Жінки під прицілом: як захиститися, якщо ваше обличчя використали у діпфейках 18+

Що робити, коли ваша зовнішність опинилася у чужих руках? Розповідаємо як діяти, якщо з вами зробили відвертий діпфейк

Уявіть, як одного ранку прокидаєтеся знаменитим. Але не через успіхи, а тому, що ваше обличчя домалювали до чужого тіла в «гарячому» відео? Діпфейки вже не жарти з TikTok і не просто розвага, а реальна загроза. Сьогодні ці відео і фото виглядають настільки реалістично, що відрізнити підробку майже неможливо. Як же тоді захиститися, якщо ваша зовнішність опинилася в чужих руках?

Синтез реальності

Діпфейки — це згенеровані штучним інтелектом фото та відео як правило з обличчями реальних людей. За допомогою цієї технології можна скомпрометувати невинну людину. Зазвичай діпфейки 18+ створюють з метою помсти або шантажу. Проблеми на роботі чи в родині, психологічна травма, сором перед друзями — лише частина наслідків такої підробки. ШІ ідеально домальовує акторам порноіндустрії обличчя голлівудських зірок, світових співаків, відомих політиків, але не обовʼязково. На цьому місці можете опинитися й ви, ваша мама, сестра чи друзі. Програми, за допомогою яких їх створюють, постійно вдосконалюються. Нині достатньо лише фотографії, аби вдало синтезувати ваше обличчя, міміку та ліпсинг (коли слова дубляжу збігаються із рухом губ людини на екрані — ред.) з іншим тілом. Ця технологія також може імітувати голос людини: тон, пунктуацію, навіть акцент. Ви в прямому сенсі отримуєте інтернет-двійника. Діпфейки наразі мають таку високу якість, що неозброєним оком буде складно визначити підробку. Ще складніше буде довести знайомим, родичам, колегам, особливо якщо вони не настільки близько пов’язані із медіаграмотністю, що на подібних матеріалах не ви.

Загроза, що зростає

Раніше технологія діпфейк була інструментом у сфері візуальних ефектів та розваг, тоді як сьогодні все частіше використовується з іншою метою — створення відвертого контенту. 98% діпфейк-відео в інтернеті — це порнографія. Технологія, яка мала служити прогресу, перетворилася на інструмент цифрового насильства. Аналіз порнографічних діпфейків показав, що у 99% випадків жертвами таких роликів є жінки. Чоловіки ж стають «героями» таких відео лише в 1% випадків. Ця нерівність говорить про експлуатацію жіночого образу та підкреслює гендерну диспропорцію. І ця загроза продовжує зростати — з 2019 по 2023 роки кількість порнодіпфейків збільшилась на 550%.

Впливові, але беззахисні

Від порнофейків першочергово потерпають світові селебріті, які маючи статки, вплив і зв’язки, не змогли захистити себе. Існує безліч порносайтів, що зосереджені саме на розробці несправжніх відвертих відео із зірками. Місячний трафік десяти найпопулярніших сайтів з таким контентом становить майже 35 мільйонів переглядів. Співачка Кеті Пері — одна з найперших, хто потрапив під гарячу руку таких «майстрів». Її діпфейки «розгулюють» інтернетом з 2018 року. І вони нікуди не зникають, навпаки — їх стає тільки більше. Ще один скандал спалахнув на початку 2024 року, коли в соцмережі Х поширили порнографічні діпфейки авторки й виконавиці Тейлор Свіфт. Один із дописів набрав понад 47 мільйонів переглядів і 24 тисячі репостів. Алгоритми не встигали вчасно фільтрувати подібний контент, і загалом реакція платформи була досить млявою. Фанати Тейлор почали масово скаржитися на діпфейк, допомагаючи платформі швидше його видалити. Деякі навіть організували своєрідну «цифрову охорону», стежачи за новими випадками поширення фейкових фото та блокуючи акаунти, що їх публікували. На X почали масово писати про ці фальшивки, що допомогло обмежити їх розповсюдження. Платформа також блокувала пошукові запити на ім'я Тейлор Свіфт, щоб зменшити кількість таких зображень у результатах пошуку. Говорять, що Свіфт «розлючена» через фейки й збирається подавати до суду, але це може виявитися складною процедурою. Видання Politico писало, що цей інцидент також викликав тривогу в Білому домі — американські політики закликали прийняти нові закони, які криміналізують створення порнодіпфейків. У Євросоюзі досягли угоди щодо законопроєкту, який криміналізуватиме поширення такого контенту в ЄС. Діяти він буде до середини 2027 року.

