11 колонок на 300 тисяч людей, або чому Полтава ризикує залишитися без води у разі надзвичайної ситуації

Що робити мешканцям під час блекаутів: робити запаси води, чекати підвіз чи сподіватися на генератори Водоканалу? Розбираємося у ситуації

За час повномасштабного вторгнення українці зіткнулися з відсутністю світла та тепла, але як виявилося – це не так страшно, як лишитися на кілька днів без води. Особливо технічної, особливо якщо твоя родина складається десь із чотирьох людей і ви мешкаєте на восьмому чи сьомому поверсі. Залишається сподіватися лише на підвіз води у певний час і, назбиравши бутлів чи віднайшовши в підвалі велику цистерну, всією родиною вирушити по воду.  У традиційній уяві вода — це послуга базова та постійна. Але у Полтаві ситуація далека від ідеалу. Через обстріли, аварійні ремонти та прориви мереж цілі райони можуть сидіти без води годинами чи навіть днями.  З останнього – без води наприкінці листопада на кілька днів опинився мікрорайон Левада. Через ремонт труб мешканцям радили зробити запаси на три дні, до того ж служби організували підвіз.  Прийти по воду в робочий час зможе далеко не кожен. Запастися водою на три дні теж не дуже реально. Ідеальний варіант у цьому випадку – водорозбірна колонка. Біда лиш в тім, що на майже півмільйонне місто (з урахуванням переселенців) колонок із постійним доступом – катма. До того ж, як зауважив «Полтававодоканал»: Тобто у цьому випадку йдеться саме про постійне користування. Однак наш таксист Андрій, який мешкає у мікрорайоні Затишний, зауважив, що біля його будинку є колонка, але коли немає води, то вона також не працює. 

Що ж робити під час блекаутів?

На випадок блекауту, водоканал може закрити мінімальні потреби мешканців у воді та водовідведенні дизель-генераторними установками, але є одне «але»: має бути в наявності достатня кількість палива.  А після обстрілів 9 листопада полтавці вже зрозуміли, що відсутність палива для генераторів під час війни – це цілком реально. Так, підвозити воду у мікрорайони почали лише через добу. Першими на черзі були Половки та Браїлки, які пробули без води найдовше. І тут вилізла ще одна проблема: оповіщення працювало неоперативно та неефективно. Про підвіз води, як зазначає «Суспільне Полтава»,  мешканці дізналися випадково від сусідів, у шкільних та будинкових чатах.  Але повернімося до колонок. За інформацією, наданою «Полтававодоканалом» на запит Полтавської хвилі, у Полтаві у разі надзвичайної ситуації працюватиме 11 колонок. Навіть без складних підрахунків зрозуміло: цього критично мало. Якщо умовно припустити, що хоча б 10% мешканців міста одночасно потребують альтернативного джерела води, на одну колонку припадає кілька тисяч людей. У реальності ж ці колонки розташовані нерівномірно, часто далеко від густонаселених мікрорайонів і не пристосовані до масового користування:

• вул. Авіаційна, 16
• вул. Героїв Крут, 36
• вул. Героїв Крут – пров. Високий
• вул. Героїв Крут – вул. Г. Артемовського
• пров. Ламаний, 43а
• вул. Героїв Крут 47/1
• пров. Микитівський, 14
• вул. Південна, 53-55
• вул. Франко, 8
• вул. Франко – вул. Драгоманова
• вул. Лугова, 71

Ми вирішили подивитися, у якому стані перебувають колонки, перелік яких надав «Полтававодоканал».

У пошуках колонок

Полтава. Ранок. На дорозі каша через нерозчищені дороги. Таксист висаджує мене біля тунелю на Вороніна та їде геть.  Першу колонку бачу відразу на вулиці Героїв Крут 47/1. Вона засипана снігом, не обладнана навісом. Ключа, аби добути воду, теж немає. У полтавських групах зазначали, що спеціальні ключі зберігаються у мешканців, які власне і платять за ці колонки. Друга колонка знаходиться обабіч дороги. Людей тут також немає, тільки вуличні собаки, що гавкають на машини та поодиноких перехожих. На неї чомусь намотаний скотч.  Усі колонки, які я бачила, старі, давно не фарбовані, поточені іржею. У другій, вочевидь, воду набирали, бо ж видно місце, яке не засипане снігом. Однак, це опція для обраних. Обраних, які мають ключі. Я не здивую вас, якщо скажу, що третя колонка нічим не відрізняється від попередніх.  Людей на вулиці, щоб запитати про колонки, я не зустрічаю. Тому вирушаю у продуктовий магазин неподалік. Продавчиня сказала, що взагалі не знала, що тут є колонки.  Тобто проблема не тільки в тому, що доступ до води мають не всі, а ще й у відсутності інформації. Останні сповіщення про водорозбірні колонки «Полтававодоканал» публікував на своєму каналі ще у 2022 році, однак потім, посилаючись на безпекову ситуацію, перестав це робити.  Жодна з колонок, біля яких ми побували, не обладнана навісом. Жодна — не має зрозумілого інформаційного стенда про користування чи наявність води.  Авжеж нам стало цікаво, яка ситуація в інших обласних центрах. Бачимо, що інші міста мають у рази більше резервних точок доступу до води, бо ж там колонки – частина планування. Плюс, у кожному з міст, що зазначені у таблиці, окрім Полтави, є публічна інформація про розташування колонок та доступність. Цей приклад показує, що розгалужена структура колонок і система обліку допомагають зробити доступ до води стабільнішим навіть у невеликих містах.

Що робити?

З кожним роком кількість водорозбірних колонок у Полтаві зменшується. Так, за інформацією видання «0532» станом на 1969 рік в місті було 389 колонок, у 2005 році — 764, у 2020 – 438. 11 водорозбірних колонок для міста з сотнями тисяч мешканців — це не аварійний резерв і не тимчасове рішення, а індикатор системної проблеми. Для порівняння, Львів після кризових ситуацій останніх років створив розгалужену мережу резервних точок забору води — з насосами, графіками роботи та публічними картами доступу. Вінниця інвестує у модернізацію мереж і зменшення втрат води, що знижує кількість аварій та потребу в масовому використанні колонок. Харків, попри війну та постійні обстріли, розгорнув тимчасові точки підвозу та забору води у житлових районах, забезпечивши інформування мешканців про їхнє розташування та режим роботи. На цьому тлі Полтава виглядає містом, яке живе не за планом, а за звичкою: латати прориви, чекати стабілізації і сподіватися, що «якось мине». Раніше ми писали, чому в Полтаві зʼявляються провалля і зсуви, а також намагалися зрозуміти чи реально розв'язати цю проблему.