Не знаменитостями єдиними

Алгоритми не потребують публічної популярності — достатньо будь-якого зображення з соцмереж, щоб «вмонтувати» обличчя на тіло в порнографічному відео. І якщо знаменитості хоча б можуть розраховувати на розголос і юридичний захист, то звичайні дівчата часто залишаються наодинці зі своєю проблемою. Тому творці цього контенту зосереджуються саме на них. Наприклад, у 2021 році Джоді (ім'я змінено з метою безпеки — ред.) отримала анонімний лист із посиланням на порносайт, в якому були відверті зображення та відео з її обличчям, накладеним на тіло іншої жінки. Це стало кульмінацією багаторічних онлайн-знущань над нею, які почалися ще в підлітковому віці, коли її ім'я та фотографії без її згоди використовували в додатках для знайомств. Пізніше друзі повідомили їй про акаунти в Х, які публікували її фото з образливими брудними підписами та брехнею про те, що вона секс-працівниця. Потім дівчина отримала ще один анонімний лист з інформацією про те, що її оголені фото й відео публікують на форумах Reddit. Так вона знайшла діпфейковий контент з її обличчям на порносайті. Після ретельного аналізу Джоді зрозуміла, що за цими діями стоїть її найкращий друг, якому вона довіряла, — Алекс Вульф. Хлопець визнав свою провину, пояснивши це «жартом, що вийшов з-під контролю». Він додав, що йому «дуже соромно» за таку поведінку і він «глибоко шкодує» про свої дії. Однак слідство зʼясувало, що він створював фейки не лише з обличчям подруги. У серпні 2021 року Вулфа засудили до 20 тижнів тюремного ув'язнення з відстрочкою на два роки та зобов'язали виплатити кожній зі своїх 15 жертв по 100 фунтів стерлінгів компенсації.

Чи регулюють це у нас

Прямої згадки про діпфейк-порнографію в українському законодавстві немає. Проте використання чужого обличчя у матеріалах сексуального характеру без дозволу може підпадати під інші правові норми. Наприклад, ви можете подати позов про захист честі, гідності та ділової репутації в порядку цивільного судочинства. Таким чином, якщо кривдник відомий, можна відсудити у нього моральну шкоду, примусити до публічного вибачення або спростування. Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайту — вільним, відповідачем є власник сайту, на якому розміщено зазначений матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення неправдивої інформації.Таким чином можна спробувати досягнути видалення контенту. Кривдника також можна спробувати притягти до відповідальності за статтею 301 Кримінального кодексу України — виготовлення та розповсюдження порнографічних матеріалів. Санкція статті передбачає арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, або штраф. Наразі в Україні відсутня значна судова практика щодо діпфейків, оскільки технологія є відносно новою. 

Як діяти, коли з вами зробили діпфейк

1.Зберіть докази. Зафіксуйте всі матеріали, які підтверджують факт створення та поширення діпфейку. Це може бути посилання на сайти та соцмережі, де з'явилося відео чи зображення, скріншоти публікацій, коментарів або повідомлень, пов'язаних із цим контентом. А також копії самих файлів (збережені відео чи зображення), щоб вони не зникли у разі видалення поста. Якщо ж цей процес викликає у вас сильне хвилювання, попросіть довірену людину (друга, родича) допомогти вам у зборі матеріалів. 2. Якщо ви можете з’ясувати, яке саме ваше фото чи відео взяли для основи — додайте це до зібраних доказів. 3. Якщо діпфейк шириться через соцмережі (Instagram, TikTok, X тощо), скористайтеся функцією скарги на неприйнятний контент. Що більше людей повідомляє про контент, то швидше він може бути видалений. Тому, якщо вам комфортно, попросіть друзів теж подати скаргу. Соціальні платформи здебільшого дотримуються політики боротьби зі шкідливими постами та порушеннями приватності, тож вони можуть видалити публікацію або навіть заблокувати акаунт порушника. 4. Створення та поширення діпфейків може підпадати під категорію кіберзлочинів, тож варто звернутися до Кіберполіції. 5. Зверніться до пошукових систем. Якщо фейк з'явився на сайтах, його можна знайти через пошукові системи, такі як Google, Bing тощо. Ви можете подати офіційний запит на видалення відвертого контенту. Google, наприклад, має політику зниження рейтингу сторінок із діпфейками або навіть їх видалення з результатів пошуку, якщо набирається достатня кількість скарг. Щоб відправити запит на видалення, перейдіть до служби підтримки Google або Bing і знайдіть розділ про порушення конфіденційності або незаконний контент.

Як видалити це самостійно

Take It Down — безкоштовний онлайн-інструмент, який допомагає видалити або зупинити поширення відвертих фотографій і відео за участі неповнолітніх. Завдяки цьому сервісу ви можете залишатися анонімними. Система працює на публічних та незашифрованих онлайн-платформах, які погодилися співпрацювати. Це означає, що, навіть якщо контент уже з’явився в інтернеті або існує ризик його публікації, Take It Down може допомогти обмежити його поширення. Стикаючись із такою ситуацією, важливо пам’ятати: ви не самі. Те, що сталося, може трапитися з будь-ким, і вже сам факт того, що ви шукаєте вирішення, – це важливий перший крок. Take It Down був створений за підтримки Національного центру зниклих і експлуатованих дітей (NCMEC), і його головна мета — допомогти постраждалим захистити свою приватність. Наприклад, Take It Down може допомогти, якщо:

1. Ви надіслали комусь відверте фото чи відео, а тепер вас шантажують або погрожують опублікувати контент.
2. Хтось без вашого дозволу вже злив зображення в інтернет.
3. Ви не впевнені, чи ваші фото десь з’явилися, але хочете вжити заходів, щоб їх видалити або не допустити поширення.

StopNCII.org — безкоштовний онлайн-інструмент, який допомагає видалити або зупинити поширення відвертих фотографій і відео за участі повнолітніх. Його робота базується на технології хешування: система перетворює інтимні фото чи відео на унікальний цифровий код–хеш. Цей код діє як «цифровий відбиток пальця», оскільки всі копії одного і того ж зображення матимуть однаковий хеш. Отримані хеш-значення передають партнерським компаніям, які можуть використовувати їх для виявлення та видалення відповідних матеріалів з інтернету. Сервіс має високий рівень ефективності — понад 90% інтимних зображень, що поширювалися без згоди, успішно видаляються. Усього було видалено понад 200 000 таких матеріалів.

Психологія діпфейків

За словами клінічної психологині Анастасії Березюк, відверті діпфейки порушують особисті кордони людини й руйнують відчуття безпеки. Будь-яка демократія базується на правах і цінностях, які забезпечують захист кожного, і коли ці принципи ігноруються, людина втрачає впевненість у собі та довіру до оточення. Важливу роль також грає суспільний осуд, адже в нашій культурі на довгі роки вкорінене «а що люди скажуть?». На думку психологині, це завдає серйозного удару по самооцінці, бо постраждала людина боїться насмішок і засудження. Зрештою, людина намагається уникати соціальних контактів, замикається в собі та опиняється на межі психічної кризи. Анастасія Березюк наголошує, що будь-яка ізоляція може стати каталізатором суїцидальних думок, особливо якщо людина емоційно вразлива. А в стані гострого стресу, як у випадку з моральним насиллям, вона може перейти й до негативних дій. Якщо повністю видалити діпфейк з мережі неможливо, можна мінімізувати його вплив на психіку. Щоб впоратися з емоційним шоком, в першу чергу треба припинити переглядати цей контент. Варто також звернутися до стратегій самодопомоги:

1. Дозволити собі виплеснути емоції: злість, сльози, образу. Не мовчати, не закриватись в собі, писати щоденник, кричати в полі, розбити щось в краш-кімнаті.
2. Діяти: написати заяву на кривдника, писати у техпідтримки. Коли повертаєш контроль над ситуацією — стає значно легше.
3. У стані гострої фази та суїцидальних думок — негайно звернутися до психіатра.
4. Практикувати дихальні вправи, і робити їх часто, аби зменшити рівень тривоги.

Близькі люди теж можуть допомогти. Це ті, хто не засуджує, не повчає і не звинувачує. Найближче оточення має питати й слухати, просто бути поруч. Часто цього достатньо. На думку психологині, ті, хто створює або виправдовує подібний контент, зазвичай не розуміють межі дозволеного і виросли на агресії: Фахівчиня додає, що безкарність лише сприяє поширенню подібних випадків. Варвара Клименко для Полтавської хвилі  

Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” та Amediastiftelsen в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів